Сайт для бухгалтеров №1 в Украине

Получайте
новости почтой!


  • Относительно заполнения товарно-транспортной накладной при осуществлении перевозок грузов автомобильными транспортными средствами

Относительно заполнения товарно-транспортной накладной при осуществлении перевозок грузов автомобильными транспортными средствами



   
МІНІСТЕРСТВО ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ
   
   ЛИСТ
   
   від 28.05.2014 р. N 5615/25/10-14

   Міністерством інфраструктури опрацьовано в межах компетенції лист <...> щодо надання роз'яснень стосовно заповнення товарно-транспортної накладної під час здійснення перевезень вантажів автомобільними транспортними засобами та повідомляється таке.
   
   Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначено в Законі України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон).
   
   Відповідно до статті 1 Закону послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.
   
   Слід зазначити, що відповідно до частини другої статті 15 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" накази міністерства, видані в межах його повноважень, є обов'язковими до виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами.
   
   Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в України, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 р. N 363, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 20.02.98 р. за N 128/2568 (далі - Правила), визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.
   
   Відповідно до глави I Правил:
   
   договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов'язки та відповідальність сторін щодо їх додержання;
   
   товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
   
   Правила укладення договорів викладено в главі 3 Правил. Зокрема, пунктом 3.1 глави 3 Правил визначено, що договори про перевезення вантажів автомобільним транспортом укладаються між фізичними та юридичними особами, які здійснюють автомобільні перевезення вантажів на комерційній основі (далі - Перевізники), та вантажовідправниками або вантажоодержувачами (далі - Замовники).
   
   Правила приймання вантажів для перевезення наведено в главі 10 Правил. Так, пунктом 10.1 глави 10 Правил визначено, що Перевізники приймають вантажі для перевезення на підставі укладених договорів із Замовниками згідно із заявками або за разовими договорами.
   
   Відповідно до пункту 10.3 глави 10 Правил разові договори повинні бути укладені в письмовій формі.
   
   Пунктом 10.12 глави 10 Правил встановлено, що здача Замовником і приймання Перевізником вантажів, що перевозяться навалом, наливом або в контейнерах, передбачають визначення та запис маси вантажу в товарно-транспортній накладній.
   
   Відповідно до вимог пункту 10.1 глави 10 Правил тарні та штучні вантажі приймаються Перевізником із зазначенням в товарно-транспортній накладній маси вантажу та кількості вантажних місць. Маса тарних і штучних вантажів визначається Замовником перед поданням їх Перевізнику та зазначається на вантажних місцях.
   
   Також пунктом 10.17 глави 10 Правил визначено, що умови приймання вантажів для перевезення, які не передбачені цим розділом Правил, визначаються правилами перевезень окремих видів вантажів.
   
   Інформуємо, що правила оформлення документів на перевезення вантажів викладено в главі 11 Правил.
   
   Відповідно до вимог пункту 11.4 глави 11 Правил товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох примірників.
   
   Пунктом 11.5 глави 11 Правил визначено, що після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники.
   
   Пунктом 11.6 глави 11 Правил передбачено, що перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий примірники, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби печаткою або штампом), передаються Перевізнику.
   
   Також Правилами визначено випадки, коли до товарно-транспортної накладної заносяться додаткові відомості, крім тих, що встановлені затвердженою формою.
   
   Окремо слід зазначити, що для деяких видів вантажів під час їх перевезення автомобільним транспортом встановлені спеціалізовані форми товарно-транспортних накладних, затверджені відповідними наказами уповноважених органів виконавчої влади.
   
   Тобто при перевезенні відповідно до укладеного договору вантажів, щодо яких вимоги про використання спеціалізованих форм товарно-транспортних накладних відсутні, під час оформлення товарно-транспортних накладних використовується форма, затверджена Правилами, в частині наявності та заповнення всіх визначених реквізитів. У передбачених Правилами випадках товарно-транспортна накладна може бути доповнена додатковими записами.
   
   Крім того, пунктом 14.4 глави 14 Правил визначено, що остаточний розрахунок за перевезення вантажів провадиться Замовником на підставі рахунку Перевізника, який має бути виписаний не пізніше трьох днів після виконання перевезень з доданням товарно-транспортних накладних.
   
   Відповідно до частини першої та абзацу третього частини другої статті 48 Закону автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
   
   Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів для водія є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
   
   Пунктом 1 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 р. N 207 (далі - Перелік), визначено документи, які слід мати водію перевізника для надання послуг з перевезення вантажу на договірних умовах, пунктом 2 - для перевезення власного вантажу.
   
   Відповідно до Переліку під час здійснення вантажних перевезень автомобільними транспортними засобами водій поряд з іншими документами, необхідними для всіх видів перевезень, у випадку надання послуг з перевезення вантажу на договірних умовах повинен мати оформлену товарно-транспортну накладну, а у разі здійснення перевезень вантажів для власних потреб - накладну або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж.
   
   Додатково інформуємо, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт визначена статтею 60 Закону.
   
   Зокрема, абзацом третім частини першої статті 60 Закону передбачено за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, застосування до автомобільних перевізників адміністративно-господарських штрафів у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
   
   Водночас частиною першою статті 50 Закону визначено, що договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо).
   
   Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
   
   Відповідно до частин першої та другої статті 908 ЦКУ перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
   
   Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
   
   Згідно із положеннями частин першої та третьої статті 909 ЦКУ за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
   
   Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами)).
   
   Отже, товарно-транспортна накладна є документом, який складається вантажовідправником для оформлення перевезень вантажів відповідно до укладеного договору і використовується для проведення остаточних розрахунків за надані послуги з перевезення вантажів. Оформлена товарно-транспортна накладна має бути у водія транспортного засобу під час здійснення перевезень вантажів за договором перевезення.
   
   Щодо кількості примірників товарно-транспортних накладних у випадку, якщо вантажовідправник, вантажоодержувач і замовник перевезення є однією особою, а перевезення вантажу здійснюється на чужому автомобілі, а також у випадку доставки товару одним перевізником за різними адресами вантажоодержувача
   
   Частинами першою та другою статті 924 ЦКУ визначено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
   
   Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти в розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
   
   Пунктом 15.1 глави 15 Правил передбачено, що у разі зіпсуття або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між Перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом.
   
   Відповідно до пункту 15.2 глави 15 Правил невідповідність між найменуванням, масою і кількістю місць вантажу в натурі і тими даними, які зазначені у товарно-транспортній накладній, є однією з обставин, яка засвідчується Перевізником, вантажовідправником і вантажоодержувачем в акті.
   
   Також пунктом 16.1 глави 16 Правил визначено, що перед поданням вантажовідправником або вантажоодержувачем позову на Перевізника обов'язково треба пред'явити йому претензію.
   
   Відповідно до пункту 16.3 глави 16 Правил претензії, які виникають із перевезення вантажів, включаючи повну або часткову втрату вантажу, порушення строків чи інших умов доставки вантажу, пред'являються Перевізнику, з яким укладено договір на перевезення.
   
   Пунктом 16.6 глави 16 Правил встановлено, що претензії на відшкодування збитків за втрату, недостачу, псування або ушкодження вантажу пред'являються по кожному відправленню окремо.
   
   Згідно із вимогами абзаців першого та другого пункту 16.10 глави 16 Правил до претензії додаються документи, які її обґрунтовують.
   
   Товарно-транспортні накладні та акт, що засвідчують обставини, відповідно до яких настає матеріальна відповідальність, подаються в оригіналі або в належним чином засвідчених копіях.
   
   Тобто у випадку пред'явлення претензії на відшкодування збитків, які виникають із перевезення вантажів (повна або часткова втрата вантажу, порушення строків чи інших умов доставки вантажу), товарно-транспортна накладна є одним з документів, які засвідчують обставини, відповідно до яких настає матеріальна відповідальність Перевізника.
   
   Додатково слід зазначити, що відповідно до пункту 10.5 глави 10 Правил місце фактичної здачі-приймання вантажу точно зазначається в договорі з наступним уточненням у заявці.
   
   Враховуючи викладене вище, товарно-транспортна накладна є документом, який поряд з іншим призначений для обліку на шляху переміщення товарно-матеріальних цінностей, а також засвідчує матеріальну відповідальність водія Перевізника, і її оформлення здійснюється з урахуванням вимог глав 10 та 11 Правил, зокрема, щодо її виписування в кількості не менше чотирьох примірників та заповнення реквізиту "Пункт розвантаження" під час здійснення кожного відправлення відповідно до поданої заявки або за разовим договором.
   
   Щодо оформлення товарно-транспортної накладної у випадку, коли покупець самостійно забирає товар у постачальника
   
   Частиною першою статті 655 ЦКУ визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
   
   Відповідно до частини першої статті 664 ЦКУ обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
   
   1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
   
   2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
   
   Згідно із частиною другою цієї статті ЦКУ, якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
   
   Водночас частиною першою статті 334 ЦКУ визначено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
   
   Отже, якщо покупець здійснює перевезення власними автомобільними транспортними засобами товару, право власності на який за договором уже перейшло до нього, водію покупця під час здійснення перевезень необхідно мати документи, визначені пунктом 2 Переліку.
   
   Якщо ж послуга з доставки вантажу надається за плату, і це записано в договорі окремо, то має місце надання послуги з перевезення вантажу і, відповідно, необхідно керуватися вимогами глави 64 ЦКУ в частині обов'язкового здійснення перевезення вантажу за договором перевезення. Відповідно, для надання послуг з перевезення вантажу на договірних умовах водію перевізника необхідно мати документи, визначені пунктом 1 Переліку.
   
   Заступник Міністра
   
А. Бондаренко

Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Данная функция доступна только
авторизованным пользователям