Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, липень, 2015/№30
Друкувати

Сплата на ПДВ-спецрахунок і формула СЕА: розбираємо популярні запитання

Віталій Смердов • шеф-редактор, v.smerdov@buhgalter 911.com
Закінчення тестового режиму СЕА з ПДВ викликало хвилю запитань*. Сьогодні пропонуємо вам розглянути ті з них, які стосуються перекидання сум на ваш електронний ПДВ-рахунок. Причому зізнаємося: їх основою стали ваші повідомлення на стрічці та форумі сайта buhgalter911.com.
електронне адміністрування ПДВ

* З відповідями на запитання, які стосувалися витягу з СЕА, ви могли ознайомитися у статті «Витяг з СЕА з ПДВ: розбираємо докладно» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 29.

Сплата ПДВ: на ПДВ-рахунок чи одразу до бюджету?

Ми вже говорили про цю проблему в минулому номері журналу, але стисло повторимо ще раз (згадати її корисно як мінімум для відповіді на наступні запитання). Сплачувати ПДВ потрібно на електронний ПДВ-рахунок, відкритий у Казначействі (його відкривають кожному платнику ПДВ). Останнє, у свою чергу, автоматично спише її в бюджет — не пізніше останнього дня для сплати на підставі реєстрів, отриманих від ДФСУ.

У той же час, як показала практика (гаряча лінія, семінари, форуми тощо), багато хто цей порядок ігнорував — як через незнання, так і свідомо — і сплачували ПДВ «за старим звичаєм». Тобто безпосередньо на бюджетний рахунок. До чого це призвело? Переважно до того, що в таких платників ці суми не збільшили ліміт реєстрації ПН/РК.

Сплачувати ПДВ-зобов’язання безпосередньо до бюджету потрібно лише в кількох випадках: сплата «ввізного» ПДВ, подання УР, сплата ПДВ/штрафів/пені за підсумками податкової перевірки.

Тішить у цій ситуації хоча б те, що податківці контролюють сплату ПДВ за бюджетним рахунком. А тому недоплата у таких платників не виникла**.

** Детальніше про цю проблему читайте в статті «Сплата ПДВ «повз» ПДВ-рахунок: розгрібаємо наслідки» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 29.

Чим погашати ПДВ-зобов’язання?

Запитання просте, але ставиться часто. Як ми вже говорили, ПДВ-зобов’язання погашаються через електронний ПДВ-рахунок. Причому на ньому збираються тільки «живі» гроші, які ви туди закинули для ( п. 2001.4 ПКУ):

Погасити ПДВ-зобов’язання за декларацією за червень можна і за рахунок переплат, сформованих на 1 липня (відображаються в ряд. 11 витягу). І якщо вони перевищують суму в ряд. 25.1 деки, сплачувати нічого не доведеться.

— погашення ПДВ-зобов’язань за декларацією;

— поповнення формули з метою реєстрації ПН/РК.

Але як дізнатися, скільки у вас там коштів? Колеги, а тепер увага: гроші, якими ви можете погасити ПДВ-зобов’язання, відображаються лише в ряд. 1 «Стан рахунка» витягу з СЕА за формою J1401204 (далі — витяг).

В ідеалі ці відомості повинен також відображати і ваш бухрахунок, на якому відображається рух коштів за електронним ПДВ-рахунком (про це ви зможете прочитати далі).

Інформація ж, яку ви бачите в інших рядках витягу, для цього не підходить. І в цьому ключі розберемо кілька популярних запитань:

— чи можна для погашення ПДВ-зобов’язань використовувати суму з ряд. 2 (∑Накл)? Ні, не можна. Цей рядок показує, зокрема, на яку суму ПДВ ви маєте право зареєструвати ПН і РК. Причому вона формується не лише з «живих» грошей (∑ПопРах), а й так само з «вхідного» ПДВ та інших сум, перелічених у п. 2001.3 ПКУ та п. 9 Порядку № 569***;

*** Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабміну від 16.10.2014 р. № 569.

— чому суму коштів, якими можна погасити ПДВ-зобов’язання, не можна взяти з ряд. 5 (∑ПопРах)? Відповідь на поверхні: ряд. 5 витягу формується наростаючим підсумком, тому не відображає реальну суму «живих» грошей на вашому ПДВ-рахунку.

Відображаємо рух за ПДВ-рахунком у бухобліку

Тут на вас чекає дещо новеньке. Як ми вже говорили, ПДВ потрібно сплачувати через електронний ПДВ-рахунок. Але врахуйте: коли ви перекидаєте на нього кошти, сплатою ПДВ це ще не вважається.

По-перше, цей рахунок є вашим, а тому кошти на ньому — ваші активи (всупереч поширеній думці). Інша річ, що режим їх використання жорстко обмежений ПКУ та Порядком № 569.

По-друге, ПДВ-рахунок ви можете поповнювати не лише для сплати ПДВ, а й для цілей реєстрації ПН/РК (при цьому ПДВ до сплати за ряд. 25.1 у вас і зовсім може не бути).

До речі, саме тому показувати його поповнення через дебет субрахунку 641 некоректно. Те саме стосується і відображення подібних сум на рахунках дебіторської заборгованості (адже це не заборгованість Казначейства перед вами).

Листування колег-бухгалтерів у стрічці buhgalter911.com показує, що багато хто діє саме так. Ще раз повторимо: це неправильно. Але зверніть увагу: до окремої відповідальності за ПКУ це не призводить.

Виникає запитання: як показати суму на електронному ПДВ-рахунку? Мінфін спеціально для цього запровадив субрахунок 315 «Спеціальні рахунки в національній валюті» (див. наказ № 573****). Враховуючи це, поповнення ПДВ-рахунка / погашення ПДВ-зобов’язань повинне мати такий вигляд:

**** Наказ Мінфіну «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку» від 18.06.2015 р. № 573.

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Дт

Кт

1

Поповнення електронного ПДВ-рахунка (для сплати ПДВ-зобов’язань за декларацією або для цілей реєстрації ПН/РК)

315

311

2

Списання Казначейством коштів з електронного ПДВ-рахунка для погашення ПДВ-зобов’язань за декларацією*

641

315

* Будь-яка господарська операція повинна відображатися на підставі первинного документа. У той же час ця сума списується до бюджету без вашої участі. Яким же документом підтвердити цю операцію? Хтось може сказати, що лише витягом, але, на жаль, він не є первинним документом. Тому, в ідеалі, тут потрібна бухгалтерська довідка (з доданням до неї згаданого витягу або витягу за формою J1401901).

Але діяти таким чином потрібно лише після набрання чинності наказом № 573. Тим більше, що лише після цього, судячи з усього, відновлять бухгалтерське програмне забезпечення.

У свою чергу, до зазначеної дати діяти слід було так, як і раніше. Нагадаємо: ми радили використовувати для цього рахунок 33 «Інші грошові кошти»*****. При цьому після того, як субрахунок 315 запрацює, залишки на рахунку 33 в ідеалі варто перекинути на нього.

***** Див. статтю «Сплата ПДВ через спецрахунок» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 12.

На момент виходу номера це вже повинно відбутися — 24.07.2015 р., з дати офіційного опублікування у бюлетені «Офіційний вісник України», 2015, № 56.

У той же час, упевнені, у багатьох із вас до підходу Мінфіну є претензії... як і в нас . Річ у тім, що з позиції методології він є неправильним. Адже на рахунку 31 збираються кошти, які можуть використовуватися для поточних операцій. При цьому очевидно, що стосовно коштів на вашому ПДВ-рахунку цього сказати не можна — у ПКУ та Порядку № 569 прописані конкретні напрями їх використання (на підтвердження див. хоча б п. 2001.7 цього Кодексу). Але, як кажуть, що написано пером...

Якщо ви не збираєтеся дотримуватися підходу Мінфіну (приміром, плануєте продовжувати використовувати запропонований нами рахунок 33), то ви порушите лише план рахунків. У свою чергу, до відповідальності за ПКУ це не призведе.

Куди пропадає сума з ряд. 1 витягу?

Цей рядок — єдиний показник витягу, який формується не наростаючим підсумком. Він відображає суму «живих» грошей на вашому ПДВ-рахунку на дату формування витягу. Тому якщо на момент отримання витягу Казначейство вже списало з вашого рахунка суму для сплати ПДВ, ви її в цьому рядку не побачите. Тобто ця ситуація є нормальною.

Якщо ж ви раптом сумніваєтеся, чи проходила сума через ваш ПДВ-рахунок (приміром, якщо ви запросили витяг після того, як її списали), то перевірте показник ряд. 5 (∑ПопРах). Як ми вже говорили, цей рядок формується наростаючим підсумком, а тому зазначену суму у будь-якому випадку буде відображено в ньому. Крім того, із зрозумілих причин, цю суму буде відображено і в ряд. 2 витягу (∑Накл). Інша річ, що перевіряти за її значенням, чи проходили кошти через ПДВ-рахунок, незручно. Адже її формує (збільшує/зменшує) і низка інших показників.

Поповнюємо рахунок для реєстрації ПН — гроші на вітер?

Ми не введемо в оману, якщо скажемо, що 1 липня багато платників зустріли з мінусом за формулою. Іноді великим ☹. У цьому випадку, щоб нормально працювати і складати/реєструвати ПН/РК, ліміт за формулою доводилося поповнювати — і якщо не було «вхідних» ПН / увезення товарів, то робити це потрібно було «живими» грошима.

У цьому ключі багато наших колег переживають: чи потрібно буде потім для сплати ПДВ-зобов’язань повторно закидувати гроші на електронний ПДВ-рахунок? Запам’ятайте: сумою, якою ви поповнюєте ПДВ-рахунок для реєстрації ПН/РК, можна погашати ПДВ-зобов’язання за декларацією. Тому якщо її достатньо (ряд. 1 витягу ≥ ряд. 25.1 декларації), то додатково закидувати суму на ПДВ-рахунок вам не потрібно.

Коли відбувається збільшення/зменшення ПДВ-рахунка?

Ні ПКУ, ні Порядок № 569 на це запитання не відповідають. У цьому ключі орієнтуватися потрібно, судячи з усього, на Закон № 2346******. Адже саме він установлює загальний порядок переказу коштів у межах України. При цьому ст. 8 цього Закону передбачає, що доручення клієнтів за розрахунковими документами, які надійшли:

****** Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-III.

— протягом операційного дня, повинні виконуватися цього ж дня;

— у післяопераційний час — не пізніше наступного робочого дня.

При цьому, як показує практика, кошти, направлені на електронний ПДВ-рахунок у першій половині дня, потрапляють на нього, як правило, уже в другій половині дня. З цієї миті відповідна сума:

— враховується у формулі та може використовуватися для реєстрації ПН/РК;

— може використовуватися для погашення ПДВ-зобов’язань за декларацією.

Ряд. 2 витягу ≠ ряд. 1: це нормально?

Щоб запитання було вам зрозумілішим, процитуємо його в оригіналі (див. врізку).

«Поповнили ПДВ-рахунок для реєстрації ПН. У «витягу» в ряд. 1 ці кошти є, а в 2-му рядку сума зовсім маленька. Це Казначейство не перерахувало гроші»?.

Зверніть увагу: ці кошти потрапили на ваш електронний ПДВ-рахунок і показник ряд. 1 — живе тому підтвердження. Що стосується ряд. 2, то в ньому у платника, судячи з усього, значилася мінусова сума. Саме тому сума в ньому виявилася меншою, ніж сума в ряд. 1.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться