Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, жовтень, 2015/№43
Друкувати

Ідентифікаційний код може «прописатися» у паспорті

Жиленко Катерина, податковий експерт, buhgalter911@mail.ua
Про те, що можна вносити ідентифікаційний код до паспорта, відомо давно. Однак активно обговорювати цю можливість почали нещодавно, після того як ДФСУ на своєму сайті повідомила про таку зручну «опцію» (http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/214449.html). При цьому, на думку ДФСУ, такі дані в паспорті можуть використовуватися замість Картки платника податків, що посвідчує регномер фізособи у Держреєстрі фізосіб. Чи дійсно це так?
ІПН, відмітки у паспорті, оподаткування

Згідно із законом

А чи можна вказати ідентифікаційний код у паспорті? Так, можна.

З урахуванням п. 6 Положення про паспорт*, п. 12 розд. VII Положення № 779** і  п. 70.10 ПКУ контролюючий орган на прохання фізособи може внести до паспорта (на 7, 8 або 9 сторінку) дані про ідентифікаційний код з Держреєстру фізосіб.

* Положення про паспорт громадянина України, затверджене постановою ВРУ від 26.06.92 р. № 2503-XII (у редакції постанови ВРУ від 02.09.93 р. № 3423-XII).

** Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків, затверджене наказом Міндоходів від 10.12.2013 р. № 779.

Зверніть увагу! ДФСУ у своєму оголошенні на сайті зазначає, що звернутися можна до будь-якого податкового органу. Проте п. 12 розд. VII Положення № 779 надає таке право тільки контролюючому органу (1) за місцем проживання особи, або (2) за місцем отримання доходів, або (3) за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування.

Звертатися потрібно саме до цих податкових органів.

Форма даних (штампа) про ідентифікаційний код, які вносяться до паспорта громадянина України, наведена в додатку 4 до Положення № 779.

Не плутайте відмітку про ідентифікаційний код з відміткою про відмову від коду!

Код для податкових цілей

Законно? Так. Зручно? Так. Однак виникає запитання: чи достатньо такої відмітки для податкових цілей? Тобто вимагатимуть саме довідку з ідентифікаційним кодом для тих же цілей нарахування ПДФО чи обмежаться копією відповідної сторінки паспорта з кодом?

Код знадобиться в багатьох податкових ситуаціях, зокрема, сам платник податків вказує його в податковій декларації ( п. 48.3 ПКУ).

Також підприємства, незалежні професіонали, ФОП використовують його при виплаті доходів, з яких утримуються податки. При цьому фізособи «зобов’язані подавати інформацію про реєстраційний номер облікової картки юридичним та фізичним особам, які виплачують їм доходи» ( п.п. 70.12.1 ПКУ).

Однак ніде не сказано, що вимагати від фізособи потрібно саме довідку з кодом. Громадянин має надати інформацію про ідентифікаційний код.

Ідентифікаційний код потрібно вказати в заяві на перехід на спрощену систему оподаткування (ЄП).

Кожний платник податків вказує ідентифікаційний код або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від коду) у всіх звітних або інших документах, а також в інших випадках, передбачених законодавством України ( п. 70.14 ПКУ).

У таких випадках подавати «папірець» з ідентифікаційним кодом взагалі не потрібно! Достатньо вказати його в документі.

Як бачите, достатньо надати копію сторінки паспорта з ідентифікаційним кодом.

Практична порада: інспектори Центру обслуговування платників податків зазначають, що довідка з кодом містить більше інформації, ніж штамп у паспорті, зокрема дату реєстрації в Держреєстрі фізосіб. Тому в договірних відносинах можуть вимагати саме довідку (її копію), наприклад, банки, нотаріуси.

Правильна відмітка на неправильній сторінці

Усі ми люди, а не роботи, і тому можемо помилятися.

Так-от, і посадовці держорганів та установ, які проставляють різні штампи та відмітки у паспорті, можуть помилково поставити дозволену законодавством відмітку на «неправильну» сторінку (не призначену для цієї відмітки).

Важливе запитання: чи стає такий паспорт (з правильною відміткою на неправильній сторінці) недійсним?

У Положенні про паспорт наведена тільки одна підстава для визнання паспорта недійсним. Таким визнають паспорт, до якого не вклеєні фотографії після досягнення його власником 25- і 45-річного віку. Також слід враховувати норму, яка забороняє вносити до паспорта записи, не передбачені Положенням про паспорт або законодавчими актами України.

Як бачимо, про визнання недійсним паспорта, в якому дозволений запис стоїть на «неправильній» (не призначеній для цього) сторінці, немає жодного слова.

Водночас згідно з п. 10.4 Порядку № 320*** погашаються, вважаються недійсними та знищуються паспорти, зокрема, зіпсовані під час заповнення та оформлені з порушенням законодавства України.

*** Порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України, затверджений наказом МВС від 13.04.2012 р. № 320.

На практиці, за усними роз’ясненнями працівників паспортного столу, усе залежить від «тяжкості» помилки.

Якщо, припустимо, штамп з пропискою поставили на «шлюбній» сторінці (сторінка 10 призначена для відмітки про сімейний стан власника паспорта), то це може створити проблеми, адже для сімейного стану виділено всього лише одну сторінку.

А якщо ж відмітку з групою крові та резус-фактором працівники медустанови через необережність поставили на останній сторінці паспорта, призначеній для місця проживання (11 — 16 сторінки), як кажуть, «нехай вже стоїть». На таку помилку можуть дивитися «крізь пальці».

Водночас самі лояльні паспортисти не виключають, що їх колеги можуть визнати паспорт недійсним на підставі п. 10.4 Порядку № 320.

buhgalter911@mail.ua

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться