Розшифровка від’ємного значення ПДВ: рекомендації податківців

* Лист ДФСУ від 22.07.2016 р. № 24830/7/99-99-15-03-02-17.

Почнемо з невеликого, але важливого відступу. У листі № 24830 податківці підтвердили, що починаючи зі звітності за серпень у додатку Д2 до ПДВ-декларації розшифровку від’ємного значення слід наводити тільки в розрізі періодів його виникнення та сум. А ось деталізувати від’ємне значення за контрагентами та оплатами (!) не потрібно.

Водночас тим, хто бажає заявити бюджетне відшкодування ПДВ, розшифрувати від’ємне значення доведеться до дрібниць у додатку Д3 — у розрізі періодів, постачальників та оплат**.

** Детальніше про цей момент ми писали у статті «Зміни в додатках до ПДВ-декларації і не тільки» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 27).

Оновлені форми ПДВ-звітності вперше потрібно подавати:
— місячним платникам — починаючи з декларації за серпень 2016 року (граничний строк її подання — 20.09.2016 р.). У випадку з виправленням помилок — з 01.09.2016 р.;
— квартальним платникам — починаючи зі звітності за IV квартал 2016 року (граничний строк подання — 09.02.2017 р.).

То як же податківці рекомендують розшифровувати від’ємне значення?

Одразу зазначимо: у листі немає відповідей на всі запитання, що цікавили платників. Більше того, певні деталі листа вносять ще більше неясності. Але все ж таки почерпнути з нього є що.

Як визначити період виникнення від’ємного значення? Тут жодної «сенсації» не сталося. Податківці підтвердили, що при виборі (визначенні) періоду виникнення від’ємного значення слід дотримуватися принципу хронології, тобто аналіз перевищення податкового кредиту над податковими зобов’язаннями:

(1) починаємо зі звітного періоду, що є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) і

(2) закінчуємо — найдавнішим звітним періодом.

І так доти, доки не вийдемо на потрібну суму від’ємного значення.

За таким самим принципом потрібно розписувати від’ємне значення і в додатках: у верхніх рядках фіксуватиметься «найсвіжіший» мінус, а в нижніх — «найстаріший».

Незрозумілим залишалося питання: яким принципом керуватися при визначенні періоду виникнення від’ємного значення починаючи зі звітності за січень 2016 року? Адже, нагадаємо, у деклараціях цих звітних періодів «перехідний» мінус минулого періоду фіксується в ряд. 16.1 декларації і є складником поточного податкового кредиту (ряд. 17).

У зв’язку з цим вимальовувалися такі можливих варіанти «підрахунку» від’ємного значення:

— перший варіант — порівнювати податкові зобов’язання (ряд. 9) і «чистий» податковий кредит поточного періоду (ряд. 17 - ряд. 16);

— другий варіант — вважати, що податкові зобов’язання (ряд. 9) перекрилися спочатку «старим» мінусом (ряд. 16.1), а потім тільки використовувався «поточний» податковий кредит.

Припустимо, рядки поточної декларації виглядають так:

Якщо дотримуватися першого варіанта, то від’ємного значення поточного періоду немає (адже сума податкового кредиту без урахування «перехідного» мінуса (ряд. 16.1) становить менше поточних податкових зобов’язань). У цьому випадку вважаємо, що мінус у 2000 грн. сформувався за рахунок від’ємного значення попереднього періоду.

Щодо другого варіанта вважаємо, що значення за ряд. 9 декларації спочатку перекрилося значенням ряд. 16.1 (унаслідок чого «перехідний» мінус повністю з’ївся). У результаті, мінус у 2000 грн. визнаємо як мінус поточного періоду.

Так-от, судячи з листа № 24830, податківці дотримуються саме другого варіанта. Адже вони говорять про те, що згідно з принципом хронології «податкові зобов’язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення — від найдавнішого до найновішого».

Водночас податківці самі зазначають, що такий підхід є тільки рекомендованим, тобто необов’язковим. Та й у ПКУ і Порядку № 21*** жодних обмежень із цього приводу не встановлено.

*** Порядок заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21.

Тому якщо ви для заповнення наразі чинного додатка Д2 обрали інший принцип визначення від’ємного значення, то помилкою це не буде.

Як обирати контрагентів? На жаль, чіткої відповіді на це запитання податківці так і не надали. В основному в листі йдеться про розшифровку від’ємного значення за періодами, а ось як його деталізувати всередині періоду — податківці умовчали.

Ураховуючи наведений ними принцип хронології, який податківці закладають в основу заповнення додатків Д2 і Д3, не виключено, що вони й тут будуть за «хронологію» (тобто вважатиметься, що мінус сформували пізніші покупки). Але поки що благо прямо про це податківці не сказали.

Тому, вважаємо, платники й далі можуть самі вирішувати, за яким принципом їм обирати контрагентів. Більше того, навіть якщо припустити, що податківці й надалі наполягатимуть на застосуванні принципу хронології щодо підбору контрагентів, з ними можна буде сперечатися. Адже ПКУ таких правил не встановлює. Крім того, розшифровку контрагентів наводитимемо тепер у додатку Д3 і від цього безпосередньо залежатиме можливість отримання бюджетного відшкодування. При цьому безпосередньо в п.п. «б» п. 200.4 ПКУ зазначено тільки про те, що бюджетному відшкодуванню підлягає від’ємне значення в сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх і звітному податкових періодах.

Жодної прив’язки до хронології покупок, як бачимо, тут і близько немає.