Все сайты
                    
                
                Спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб’єктів малого підприємництва, до яких належать i фізичні особи, зареєстровані у встановленому законом порядку як суб’єкти підприємницької діяльності, регулюється Указом Президента України від 03.07.1998р. № 727/98 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” (у редакції Указу Президента України від 28.06.1999р. № 746/99) (далі –Указ).
Суб’єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством (пункт 5 Указу).
Для платника єдиного податку – фізичної особи порядок ведення Книги обліку доходів і витрат затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 29.10.1999р. № 599 „Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі” (далі - Порядок) та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.1999р. за № 752/4045 (пункт 8 Наказу). 
Відповідно до цього Порядку для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів та витрат згідно з додатком 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993р. № 12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.1993р. за № 64 (в редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 16.07.2003р. № 352). При цьому обов’язковому заповненню підлягають лише графи 1, 3, 6 та 7 – „період обліку (день, тиждень, місяць, рік)”, „витрати на виробництво продукції”, „сума виручки (доходу)”, „чистий доход”. 
Крім того, згідно з пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2000р. № 507 “Про роз’яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727”, суб’єктом малого підприємництва – фізичною особою додатково отримуються книги обліку доходів та витрат на кожного найманого працівника.
При цьому необхідно дотримуватись вимог чинного законодавства для такого виду діяльності, як пасажирські перевезення.
Підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 розділу другого Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі), затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства транспорту України від 18.12.2003р. № 136/985, передбачено, що суб’єкти господарювання, які надають зазначені послуги відповідно до отриманої ліцензії, повинні дотримуватися норм чинного законодавства про автомобільний транспорт і забезпечувати, зокрема, виконання Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997р. № 176. 
Разом із тим, в статті 1 Закону України від 06.07.1995р. № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, зі змінами та доповненнями, зазначається, що реєстратори розрахункових операцій (РРО) застосовуються фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності, які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, в тому числі, при перевезенні пасажирів автомобільним транспортом.
Відповідно до пункту 5 статті 3 Закону суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції, у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, зобов’язані проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій (КОРО) та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення. 
Згідно з пунктом 4 статті 9 Закону суб’єкти підприємницької діяльності мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки при продажу проїзних та перевізних документів на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером і номінальною вартістю.
Крім того, пунктом 6 статті 9 Закону встановлено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб’єктами підприємницької діяльності – фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб’єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку) за умови ведення такими особами книг обліку доходів i витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.
Тобто, суб’єкти господарювання – платники єдиного податку, які надають послуги з перевезення пасажирів, згідно із вимогами Закону, не звільняються від використання книги обліку розрахункових операцій.