Щодо оперативно-розшукової діяльності (лист Мін’юсту від 10.06.2016 р. № 20353/973-0-3-16/11)

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 10.06.2016 р. № 20353/973-0-3-16/11

Міністерством юстиції розглянуто звернення щодо надання роз'яснень окремих положень законодавства України і в межах компетенції повідомляється про таке.

Міністерство юстиції, яке діє відповідно до Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 р. N 228, надає роз'яснення з питань, пов'язаних із діяльністю Мін'юсту, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, а також стосовно актів, які ним видаються, та не має повноважень щодо надання роз'яснень з порушених у зверненні питань.

Надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань згідно зі ст. 1, 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" здійснюється адвокатами.

Водночас у порядку інформування повідомляємо, що Закон України "Про міліцію" втратив чинність 07.11.2015 р. згідно із Законом України від 02.07.2015 р. N 580-VIII "Про Національну поліцію".

Основні повноваження поліції визначені у статті 23 вказаного Закону.

Виконання інших (додаткових) повноважень може бути покладене на поліцію виключно законом (ст. 24 Закону України "Про Національну поліцію").

Так, згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" (далі - Закон) оперативно-розшукова діяльність здійснюється оперативними підрозділами, зокрема, Національної поліції, Служби безпеки України.

Підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності, серед іншого, є наявність достатньої інформації про злочини, що готуються, осіб, які готують вчинення злочину (п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону).

Зазначені підстави можуть міститися в заявах, повідомленнях громадян, посадових осіб, громадських організацій, засобів масової інформації, у письмових дорученнях і постановах слідчого, вказівках прокурора, ухвалах слідчого судді, суду, матеріалах правоохоронних органів, у запитах і повідомленнях правоохоронних органів інших держав та міжнародних правоохоронних організацій, а також запитах повноважних державних органів, установ та організацій, визначених Кабінетом Міністрів України, про перевірку осіб у зв’язку з їх допуском до державної таємниці, до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках (ч. 2 ст. 6 Закону).

Пунктами 3, 4 ч. 1 ст. 8 Закону передбачається, що оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності за наявності передбачених ст. 6 цього Закону підстав надається право порушувати в установленому законом порядку питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими видами господарської діяльності індивідуально, та брати участь в їх проведенні, ознайомлюватися з документами та даними, що характеризують діяльність підприємств, установ та організацій, вивчати їх, за рахунок коштів, що виділяються на утримання підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, виготовляти копії з таких документів, на вимогу керівників підприємств, установ та організацій - виключно на території таких підприємств, установ та організацій, а з дозволу слідчого судді в порядку, передбаченому КПК, - витребовувати документи та дані, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або вчиненні злочину, джерело та розміри їх доходів, із залишенням копій таких документів та опису вилучених документів особам, в яких вони витребувані, та забезпеченням їх збереження і повернення в установленому порядку. Вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських документів забороняється, крім випадків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Крім того, право відповідних органів, підрозділів та співробітників Служби безпеки України витребовувати та одержувати від державних органів, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій (незалежно від форм власності) інформацію і документи визначено, зокрема, п. 3 ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 25 Закону України "Про Службу безпеки України", п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність", пп. "д" ч. 2 ст. 12 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю".

При цьому Закони в окремих випадках зазначають про письмову форму запитів.

Також відповідно до ч. 2 ст. 40 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) слідчий уповноважений доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам.

Під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного підрозділу користується повноваженнями слідчого. Співробітники оперативних підрозділів (крім підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України) не мають права здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою або звертатися з клопотаннями до слідчого судді чи прокурора (ч. 2 ст. 41 КПК).

Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених КПК (ст. 93 КПК).

Разом з тим відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК одним із заходів забезпечення кримінального провадження є тимчасовий доступ до речей і документів, який згідно зі ст. 159 КПК полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Тимчасовий доступ до речей та документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.