Чи повинен Підприємець, який здійснює торгівлю коктейлями ("гаряче вино", глінтвейн), виготовленими з використанням виключно столових вин, придбавати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями? (лист ДПС від 04.12.2019 р. № 1684/6/99-00-04-01-02-15/ІПК)
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 04.12.2019 р. № 1684/6/99-00-04-01-02-15/ІПК
Державна податкова служба України відповідно до статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за результатами розгляду запиту на отримання індивідуальної податкової консультації фізичної особи - підприємця (далі - Підприємець) у межах компетенції повідомляє таке.
Підприємець здійснює господарську діяльність як платник єдиного податку 3 групи за ставкою 5 відсотків за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пиво).
Платник податків планує здійснювати реалізацію столових вин а також коктейлів з попереднім їх підігрівом ("гаряче вино", глінтвейн).
З урахуванням викладеного, суб’єкт господарювання звертається з проханням надати інформацію:
1. Чи повинен Підприємець, який здійснює торгівлю коктейлями ("гаряче вино", глінтвейн), виготовленими з використанням виключно столових вин, придбавати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями?
2. Чи повинен Підприємець, який здійснює торгівлю коктейлями ("гаряче вино", глінтвейн), виготовленими з використанням виключно столових вин, при наявності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пиво), придбавати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та перейти на загальну систему оподаткування?
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема, алкогольними напоями, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначено Законом України від 19 грудня 1995 року N 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (далі - Закон N 481).
Згідно з абзацом сьомим статті 1 Закону N 481 алкогольні напої це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00,2106 90 згідно з УКТ ЗЕД;
Абзацом тринадцятим статті 1 Закону N 481, абзацом першим пункту 2 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року N 854 (далі - Правила) визначено, що роздрібна торгівля це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування.
Частиною двадцятою статті 15 Закону N 481 визначено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Абзацом чотирнадцятим статті 1 Закону N 481 визначено, що місце торгівлі це місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
Статтею 11 Закону N 481 визначені вимоги до маркування алкогольних напоїв та в передбачено, що розлив алкогольних напоїв здійснюється виключно у передбачену діючими стандартами тару.
Абзац п’ятим пункту 15 Правил визначено, що продаж виноробної продукції здійснюється виключно у передбаченій діючими стандартами тарі.
Відповідно до вимог частини шостої статті 15 3 Закону N 481, абзацу першого пункту 22 Правил, продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб’єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб’єктів господарювання громадського харчування, суб’єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів.
При цьому, пунктом 23 Правил визначено, що забороняється під час продажу алкогольних напоїв на розлив у закладах ресторанного господарства змішувати напої різних видів і марок, крім виготовлення коктейлів. Технологічні, калькуляційні картки на коктейлі погоджуються із санітарно- епідеміологічною службою, затверджуються керівником підприємства, бухгалтером та скріплюються печаткою.
Пунктом 28 статті 1 Закону України від 16 червня 2005 року N 2662-IV "Про виноград та виноградне вино" визначено, що вино столове це вино, виготовлене шляхом повного чи неповного збродження сусла. Залежно від вмісту цукрів, столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке.
Відповідно до ДСТУ 4806-2007 "Вина. Загальні технічні умови" при виробництві вин виноградних використання цукру, води, ароматизаторів та барвників заборонено.
Таким чином, коктейлі ("гаряче вино", глінтвейн), виготовлені з використанням виключно столових вин, не є столовими винами.
Оскільки коктейлі ("гаряче вино", глінтвейн) не є столовими винами, Підприємець, який планує їх виготовляти та здійснювати торгівлю алкогольними напоями, повинен здійснювати таку діяльність за умови наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Крім того, з урахуванням вимог підпункту 3 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу Підприємець, який планує їх виготовляти та здійснювати торгівлю алкогольними напоями не може бути платником єдиного податку першої - третьої груп.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
