Витяг із системи електронного адміністрування ПДВ за формою J1401204 (далі — витяг) виконує цілу низку завдань:
— показує, на яку суму ПДВ ви можете зареєструвати ПН та РК;
— демонструє, скільки «живих» грошей є на вашому електронному ПДВ-рахунку (можуть бути спрямовані в рахунок сплати ПДВ-зобов’язів);
— її показники потрібні для заповнення декларації з ПДВ.
Простіше кажучи, витяг містить важливі відомості. Причому актуальні саме на сьогодні. Складається він з 11 рядків. При цьому, враховуючи цільове призначення кожного з них, ці рядки зручно згрупувати:
— ряд. 1 — це сума грошових коштів, якими ви поповнюєте ваш електронний ПДВ-рахунок;
— ряд. 2 — 8 — основні показники формули, які відомі вам з п. 2001.3 ПКУ та п. 9 Порядку № 569*. Запам’ятайте: серед них головний інтерес являє собою ряд. 2 (показує, скільки ПН/РК ви можете зареєструвати). Усі інші вам знадобляться, в основному, для перевірки її значення;
— ряд. 9 — 11 — це суми ПДВ, розраховані податківцями згідно з пп. 33 та 34 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Це ваш «долютневий» мінус, заявлений у ПК через додаток Д2, а також бонуси — середньомісячна сума ПДВ-зобов’язів за останні 12 календарних місяців та сума ПДВ-переплат на особовому рахунку на 1 липня.
Зауважте: усі ці суми також враховуються у формулі — в ряд. 2.
Тепер подивимося уважніше на кожен з цих рядків.
Що є що у витягу
№ рядка та найменування реквізиту |
Роль конкретного реквізиту та його формування |
1. Стан рахунка |
Цей рядок показує, скільки «живих» грошей є на вашому електронному ПДВ-рахунку. |
Увага! Саме ця сума може бути спрямована в рахунок погашення ПДВ-зобов’язань (а не сума з ряд. 2, як багато хто помилково вважає). Зверніть увагу на кілька нюансів: — вона утворюється виключно за рахунок поповнення вашого електронного ПДВ-рахунка («вхідний» чи «ввізний» ПДВ на неї не впливає); — вона, на відміну від інших показників витягу, формується не наростаючим підсумком. При списанні суми ПДВ з вашого електронного ПДВ-рахунка (зокрема, в рахунок сплати ПДВ-зобов’язань за декларацією) показник цього рядка зменшується. Тому не дивуйтеся: дуже часто в ньому ви бачитимете прочерк; — цей показник безпосередньо пов’язаний із ряд. 5 витягу (поповнення ПДВ-рахунка). При поповненні ПДВ-рахунка сума такого поповнення збільшить обидва рядки — і ряд. 1, і ряд. 5. Різниця лише в тому, що ряд. 5, на відміну від ряд. 1, формується наростаючим підсумком; — показник цього рядка не бере участі у формулі |
|
2. Сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (∑Накл) |
Це головний показник витягу (як, до речі, і формули). Він відображає суму ПДВ, на яку ви можете зареєструвати ПН та РК. При цьому ще раз повторюємо: погашати за рахунок нього ПДВ-зобов’язання не можна. Він формується наростаючим підсумком (починаючи з 01.02.2015 р.) з показників рядків цього витягу: ряд. 2 = ряд. 3 + ряд. 4 + ряд. 5 + ряд. 9 + ряд. 10 + ряд. 11 - ряд. 6 - ряд. 7 - ряд. 8. Зверніть увагу: значення цього рядка потрібно переносити до довідкового ряд. 22.1 ПДВ-декларації |
3. Загальна сума податку за отриманими платником податку податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими в Реєстрі (∑НаклОтр) |
Тут ви побачите загальну суму ПДВ за отриманими і зареєстрованими ПН та РК починаючи з 1 лютого 2015 року. При цьому врахуйте: — якщо ПН або РК зареєстровані несвоєчасно (але в межах 180 днів), сума ПДВ в них все одно збільшить цей показник — на дату такої реєстрації; — у цьому показнику беруть участь РК тільки до тих ПН, дата виникнення ПДВ-зобов’язань за якими настала після 1 лютого; — до речі, тут же ви побачите ПДВ і за отриманими послугами від нерезидента (за умови, що ПН за ними буде зареєстрована); — суми ПДВ за чеками та іншими замінниками ПН у цьому показнику не враховуються (як результат, формулу не збільшують). Тому в таких випадках краще все ж вимагати від постачальників ПН |
4. Загальна сума податку, сплаченого платником податку безпосередньо або через уповноважену особу під час ввезення товарів на митну територію України (∑Митн) |
У цьому рядку відображається загальна сума сплаченого «ввізного» ПДВ (самостійно та/або через митного брокера). Але також зауважте: — суми авансу, сплачені на депозитний рахунок митниці, тут не враховуються; — у цьому показнику враховуються, у тому числі, листи коригування та додаткові декларації |
5. Загальна сума поповнення електронного рахунка з поточного рахунка платника податку (∑ПопРах) |
Тут відображається загальна сума поповнення вашого ПДВ-рахунка починаючи з 01.02.2015 р. Причому незалежно від того, для якої мети — реєстрації ПН/РК чи сплати ПДВ-зобов’язань. Показник цього рядка, як ми вже говорили, пов’язаний із ряд. 1 витягу |
6. Загальна сума податку за виданими платником податку податковими накладними (∑НаклВид) |
Цей показник збирає в собі увесь ПДВ за виданими та зареєстрованими вами ПН і РК. Причому в ньому враховуються РК тільки до тих ПН, дата виникнення ПДВ-зобов’язань за якими настала після 1 лютого. І зверніть увагу ще на один нюанс: у цьому показнику також враховуються зареєстровані вами ПН і РК, які покупцям не видаються |
7. Загальна сума податку, заявлена платником податку до бюджетного відшкодування (∑Відшкод) |
Тут усе зрозуміло. У цьому рядку відображається заявлена сума бюджетного відшкодування (якщо ви його, звичайно, заявляли) — починаючи зі звітності за лютий / I квартал 2015 року. При цьому ця сума враховує коригування за результатами перевірок |
8. Загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником податку у поданих контролюючому органу податкових деклараціях з податку, суми податку, зазначеної у складених таким платником податкових накладних, зареєстрованих у Реєстрі (∑Перевищ) |
Це один з найбільш загадкових рядків. При цьому, як показала практика, до 1 липня цей показник узагалі не розраховувався. Як його визначатимуть податківці, невідомо. Але, в ідеалі, він повинен формуватися за рахунок різниці між показником ряд. 9.1 ПДВ-декларації та сумою зареєстрованих ПН і РК (складених до «післялютневих» ПН). За такого підходу він збільшуватиметься, наприклад, у тому разі, якщо ви відобразите в декларації постачання, але ПН за ним так і не зареєструєте. Але, на жаль, цей показник далеко непростий. Як мінімум тому, що у багатьох випадках він може призвести до задвоєння формули у бік зменшення. Тому було б класно, якби податківці розповіли про алгоритм його формування |
9. Сума збільшення, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних |
Тут відображається частина «долютневого» мінуса, заявлена до збільшення ПК (за допомогою поля «а» в додатку Д2). При цьому ви, мабуть, пам’ятайте, що сума такого мінуса потрапляє до цього рядка витягу лише після того, як податківці перевірять її й підтвердять (про це ви можете дізнатися з відповідного витягу). І ще одне: якщо ви в декларації за лютий частину «долютневого» мінуса показали в ряд. 20.1 (нагадаємо: податківці дозволяли це робити в межах значення ряд. 18), така частина в цьому рядку витягу не відображається. Інакше кажучи, показник формули вона не збільшує. Принаймні на цьому наполягають податківці |
10. Сума середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців / 4 квартали |
Ця сума повинна була збільшити значення ряд. 2 витягу на 01.07.2015 р. При цьому, ймовірно, вона повинна розраховуватися як загальна сума ПДВ, зазначена в деклараціях і погашена за останні 12 місяців (з червня 2014 року по травень 2015 року), поділена на 12. Хоча не виключаємо, що за травень 2015 року в ній могли бути враховані не всі суми (через запізнення Казначейства зі списанням коштів з електронного ПДВ-рахунка). Крім того, в зону ризику потрапляють платники, зареєстровані менше 12 місяців тому |
11. Сума помилкових та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на додану вартість станом на 1 липня 2015 року |
Тут показані ПДВ-переплати, які були на вашому особовому рахунку станом на 1 липня. Причому вже не секрет, що податківці не встигли збільшити її саме 1 липня. Цей момент вони відтягнули до 10 липня (див. лист ДФСУ від 22.06.2015 р. № 22408/7/99-99-19-03-01-17, подробиці — в журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 28). До речі, в цьому ж листі податківці повідомили, як врахувати ці суми в рахунок сплати ПДВ-зобов’язань або збільшення від’ємного значення |