Отключить рекламу

Подпишитесь!


  • О пенсионном обеспечении

О пенсионном обеспечении



   
МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ
   ДЕПАРТАМЕНТ ФІНАНСІВ
   
   ЛИСТ
   
   від 27.03.2006 р. № 248/6/П/4557/403-д
   
   Щодо пенсійного забезпечення

   <…>
   
   Повідомляється, що загальним принципом пенсійного забезпечення військовослужбовців є пряма пропорційна залежність розміру їх пенсій від тих обставин, які мали місце в період проходження ними військової служби.
   
   Тому обставини, які мали місце на день звільнення з військової служби - тривалість цієї служби, умови її проходження, посада, військове звання, вік, трудовий стаж та інші, визначають як право на пенсійне забезпечення військовослужбовців за нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (далі - Закон), так розмір, умови і порядок виплати цієї пенсії.
   
   У зв'язку з цим статтею 12 Закону встановлено, що право на пенсію за вислугу років мають:
   
   а) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше;
   
   б) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, звільнені зі служби незалежно від підстав та часу звільнення і досягли 45-річного віку і мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ або служба в державній пожежній охороні.
   
   Разом з тим зазначений вище пункт "б" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" потребує застосування в сукупності з положеннями інших статей цього Закону та з преамбулою до нього, а також інших законодавчих актів, наведених нижче.
   
   При вирішенні цього питання необхідно враховувати наступне: відповідно до Закону України від 4 липня 2002 року № 51-IV до пункту "б" статті 12 Закону були внесені зміни, в результаті чого стало можливим подвійне тлумачення визначення права на пенсію за цим Законом тим колишнім військовослужбовцям, які були звільнені з військової служби без права на пенсію за вислугу років, але згодом набули загального трудового стажу (з урахуванням військової служби) понад 25 років і досягли віку 45 років.
   
   З цього питання позиція Міністерства оборони є однозначною - такого права після звільнення з військової служби ці особи набути вже не можуть. Преамбулою Закону визначено, що відповідно до цього Закону здійснюється пенсійне забезпечення військовослужбовців.
   
   Тому трудовий стаж після звільнення з військової служби не може бути підставою для призначення пенсій тим колишнім військовослужбовцям, які на день звільнення з військової служби не мали загального стажу 25 календарних років, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба.
   
   Не може бути підставою для цього досягнення ними після звільнення з військової служби 45-річного віку або набуття загального трудового стажу понад 25 років, тому що вони вже втратили зв'язок з військовою службою, тобто військовослужбовцями вже не були.
   
   Статтею 2 Закону ("Умови пенсійного забезпечення") також встановлено, що "Військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби", тобто цією статтею чітко визначено, що право на пенсію повинно встановлюватися військовослужбовцю - особі, яка ще має відповідний статус - "військовослужбовець".
   
   Хто є військовослужбовцем, а хто військовозобов'язаним (тобто колишнім військовослужбовцем) - визначено Законами України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (статті 3, 4) і "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" (статті 1, 2), у яких також містяться визначення таких понять, як "військова служба" та "виконання військового обов'язку в запасі".
   
   Оскільки Закон передбачає призначення пенсій не військовозобов'язаним, а військовослужбовцям, то право на пенсію визначається саме на день звільнення з військової служби (тобто на останній день, коли особа ще має статус військовослужбовця) і виходячи саме з обставин, які мали місце до цього часу.
   
   Крім того, статтею 50 Закону визначено, що військовослужбовцям, які звільняються зі служби (чи вже були звільнені) після його прийняття чи внесення до нього відповідних змін, пенсії призначаються з дня звільнення з військової служби.
   
   Тож обставини, які мали місце на день звільнення з військової служби (тривалість служби, умови її проходження, посада, військове звання, вік, трудовий стаж та ін.), визначають як право на пенсійне забезпечення за нормами цього Закону, так і розмір, умови і порядок виплати пенсій.
   
   Відповідно до пункту "б" статті 12 Закону ("Умови призначення пенсій за вислугу років") (зі змінами, внесеними 4 липня 2002 року) право на пенсію за вислугу років з урахуванням трудового стажу мають "особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом..." (враховуючи положення преамбули Закону - особи, які проходять військову службу, тобто військовослужбовці), за умови якщо вони "...звільнені зі служби незалежно від підстав звільнення та часу звільнення і досягли 45-річного віку... і мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і б місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ".
   
   У даному випадку слова "...незалежно від ...часу звільнення..." означають, що особа може мати право на пенсію за пунктом "б" статті 12 Закону - незалежно від того, звільнена вона зі служби після внесення відповідних змін до Закону чи, припустимо, в 70-х, 80-х та ін. роках минулого століття, але при цьому загальний трудовий стаж та її вік повинні бути відповідно 25 і 45 років на той час, коли ця особа ще мала статус військовослужбовця, тобто на день звільнення з військової служби.
   
   Враховуючи викладене, права на пенсію за вислугу років з урахуванням трудового стажу, який мав місце після звільнення з військової служби, Телуха М. С. не має.
   
   Одночасно роз'яснюється, що відповідно до статті 5 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців..." особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом можуть призначатися (за їх бажанням) пенсії від органів Пенсійного фонду України відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", тобто при досягненні відповідного віку.
   
   При цьому увесь стаж військової служби повністю враховується до загального трудового стажу.
   
   Незалежно від вислуги років на військовій службі пенсії призначаються тим військовослужбовцям, які визнані органами медико-соціальної експертизи інвалідами внаслідок поранень, контузій, каліцтв та захворювань, отриманих в період проходження військової служби.
   
   З повагою,
   
   Начальник відділу пенсійного
   Забезпечення та страхування
    полковник
І.О.Баторшин

Отключить рекламу
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться