Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, травень, 2015/№21
Друкувати

«Поїхали...», або Експедирування на спрощенці

Мірошниченко Віталіна, податковий експерт, v.miroshnichenko@ buhgalter911.com
Сьогодні ми розповімо вам про тонкощі експедиторської діяльності єдиноподатників (ППЄПів і ЮРЄПів): що включати до виручки, чи застосовувати РРО і як бути з «транзитними» грошима замовників? Поїхали з нами!
експедитор, ППЄП, ЮРЄП, дохід, «транзитні» гроші, виручка замовника, РРО, ліцензія

Що є доходом

Доходом єдиноподатника-експедитора (як ФОП, так і ЮО) є винагорода, отримана ним за експедиторські послуги. На це прямо вказує п. 292.4 ПКУ, а крім того, з цим не сперечається і ДФСУ (консультація в категорії 107.04 ЗІР).

Якщо ви отримуєте від замовника «транзитні» гроші (для оплати послуг перевізника), ці суми до вашого доходу однозначно не йдуть.

Але тут є важливий нюанс: буває, що експедитор надає замовнику не лише послуги експедирування, а й, наприклад, саму послугу з перевезення (власними силами). У цьому випадку до його доходу має потрапити оплата всіх послуг, які він виконав сам (експедирування, перевезення тощо).

Книга ОДВ

ППЄПи записують отриманий дохід (винагороду) до графи 2 Книги ОДВ. «Транзитні» суми до Книги не потрапляють. Але на яку дату відображати дохід? Тут усе залежить від того, як клієнт платить експедитору. Розглянемо варіанти:

1) замовник розрахувався з перевізником безпосередньо (минаючи експедитора), а самому експедитору перерахував лише винагороду. Це найпростіший варіант, і з ним легко: надійшли гроші — на цю ж дату робимо запис про дохід;

2) замовник перерахував експедитору два платежі: один гроші, що належать перевізнику, а другий — гроші, що належать експедитору (винагорода). У цьому випадку запис про дохід потрібно робити в день отримання платежу за експедиторські послуги;

У платіжних документах повинно бути чітко зазначено, яка сума призначається перевізнику, а яка є оплатою послуг експедитора.

3) замовник перерахував експедитору одним платежем усю суму (і гроші перевізника, і винагороду експедитора). При цьому винагороду у платіжці не виокремлено, але в договорі зазначено розмір винагороди як відсоток від загального платежу. У такому разі на дату надходження коштів відображаємо дохід як відповідний відсоток від отриманої суми.

Для ЮРЄПів, як і для ППЄПів, датою отримання доходу є дата надходження грошей від замовника (у готівковій або безготівковій формі) — п. 292.6 ПКУ.

Коли потрібний РРО

РРО не потрібний, якщо замовники розраховуються з вами виключно за безготівковим розрахунком (перераховуючи гроші на поточний рахунок зі свого рахунка або через касу банку). А от з готівкою не все так просто. За правилами, приймаючи готівкову оплату або платіжну картку*, потрібно застосовувати РРО ( ст. 3 Закону про РРО). Та є кілька нюансів:

* Про ситуацію, коли фізичного контакту з покупцем при оплаті карткою немає (оплата в Інтернеті або через термінал), прочитайте у статті «РРО в інтернет-магазині: «шифри» податківців» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 17.

ППЄПи групи 2 звільнені від РРО до кінця цього року;

ППЄПи групи 3 звільнені від РРО лише до 01.07.2015 р.;

ЮРЄПи взагалі не звільнені від РРО, але до 01.07.2015 р. можуть приймати без штрафів готівку в касу за послуги із застосуванням ПКО.

Що стосується другого півріччя, то у ст. 9 Закону про РРО є п. 12, згідно з яким РРО може не застосовуватися, якщо готівкові розрахунки за послуги відбуваються в одному місці (наприклад, у касі), а самі послуги надаються в іншому. Так от робити ставку на це «звільнення» не радимо. Ні податківці, ні суди не мають «єдиного погляду» на цю норму. Тому найбільш імовірний саме фіскальний підхід.

Отже, якщо ви маєте справу з готівкою, то з 01.07.2015 р. готівкові розрахункові операції потрібно буде проводити через РРО. А як бути у разі, коли готівкову оплату видають безпосередньо працівникові-експедитору? Виходом може стати придбання портативного РРО, щоб він відразу проводив через нього отримані суми.

І ще один нюанс — яку суму проводити через РРО: всю чи лише експедиторську винагороду? Вважаємо, що тільки винагороду. «Транзитні» суми призначені не нам. Їх отримання нами не можна вважати розрахунковою операцією при реалізації послуг. Тому проводити їх через РРО не потрібно.

Нагадаємо, що застосування РРО також вимагають «операції з приймання готівки для подальшого її переказу». Але діяльність експедиторів такі операції не включає.

Що це за діяльність, можна зрозуміти, ознайомившись із постановою НБУ № 42**.

** Постанова Правління НБУ «Про врегулювання питань щодо приймання готівки для подальшого її переказу» від 12.02.2013 р. № 42.

Увага: не помиліться

Як би ви не поспішали (незважаючи на літо, спеку і силу-силенну замовлень), намагайтеся уникати прикрих помилок:

1. Усім єдиноподатникам (ППЄПам і ЮРЄПам) заборонені негрошові розрахунки (бартер, взаємозалік, вексель, електронні гроші тощо). Тому оплата ваших послуг можлива лише у вигляді готівки або за безготівковим розрахунком.

2. ППЄПи групи 2 можуть надавати транспортно-експедиторські послуги тільки населенню та іншим єдиноподатникам (ППЄПам або ЮРЄПам). Для роботи із загальносистемником (ФОП або ЮО) буде потрібний посередник (єдиноподатник групи 3 у вигляді комісіонера, який купує у вас експедиторські послуги для «невідомого» замовника).

3. Пам’ятайте про обмеження на готівкові розрахунки: з ФОП або ЮО в день не більше 10000 грн., а з громадянином — не більше 150000 грн. ( постанова № 210***). До речі, якщо ви приймаєте «транзитні» суми, то для цілей дотримання цього обмеження їх краще врахувати.

*** Постанова Правління НБУ «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» від 06.06.2013 р. № 210.

v.miroshnichenko@buhgalter911.com"

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться