Засновником ТОВ внесено фінансову допомогу на розрахунковий рахунок згідно договору про надання поворотної фінансової допомоги. Після цього зареєстровані зміни до Статуту ТОВ, якими збільшено статутний капітал за рахунок додаткових внесків вищезазначеного засновника. Чи можливо зарахувати фінансову допомогу в рахунок сплати цих додаткових внесків ш
З зазначеного питання юридичним управлінням ДПА у м. Києві було надано роз’яснення від 17.03.2008р. №276/10-206, а саме.
Відповідно до пп. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств” із змінами та доповненнями (далі по тексту - № 334) поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами. Про надання поворотної фінансової допомоги укладається договір.
Враховуючи, що відповідно до цього типу договорів кошти передаються від одного суб'єкта правовідносин до іншого, а після закінчення терміну дії договору підлягають поверненню, то зазначені договори мають наслідком виникнення боргових зобов'язань.
Операція із запозичення коштів оформляється згідно із вимогами глави 32 "Позика" Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 374 Цивільного кодексу (далі – ЦК) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність (в оперативне управління) гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей або рівну кількість речей того ж роду і якості.
У разі якщо термін дії договору не було продовжено, то відповідно до умов договору сума поворотної фінансової допомоги має бути повернена, тобто ці гроші не можуть бути вкладом до статутного капіталу, оскільки вони підлягають поверненню.
Відповідно до ч.6 ст. 144 Цивільного кодексу України збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі. Порядок внесення додаткових вкладів встановлюється законом і статутом товариства.
Статтею 51 Закону України „Про господарські товариства” зазначено, що зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткові внески учасників не впливають на розмір їх частки у статутному (складеному) капіталі, вказаної в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено установчими документами.
Порядок збільшення статутного капіталу можна умовно поділити на три послідовних стадії:
1) прийняття рішення про збільшення статутного капіталу. За загальним правилом, це питання належить до компетенції вищого органу управління юридичної особи (п. 2 ч. 4 ст. 145 ЦК). Як виняток, статутний фонд акціонерного товариства не більш як на третину може бути збільшено за рішенням правління за умови, що таке передбачено статутом (ч. 4 ст. 38 Закону «Про господарські товариства»).
Рішення повинно містити відомості про суму, на яку збільшується статутний капітал, спосіб збільшення, строки та порядок сплати додаткових внесків. Водночас слід вирішувати й інші питання, котрі зумовлюються обраним способом збільшення капіталу;
2) сплата додаткових вкладів. Вклади сплачуються у встановлений зборами строк. Цей строк не може бути ні поновлений, ні продовжений товариством або судом. Якщо протягом встановленого строку вклади не сплачені, товариство може вимагати виконання учасниками своїх зобов'язань, зокрема і в судовому порядку.
Після того як внески сплачені відповідно до визначених товариством умов, воно зобов'язане затвердити та подати на державну реєстрацію зміни до установчих документів. Затвердження змін – це компетенція зборів.
3) державна реєстрація змін до установчого документа. Орган державної реєстрації проводить реєстрацію не факту збільшення розміру статутного фонду товариства, а рішення товариства про зміни розміру статутного фонду, яке після цього набирає чинності (п. 2 листа Держкомпідприємництва від 23.03.2004 р. № 1776 «Про порядок збільшення статутного фонду»). Цей висновок зроблено з посиланням на ч. 3 ст. 87 ГК, за якою рішення товариства про зміни розміру статутного фонду набирає чинності з дня їх внесення до державного реєстру.
Відповідно до ст. 115 Цивільного кодексу України господарське товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.
Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до п. 1 Глави 1 Розділу ІІ «Положення про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства», прийнятого Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22 лютого 2007 року N 387 Джерелами збільшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства можуть бути:
- додаткові внески (вклади), якими можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (у тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, у тому числі в іноземній валюті;
- реінвестиція дивідендів;
- спрямування прибутку до статутного капіталу.
Отже, законодавством не передбачена можливість збільшення статутного фонду за рахунок поворотної фінансової допомоги, а збільшення розміру статутного фонду оформляється рішенням товариства, що реєструється у встановленому законодавством порядку.
