Отключить рекламу

Подпишитесь!


  • О применении срока исковой давности при определении права плательщика НДС декларировать отрицательное значение по НДС

О применении срока исковой давности при определении права плательщика НДС декларировать отрицательное значение по НДС



   
МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ
   
   ЛИСТ
   
   від 25.06.2014 р. N 11459/6/99-99-19-03-02-15
   
   Щодо застосування терміну позовної давності при визначенні права платника ПДВ декларувати від'ємне значення з ПДВ
   
   Міністерство доходів і зборів України розглянуло листи <...> щодо застосування терміну позовної давності при визначенні права платника податку на додану вартість декларувати від'ємне значення з податку на додану вартість та повідомляє.
   
   Поняття терміна "позовна давність" та порядок її обчислення визначено главою 19 "Позовна давність" Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ).
   
   Так, відповідно до пункту 1 статті 256 ЦКУ під терміном "позовна давність" розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 ЦКУ встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. При цьому за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (стаття 261 ЦКУ).
   
   Таким чином, за зобов'язаннями по поставлених товарах/послугах відлік терміну позовної давності слід розпочинати з дати, яка визначена умовами договору як кінцева дата оплати таких товарів/послуг.
   
   Також пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) визначено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095-го дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. При цьому відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПКУ надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
   
   Таким чином, визначені главою 19 ЦКУ та пунктом 102.5 статті 102 ПКУ терміни не стосуються порядку відшкодування податку на додану вартість, який визначено статтею 200 ПКУ, та показників податкової звітності з податку на додану вартість, порядок заповнення та подання якої затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 р. N 678 (далі - Порядок N 678).
   
   Так, відповідно до статті 200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
   
   При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
   
   Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
   
   а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
   
   б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
   
   Відповідно до пункту 200.5 статті 200 Кодексу не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:
   
   • були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);
   
   • мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).
   
   Згідно із підпунктом 6 пункту 4 розділу V Порядку N 678 залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).
   
   Таким чином, платник податку, який не мав права на бюджетне відшкодування, зокрема, через відсутність оподатковуваних поставок, при формуванні рядка 24 податкової декларації з податку на додану вартість має право враховувати залишок від'ємного значення податку до повного його погашення, незалежно від сплину термінів позовної давності, у випадку, коли суми податку на додану вартість, з яких сформовано такий залишок, сплачені постачальникам товарів/послуг.
   
   Щодо від'ємного значення податку на додану вартість, сформованого по товарах/послугах, які були отримані платником податку та не оплачені протягом терміну позовної давності, повідомляємо таке.
   
   Товари/послуги, які отримані платником податку та не оплачені протягом терміну позовної давності, вважаються безоплатно отриманими, так як відсутній факт їх придбання (оплати).
   
   Оскільки пунктом 198.3 статті 198 Кодексу визначено, що платник податку має право включити до складу податкового кредиту суму податку, яка нарахована (сплачена) ним у зв'язку з придбанням товарів/послуг, то після закінчення терміну позовної давності щодо оплати товарів/послуг відносно суми податку на додану вартість, яка входила до складу вартості таких товарів/послуг, платник податку втрачає право на податковий кредит.
   
   У звітному періоді, в якому минув термін позовної давності щодо оплати таких товарів/послуг, платник податку зобов'язаний на підставі бухгалтерської довідки зняти нараховану суму податку на додану вартість по отриманих товарах/послугах, щодо оплати яких минув термін позовної давності, та відобразити цю суму в рядку 16.1 розділу II податкової декларації з податку на додану вартість.
   
   Перший заступник Міністра
   
І. Білоус

Отключить рекламу
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться