Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, липень, 2015/№28
Друкувати

РРО: бути чи не бути? І якщо не бути, то як?

Шевчук Михайло, податковий експерт, m.shevchuk@buhgalter911.com
1 липня застало багатьох підприємців на стадії «усе ж таки ставитимемо». Одні з них РРО встигли придбати, зареєструвати та навіть почати-таки використовувати; інші «застигли» на етапі реєстрації в податковій; треті встигли укласти тільки договір на постачання РРО, сподіваючись на обіцяну раніше поблажку для тих, хто «домовиться» з постачальником до 01.08.2015 р. Тепер виявляється, що деяким з них РРО, за великим рахунком, і не потрібний. Давайте разом розберемося, як правильно «врегулювати» ту чи іншу ситуацію.
РРО, «перехідні» нюанси

Розпочнемо з того, що робити радикальні висновки сьогодні, поки норми Закону № 71* ще залишаються чинними, а Закон на базі законопроекту № 1088** так чинності й не набув, дещо зарано. Якщо Президент України не накладе вето на прийнятий ВРУ Закон, то тоді залишиться чисто технічне питання — опублікування та набуття Законом чинності. І це найімовірніший сценарій. Однак, як би там не було, на все потрібен час.

* Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р. № 71-VIII.

** Проект закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» від 28.11.2014 р. № 1088.

Набуде ж чинності новий Закон (як свідчив п. 1 законопроекту № 1088) тільки з дня його опублікування. Виходить, якщо в підсумковій версії нічого не зміниться, як не крути, буде деякий перехідний період (починаючи з 01.07.2015 р. і до опублікування Закону). І до діяльності в такому періоді рекомендуємо поставитися з усією відповідальністю, адже платники ЄП групи 3 (ФОП) формально в цьому періоді зобов’язані використовувати РРО, як того вимагає «стара» редакція п. 296.10 ПКУ. Якихось «пом’якшувальних» норм, що дозволяють не карати за порушення правил роботи з РРО в цей період, поки що немає. Правомірність же поведінки особи, за загальновстановленими правилами, має оцінюватися на момент вчинення нею відповідних дій або бездіяльності. Так що тут ще потрібні якісь додаткові «кроки назустріч» тим єдиноподатникам групи 3 (ФОП), які отримають своє заповітне звільнення, однак, виходить, із запізненням.

Далі розберемося, як розв’язати ту чи іншу ситуацію тим, хто усе ж таки отримає законні підстави для невикористання РРО.

Придбали, зареєстрували, почали використовувати…

Не скажеш, що багато хто, але деякі ППЄПи групи 3 вишукали можливість почати використовувати РРО у фіскальному режимі до 30.06.2015 р. уключно. Щоб, по-перше, виконати вимоги законодавства, по-друге, мати звільнення до 01.01.2017 р. від РРО-перевірок.

Передбачено таке звільнення п. 28 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

Якщо ви серед них, однак у результаті станеться так, що використовувати РРО вам необов’язково, тоді майте на увазі таке. Просто так узяти та припинити використовувати зареєстрований у податковій РРО, вважаємо, не можна! Його потрібно зняти з реєстрації. Детально порядок скасування реєстрації РРО прописаний у  гл. 4 розд. ІІ Порядку № 417***.

*** Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міндоходів від 28.08.2013 р. № 417.

Діяти доведеться так: звертаєтеся до центру сервісного обслуговування (далі — ЦСО) з тим, щоб розпломбувати РРО → той задовольняє ваше прохання та видає довідку про розпломбування → ви подаєте її до своєї податкової разом із заявою про скасування реєстрації РРО за формою № 4-РРО ( додаток 4 до Порядку № 417) і реєстраційним свідоцтвом РРО → протягом 5 календарних днів податковий орган видає довідку про скасування реєстрації РРО, тим самим знімаючи РРО з обліку.

Водночас «сім разів відміряйте», перш ніж «раз відрізати» РРО, який працює у фіскальному режимі. Розуміємо, це зайві клопіт та витрати, але головні ж витрати (придбання РРО) ви вже понесли. Та й хто знає, яке там «чудо-юдо» вигадає КМУ під виглядом «Порядку пошуку мільйона». А якщо використовуватимете РРО — воно вас точно не зачепить.

РРО «застряг» на етапі реєстрації в податковій…

Можлива й така ситуація, і її також можна розв’язати.

Якщо РРО зареєстрований у податковій і проведена фіскалізація РРО, то використовувати цей РРО в нефіскальному режимі**** уже не вдасться. Адже РРО після проведення його фіскалізації має забезпечити неможливість подальшого виходу з фіскального режиму роботи (згідно з  п. 5 гл. 1 розд. ІІ Порядку № 417).

**** Про нюанси роботи РРО в нефіскальному режимі роботи ви могли довідатися зі статті «Нефіскальний РРО в єдиноподатника» в журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 11.

Правила зняття РРО з реєстрації не відрізнятимуться від описаних вище. І нехай вас особливо не бентежить те, що касовим апаратом і користуватися до пуття не почали: жодних мінімальних строків його використання чинне законодавство не висуває.

Уклали договір постачання РРО…

Якщо настання 1 липня застало вас на цьому етапі, то ви маєте чудову можливість поставлений пізніше реєстратор використовувати в нефіскальному режимі****. Таким чином, ви матимете перевагу, адже зможете видати своїм клієнтам розрахунковий документ. Та й для цілей власного обліку це буде великий плюс.

Однак якщо така ідея вам не до душі, тоді майте на увазі: повернути гроші, сплачені постачальникові, як і відмовитися від сплати, — завдання не з легких. І ось чому. Слід розуміти, що обираючи такий шлях, ви домагаєтеся розірвання договору. Причому в односторонньому порядку. Таке розірвання є можливим тільки***** у разі, якщо:

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором чи законом (згідно зі ст. 525 ЦКУ, ч. 1 ст. 181 ГКУ).

а) це передбачено в договорі постачання;

б) така можливість виникає згідно з нормами законодавства.

***** Зрозуміло, що якщо друга сторона не заперечує проти розірвання договору, то зазначені підстави не потрібні.

З першим випадком все досить зрозуміло. Щодо другого слід зауважити: якщо продавець РРО не порушує своїх зобов’язань за договором, то «норм законодавства» для односторонньої відмови ви не знайдете.

Якщо бажаний результат з умов договору або норм законодавства вдалося «вивудити», то в такому разі ви зобов’язані повідомити свого постачальника про те, що в односторонньому порядку відмовляєтеся від договору. Увага: це має бути не прохання, а констатація факту, адже інакше суди розглядають це як пропозицію розірвати договір, а не односторонню відмову від такого договору.

Стандартизованої форми повідомлення немає. Тому її ви маєте право оформити в довільній формі. Тільки не забувайте: згідно з ч. 3 ст. 214 ЦКУ відмова від правочину вчиняється в тій самій формі, в якій він був вчинений.

Якщо ж ні умови договорів, ні норми законодавства не містять відповідних підстав для одностороннього розірвання договору, а продавець також не хоче йти нам назустріч, тоді є ще одна зачіпка — спробувати розірвати/змінити договір через суд у зв’язку з істотною зміною обставин згідно зі ст. 652 ЦКУ.

Розірвати/змінити договір на вимогу однієї із сторін суд може за наявності одночасно чотирьох умов (ч. 2 ст. 652 ЦКУ):

1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що обставини істотно не зміняться;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Як уявляється, у випадку, що цікавить нас, зазначені умови не виконуються. Тому відмову від договору через суд реалізувати буде важко.

…Наостанок про штрафи******

****** Про своєрідне бачення податківцями особливостей накладення штрафів ви могли прочитати у статті «Прочухан» за відсутність акцизу в чеках РРО» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 14.

Багатьох неспроста зацікавило запитання: чи можна потрапити «під удар» уже в перші дні роботи з РРО у фіскальному режимі? Доливає оливи до вогню пікантність ситуації, коли застосування РРО згідно з проектом № 1088 є для платника необов’язковим, але РРО вже введений в експлуатацію.

Такий випадок у чомусь схожий на використання РРО в нефіскальному режимі. І тут податківці свого часу «дивували» своєрідним баченням ситуації. Вони вважали, що і в такому разі всіх РРО-вимог необхідно дотримуватися під загрозою накладення штрафних санкцій. Але якщо у випадку з нефіскальним РРО такі висновки не мають під собою підґрунтя, то в «нашому» випадку наразитися на штраф цілком реально.

Про пом’якшення відповідальності за РРО-порушення, передбачені проектом № 1088, ви, поза сумнівом, чули*******. Ось тільки чинності ці пом’якшувальні обставини ще не набули (як і сам Закон на базі законопроекту № 1088).

******* А прочитати подробиці могли у статті «РРО-нововведення: що робити з першого липня» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 26.

Наскільки це страшно? Тут важливо знати, що міри відповідальності застосовуються податківцями в розмірах, що діють на день прийняття ними «штрафного» рішення ( п. 11 підрозд. 10 розд. XX ПКУ). Тож про «убитий» п’ятикратний РРО-штраф після набуття чинності змінами можна буде забути.

m.shevchuk@buhgalter911.com

Теги
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам