Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, липень, 2016/№27
Друкувати

Зміни в додатках до ПДВ-декларації та не лише

Казанова Марина, податковий експерт, m.kazanova@buhgalter911.com
Мінфін наказом від 25.05.2016 р. № 503 уніс поправки до форми звітності з ПДВ, Порядку заповнення податкової накладної* та у форми заяв на реєстрацію / анулювання реєстрації платником ПДВ. Є приємна новина щодо додатка Д2. Усі подробиці — далі.
ПДВ-звітність, податкова накладна

* Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307.

Додатки до декларації з ПДВ

Головна зміна полягає в тому, що наказом № 503** викладено в новій редакції форми додатків Д2 і Д3. Водночас важливі зміни внесені і до деяких інших додатків.

** Наказ Мінфіну від 25.05.2016 р. № 503.

Додаток Д2 (заповнюють ті, хто має суми в ряд. 21 декларації). Є радісна новина. Мінфін вирішив відмовитися від задуму розшифровувати значення за ряд. 21 за контрагентами та оплатами. Злощасну гр. 2 «Платник податку — покупець (індивідуальний податковий номер)» узагалі виключили з Д2. Не потрібно буде вказувати і факт оплати від’ємного значення за ряд. 21 (адже гр. 6 також виключено). Розшифровку від’ємного значення у Д2 слід наводити тільки в розрізі періодів його виникнення та сум. Тож мороки із заповненням Д2 буде значно менше (щоправда, за фактом полегшення відчують лише ті платники, які не зв’язуються з бюджетним відшкодуванням, — див. далі).

Додаток Д3 (заповнюють ті, хто хоче заявити від’ємне значення до бюджетного відшкодування). А ось до цього додатка, навпаки, додали нову таблицю 2 «Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України» — саме для розшифровки від’ємного значення, у тому числі і в розрізі контрагентів-постачальників.

Наводити розшифровку від’ємного значення в розрізі контрагентів потрібно буде тільки тим платникам, які заявляють бюджетне відшкодування, тобто заповнюють додаток Д3.

Складатиметься ця таблиця з шести граф, в яких потрібно вказати індивідуальний податковий номер постачальника (на щастя, цього разу чиновники нічого не переплутали), період виникнення від’ємного значення, безпосередньо суму від’ємного значення та ту частину, яка була сплачена. Таким чином, по суті, це аналог тієї таблиці, яка спочатку фігурувала в додатку Д2.

Розшифровку якого від’ємного значення доведеться відображати в таблиці 2 додатка Д3? Щоб відповісти на це запитання, подивимося, які дані відображаються в таблиці 1 додатка Д3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування».

рядка

Дані, які в ньому наводяться

1

Тут показують суму, яка може брати участь у розрахунку відшкодування. Нагадаємо, що заявити до відшкодування можна від’ємне значення, яке не перевищує ліміт реєстрації на момент подання декларації (після погашення податкового боргу). У зв’язку з цим значення ряд. 1 розраховують як різницю між ряд. 20 і ряд. 20.1 декларації. Майте на увазі, що в цьому рядку відображають як оплачене, так і неоплачене від’ємне значення

2

Наводиться сума оплаченого від’ємного значення. Дані сюди переноситимуться з гр. 6 нової таблиці 2 додатка Д3 (в останній саме й наводяться суми оплаченого від’ємного значення)

3

Вказується сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (значення ряд. 1, але не більше значення ряд. 2).

Зверніть увагу! Якщо, наприклад, частину оплаченого від’ємного значення (у межах ряд. 1) ви не бажаєте заявляти до бюджетного відшкодування (а, наприклад, плануєте зарахувати його в рахунок податкового кредиту наступних періодів, тобто до ряд. 20.3), то в ряд. 3 таблиці 1 додатка Д3 вказуємо тільки ту частину оплаченого від’ємного значення, яку бажаємо заявити до відшкодування

Виходячи з цього, можна зробити висновок, що в таблиці 2 додатка Д3 потрібно буде розшифрувати від’ємне значення, відображене в ряд. 1 таблиці 1 додатка Д3 (тобто різницю між ряд. 20 і ряд. 20.1 декларації).

У новій таблиці 2 додатка Д3 потрібно розшифрувати значення ряд. 1 з таблиці 1 цього самого додатка.

Оскільки таблиця 2 додатка Д3 перекочувала з додатка Д2, то заповнюється вона за тим самим принципом, що й Д2***. Залишаються і ті самі проблеми. Так, не зрозуміло, за яким критерієм обирати контрагентів-постачальників для розшифровки від’ємного значення: чи то можна обрати будь-яких з них, чи то дотримуватися принципу хронології (за цим варіантом вважається, що «мінус» утворився за рахунок останніх придбань, тому вписуємо тих контрагентів, з якими здійснені останні операції з купівлі).

*** Про те, як його заповнювати, ми писали у статтях «Декларація з ПДВ: квартальники та Ко» у журналі «Бухгалтер 911», 2016, № 16; «Нова декларація з ПДВ: заповнюємо «оновлений» додаток Д2» у журналі «Бухгалтер 911», 2016, № 7.

Враховуючи те, що жодної методики відбору контрагентів не було і немає, формально з періоду можна обирати будь-яких постачальників у будь-якому порядку. Оскільки «мінус» заявляється до бюджетного відшкодування, то краще наводити найнадійніших контрагентів, з якими у вас проведені розрахунки.

У загальному випадку в таблиці 2 додатка Д3 потрібно буде розшифрувати від’ємне значення в розрізі контрагентів-постачальників (вказується ІПН постачальника). Але ж можуть бути й інші ситуації. У зв’язку з цим у виносці до таблиці 2 передбачено: якщо від’ємне значення утворилося за рахунок імпорту — вказуєте свій ІПН, послуг нерезидента — «умовний» ІПН «500000000000».

Додаток Д5. У ньому:

— у таблиці 1 — видалили рядки з «умовними» індивідуальними податковими номерами «300000000000» і «500000000000»;

— у таблиці 2 — прибрали рядок «усього за основною ставкою та ставкою 7 %», який, по суті, дублювався.

Додаток ДС9. Тут також є важливі уточнення щодо того, який період брати для розрахунку 75-відсоткової питомої ваги сільськогосподарських товарів/послуг (для цілей ПДВ-спецрежиму згідно зі ст. 209 ПКУ). Зауважимо: нинішня форма додатка ДС9 (виноска до гр. 2) передбачає, що розрахунок питомої ваги здійснюється на підставі даних за 12 послідовних податкових періодів сукупно (уключаючи поточний). У ПКУ із цього приводу зазначено, що до розрахунку необхідно приймати попередні періоди. При цьому податківці роз’яснювали, що потрібно брати 12 попередніх послідовних місяців без урахування поточного звітного періоду (лист ДФСУ від 14.03.2016 р. № 8763/7/99-99-13-03-02-17). Тепер у виносці до гр. 2 ДС9 зникне вказівка на включення до нього поточного звітного періоду. Інакше кажучи, поточний період брати до розрахунку не потрібно.

Додаток ДС10. Тут прибрали неправильні посилання на таблиці в назві ряд. 11.1 таблиці 2 і ряд. 11.1 таблиці 3 додатка.

Нагадаємо, що сьогодні форма ДС10, суворо кажучи, радить переносити до вказаних рядків значення з таблиці 1 (а не з таблиць 2 і 3 відповідно) попередніх звітних періодів.

З коли це запрацює? Імовірно, нові форми звітності повинні застосовуватися для складання податкової звітності за податковий період, наступний за періодом, в якому відбулося їх опублікування. Опублікування наказу № 503 планується в бюлетені «Офіційний вісник України» 1 липня 2016 року (п’ятниця). Тому формально оновлені форми додатків потрібно буде використовувати тільки при складанні серпневої ПДВ-декларації. Але не виключаємо, що податківці можуть висловитися за подання додатків за новими формами і раніше. Отже, стежитимемо за новинами.

ПДВ-реєстрація

Унесли незначні уточнення до форм реєстраційних заяв № 1-ПДВ і № 3-ПДВ. Так, у формі № 1-ПДВ (у її п. 5) потрібно вказувати причину реєстрації платником ПДВ. А повний перелік таких причин наведений в додатку до заяви за ф. № 1-ПДВ. Так-от, тепер уточнили, що такий додаток подавати разом із заявою не потрібно. Те саме стосується і заяви за формою № 3-ПДВ — подавати додаток до неї не потрібно.

Ця зміна запрацює з дня офіційного опублікування наказу № 503, тобто з 1 липня 2016 року

Податкові накладні

Тут зміни стосуються зведених податкових накладних. По-перше, прописали можливість і порядок складання зведених податкових накладних за постачаннями, які мають безперервний або ритмічний характер, для постачальників електричної та/або теплової енергії, вугілля та/або продуктів його збагачення. Така зведена податкова накладна складається не пізніше останнього дня місяця, в якому отримані кошти, з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом такого місяця.

Раніше про це йшлося тільки в п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. А в Порядку № 1307 цю норму не було закріплено.

По-друге, зроблено застереження про те, що зведені податкові накладні можуть складатися не лише раз на місяць, а й за інший період протягом місяця (крім постачання електричної/теплової енергії, вугілля та/або продуктів його збагачення). Отже, їх можна складати, зокрема, щотижня, щодекади. Раніше в Порядку № 1307 йшлося про складання зведеної податкової накладної тільки за підсумками місяця (хоча ПКУ містив можливість їх складання і за інший період) — внаслідок чого виникало запитання: чи можна складати її більше ніж раз на місяць? Тепер це питання вирішене.

Ці «уточнення» також запрацюють з моменту набуття чинності наказом № 503 (тобто з 1 липня 2016 року).

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться