Придбаваємо паливо на АЗС: як не помилитися з податками?

Чи повинен «роздрібний» акциз відображатися в чеку, який видає АЗС?

Згідно з Положенням № 13* (набуло чинності з 11.03.2016 р.) роздрібні торговці підакцизними товарами зобов’язані вказувати в чеку РРО ставку та загальну суму АП за всіма зазначеними в ньому товарами (послугами). Однак, враховуючи те, що «роздрібний» акциз на паливо з цього року розраховується за специфічною (0,042 євро за 1 л) ставкою, технічно виконати вимогу можуть далеко не усі РРО.

* Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. № 13.

Тому в п. 5 наказу № 13** передбачено, що вищезгадані вимоги не стосуються тих розрахункових документів, які друкуються на РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких унесені до Держреєстру до дня набуття чинності цим наказом.

** Наказ Мінфіну від 21.01.2016 р. № 13.

Інша річ, яка думка податківців з цього приводу. У категорії 109.10 ЗІР вони вказують: якщо платник використовує РРО, програмним забезпеченням якого не передбачений розрахунок АП, то він усе одно повинен відображати його в касовому чеку як окрему податкову групу. Щоправда, враховуючи амністію п. 5 наказу № 13, покарати продавця за відсутність у чеку РРО суми АП поки що не можна.

Тому покупцю слід мати на увазі, що продавець у чеку РРО міг і не виділяти суми АП, а сума ПДВ могла бути розрахована виходячи з 1/6 частини від загальної суми за чеком.

Що стосується «лівопаливного» акцизу, то в чеку РРО, як і в бухпервинці, він не виділяється. Про це для зареєстрованих платників «лівопаливного» акцизу ми розповідали у статті «Пально-паливний акциз: продовжуємо аналізувати» у журналі «Бухгалтер 911», 2016, № 12.

Отримано чек без суми АП. ПДВ розрахований від усієї суми. Чи можна на підставі такого чека показати ПК?

Насамперед зауважимо, що відобразити податковий кредит за чеком РРО можна, тільки якщо загальна сума отриманих товарів/послуг не перевищує 200 грн. на день (без урахування самого ПДВ) ( п.п. «б» п. 201.11 ПКУ). Крім того, слід враховувати, що чеки не збільшують ліміт реєстрації в СЕА ПДВ. Тому, за можливості, краще вимагати від продавця ПН. До речі, з неї й стане зрозуміло, чи «сидить» у сумі, вказаній у чеку, сума АП.

Якщо вам пощастило і в чеку виділено ПДВ, а також суми АП, то в цьому випадку безпроблемно можете показати ПК.

При визначенні того, чи вписується чек у ліміт 200 грн., майте на увазі такий момент. Сума за чеком не повинна перевищити 200 грн. після віднімання від неї суми ПДВ. Про віднімання «роздрібного» акцизу у  п.п. «б» п. 201.11 ПКУ нічого не сказано. Хоча логіка, звичайно, не на боці цього підходу, очевидно, краще не ризикувати.

Наприклад, загальна сума за чеком становить 240 грн. До неї включені АП (умовно — 15,22 грн.) і сума ПДВ (37,46 грн.). У цьому випадку такий касовий чек не надає права на ПК, адже загальна сума отриманих товарів без урахування ПДВ складатиме 202,54 грн. (240 - 37,46).

А що робити, якщо в чеку взагалі не виділений АП і сума ПДВ становить 1/6 від загальної вартості за чеком? Маючи на руках чек, який вписується у 200-гривневий ліміт і в якому перелічені усі реквізити, названі в  п.п. «б» п. 201.11 ПКУ (вказана сума отриманих товарів/послуг, загальна сума нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів)), у принципі, покупець має всі підстави показати ПК за таким чеком. Адже покупець у цьому випадку не може знати, нараховував продавець акциз або ні, а умови для відображення ПК виконані.

Щоб правильно сформувати ПК при купівлі палива за готівку, є сенс вимагати від продавця ПН, навіть якщо загальна сума купівлі не перевищує 200 грн. (без урахування ПДВ).

Хоча обережним платникам ми б рекомендували уточнити у продавця, чи «сидить» у чеку акциз.

Суми у ПН не збігаються із сумами в касовому чеку

Слід зазначити, що «роздрібний» акциз не потрапляє до бази обкладення ПДВ ( п. 188.1 ПКУ) і у ПН не вказується (роз’яснення в категорії 101.17 ЗІР). Тому ПН складається за мінусом «роздрібного» акцизу. У зв’язку з цим покупцям корисно знати, як розраховується сума АП (щоб хоча б проконтролювати правильність складання ПН).

Ставка акцизного податку на пальне становить 0,042 євро за кожний літр відпущеного палива. При цьому для перерахунку вираженої в євро ставки у нацвалюту застосовується курс НБУ, встановлений на 20-те число місяця, що передує кварталу, в якому здійснена реалізації товару ( абз. 2 п. 217.3 ПКУ). Для I кварталу 2016 року ставка АП в гривнях за 1 літр реалізованого палива становить: 0,042 євро х 25,462988 грн. (курс НБУ на 20.12.2015 р.), для II кварталу — 0,042 євро х 30,200342 грн. (курс НБУ на 20.03.2016 р.).

Ставка АП на пальне залишається незмінною протягом усього кварталу!

Тепер розглянемо конкретний приклад. Припустимо, сума за чеком (від 14.04.2016 р.) становить 200 грн. На заправці придбали 10 л пального (тобто за ціною 20 грн. за літр).

У цьому випадку вартість акцизу становитиме: 0,042 євро х 30,200342 грн. х 10 л = 12,68 грн.

Вартість з урахуванням ПДВ (без урахування «роздрібного» акцизу): 200 - 12,68 = 187,32 (грн.).

Сума ПДВ: 187,32 грн. : 120 х 20 = 31,22 грн.

Вартість пального без ПДВ: 187,32 - 31,22 = 156,10 (грн.).

У ПК, звичайно ж, ставимо суму ПДВ за ПН (31,22 грн.). Акцизний податок, сплачений при купівлі пального, уключається до первісної вартості палива ( п. 9 П(С)БО 9). За умовами нашого прикладу первісна вартість 10 літрів придбаного пального становитиме 168,78 грн. (156,10 + 12,68).

Проблеми з невідповідністю сум ПН і касового чека можуть виникнути і в тому випадку, якщо передоплата за пальне була перерахована в одному кварталі, а фактично його відпуск відбувається в іншому. У цьому випадку при відпуску пального «роздрібний» акциз має обчислюватися вже за ставкою, розрахованою виходячи з нового курсу***.

*** Як розв’язати цю ситуацію, ви можете прочитати у статті «Паливо за талонами: розбираємося в податках» у журналі «Бухгалтер 911», 2016, № 14.