Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, листопад, 2015/№48
Друкувати

Прострочена грошова кредиторка: ПК під загрозою

Марина Казанова • податковий експерт, m.kazanova@buhgalter911.com
Податківці вже давно наполягають на тому, що при списанні кредиторки зі строком позовної давності, що минув, покупець зобов’язаний відсторнувати свій ПК. А «свіжий» лист № 21062* — чергове підтвердження тому, що свою думку податківці так і не змінили. Наскільки правомірна позиція фіскалів та як зберегти ПК у цьому випадку — обговоримо в сьогоднішній статті.
ПДВ-облік, закінчення строку позовної давності

* Лист ДФСУ від 05.10.2015 р. № 21062/6/99-99-19-03-02-15.

Покупець отримав від продавця товар, а разом з ним і ПН, на підставі якої показав ПК. Однак протягом строку позовної давності плата за товар продавцю так і не була перерахована. Що робити з цим ПК при списанні заборгованості?

Позиція податківців

Податківці в листі № 21062 наполягають на тому, що в цьому випадку покупець зобов’язаний відкоригувати ПК. Зауважимо, що така позиція податківців не нова — вона озвучувалася і раніше (лист Міндоходів від 25.06.2014 р. № 11459/6/99-99-19-03-02-15).

На думку податківців, прострочена кредиторська заборгованість автоматично переводить товари/послуги до статусу безоплатно отриманих (за якими не здійснювалося придбання). А тому права на ПК покупець не має. У тому звітному періоді, в якому минув строк позовної давності щодо оплати товарів/послуг, покупець-боржник зобов’язаний зняти нарахований ПК.

Зрозуміло, що поки що йдеться про «старий» ПК (як мінімум трирічної давності), який був відображений ще до впровадження СЕА і нових правил формування ПК. Тому податківці в листі № 21062 говорять, що таке коригування потрібно показати на підставі бухдовідки. Тому і сам ПК, і його «сторнування» оминуть «суперформулу» і ліміт реєстрації.

В якому рядку декларації з ПДВ потрібно показувати коригування ПК при списанні заборгованості, у листі № 21062 податківці не повідомили. У ЗІР (категорія 101.23) є роз’яснення, що її потрібно показувати за ряд. 16.1 з обов’язковою розшифровкою в додатку Д1.

Таблицю 2 додатка Д1 при цьому вони пропонують заповнювати так:

— у гр. 6 вказати дату складання бухдовідки; — у гр. 7 — «БО»;

— у гр. 8 як підставу для коригування — «Списання кредиторської заборгованості».

Решту граф додатка Д1 заповнюються в загальному порядку.

Звернемо увагу ще такий момент. Податківці говорять, що обов’язок щодо коригування ПК виникає в тому звітному періоді, в якому минув строк позовної давності. У загальному випадку строк позовної давності становить 3 роки ( ст. 257 ЦКУ). Але тут важливо звернути увагу на те, з якого дня розпочинається відлік цього строку. Згідно зі ст. 261 ЦКУ «за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності розпочинається із закінченням строку виконання». Наприклад, якщо товар отриманий 11 жовтня 2012 року (відобразили ПК), а згідно з умовами договору має бути оплачений не пізніше 15 листопада 2012 року, то 3 роки позовної давності почнуть свій відлік тільки з 16 листопада 2012 року (а не з 11 жовтня). Строк позовної давності, відповідно, мине 16 листопада 2015 року.

Чи мають рацію податківці?

Позиція податківців щодо коригування ПК покупцем є небезперечною. Адже норми ПКУ не передбачають механізму примусового зменшення ПК для подібних ситуацій, як і того, що неоплачені товари/послуги вважаються безоплатно отриманими.

Є судові рішення, в яких суди визнають, що сам факт неоплати товарів у зв’язку із закінченням строку позовної давності не робить їх безоплатно отриманими, а відповідно і вимоги податківців щодо коригування ПК є безпідставними (наприклад, постанова Львівського апеляційного адмінсуду від 18.11.2014 р. № 876/14024/13).

Однак є й «погані» судові рішення, в яких суди визнають не оплачені протягом строку позовної давності товари безоплатно отриманими без права на ПК (ухвала ВАСУ від 16.07.2015 р. № К/800/32323/14).

Чи можна уникнути коригування ПК?

Краще не доводити ситуацію до закінчення строку позовної давності, а домовитися з постачальником про продовження цього строку (згідно з  ч. 1 ст. 259 ЦКУ позовна давність за домовленістю сторін може бути збільшена порівняно з установленою законом).

Крім того, не забувайте, що відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦКУ перебіг позовної давності переривається у разі визнання боржником свого зобов’язання. Тобто достатньо провести звірку з кредитором і підписати відповідний акт — і трирічний строк позовної давності почне відлічуватися наново з дати акта.

Перелік інших «законних» способів продовження строків позовної давності наведений у постанові пленуму ВГСУ від 29.05.2013 р. № 10 .

Бухгалтерський облік

Відображення списання простроченої грошової кредиторки в бухгалтерському обліку покажемо в таблиці.

№ з/п

Зміст господарської операції

Сума, грн.

Бухгалтерський облік

дебет

кредит

1

Отримано товар від постачальника

1000

281

631

2

Відображено ПК

200

641

631

<…>

3

Списано заборгованість після закінчення строку позовної давності

1200

631

717

4

Відкориговано ПК з ПДВ методом «сторно» (для обережних платників)

200

641

631

5

Включено до витрат відсторнований ПК

200

949

631

m.kazanova@buhgalter911.com

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться