Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, грудень, 2016/№50
Друкувати

Адміноскарження рішень податківців: «друге дихання»

Шевчук Михайло, податковий експерт, m.shevchuk@buhgalter911.com
Схоже, цій процедурі Мінфін вирішив дати «друге дихання», змінивши свій, відносно свіжий, Порядок № 916*. Якщо раніше про адміністративне оскарження рішень контролерів говорили дещо зневажливо, то тепер у цій сфері намітилися істотні поліпшення. Тож скоріше розбираймося, в чому суть новацій!
адміністративне (не в суді) оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень податківців

* Порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затверджений наказом Мінфіну від 21.10.2015 р. № 916. Зміни до Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами затверджені наказом Мінфіну від 28.09.2016 р. № 849 (далі — наказ № 849).

Розпочнемо з того, що наказ № 849 набрав чинності ще 25.11.2016 р. (був опублікований у бюлетені «Офіційний вісник України», 2016, № 91 (від 25.11.2016 р.)). Тобто тепер уже настав час «пожинати плоди» ... Перші. Інша річ, що поки далеко не всі платники встигли оцінити переваги змін, а деякі — навіть ознайомитися з ними. То давайте ж зробимо це разом!

Засідання: відкрите чи закрите?

Розгляд матеріалів скарги тепер можливий у відкритому або закритому засіданні. Раніше взагалі не було подібного розділення, причому фактично на практиці траплялися такі й такі. Здебільшого засідання бували саме закритими. Розгляд матеріалів скарги контролюючим органом, який відбувається виключно за участю платника податків — заявника або його уповноважених представників (у тому числі адвокатів), є закритим засіданням.

На такому засіданні можлива присутність також (1) уповноваженого представника Ради бізнес-омбудсмена та (2) представників Мінфіну.

Перший може з’явитися, якщо Рада бізнес-омбудсмена прийме до розгляду скаргу, подану платником, про що прямо зазначено в абз. 7 п. 1 розд. І Порядку № 916.

За рішенням Ради бізнес-омбудсмена та/або Мінфіну в розгляді скарги платника податків у контролюючому органі вищого рівня можуть взяти участь їх представники, незалежно від наявності клопотання платника про відкритий розгляд матеріалів скарги.

Відкрите засідання відрізняється тим, що на ньому (крім перелічених вище ) можуть бути присутні також (1) уповноважені представники Державної регуляторної служби та (2) представники ЗМІ.

Не допускається відкритий розгляд скарги, якщо в матеріалах справи є відомості, що становлять державну таємницю.

Припустимо, платник податків заявив про своє бажання бачити на засіданні представника Мінфіну, Державної регуляторної служби та/або Ради бізнес-омбудсмена. Контролюючий орган, що розглядає скаргу, у такому разі зобов’язаний повідомити їх електронною поштою не пізніше ніж за 3 робочі дні до дати засідання.

Очікування від таких нововведень цілком зрозумілі: додання процесу оскарження рішень публічності має дисциплінувати податківців і змусити їх поставитися до нього якомога серйозніше.

Клопотання: нове явище — новий додаток

Та для того щоб зробити можливим відкрите засідання, платнику доведеться подати до податкової клопотання. Зробити це може як сам платник-заявник, податковий агент, так і його уповноважений представник (у тому числі адвокат).

«За умовчанням», тобто якщо таке клопотання не подають, розгляд матеріалів скарг платників податків відбувається на закритому засіданні.

Форму такого клопотання визначено додатком до Порядку № 916.

У клопотанні, що подається, доведеться зазначити:

— перелік осіб з числа передбачених у п. 5 розд. І Порядку № 916, залучення яких необхідне для розгляду матеріалів скарги у відкритому засіданні;

— надання згоди на розголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника, що становлять конфіденційну інформацію, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов’язків;

— надання згоди контролюючому органу на присутність залучених осіб під час відкритого засідання.

Останні два пункти заслуговують підвищеної уваги, адже надають додаткові можливості податковій (її посадовим особам).

Клопотання має відповідати зазначеним вимогам та бути заявлене одночасно із поданням скарги.

На розгляд клопотання податківцям відведено 10 робочих днів з моменту його отримання (згідно з п. 3 розд. VІ Порядку № 916). Про результати його розгляду контролери зобов’язані повідомити скаржника не пізніше 5 робочих днів до дати розгляду матеріалів скарги.

Врахуйте: податківці не мають права відмовити в задоволенні клопотання платника про розгляд матеріалів скарги у відкритому засіданні.

Винятки можливі лише у випадках, коли:

— у клопотанні відсутні відомості, передбачені Порядком № 916 та/або

— в матеріалах справи є відомості, що становлять державну таємницю.

Нові права платника: приємні моменти

Права осіб, які подали скаргу**, значно розширили. Тепер вони можуть:

** Їм, як і раніше, присвячено розд. VІ Порядку № 916.

1) ознайомлюватись із матеріалами перевірки та адміноскарження в електронній та письмовій формі, робити з них копії, виписки за допомогою технічних засобів. Про таке своє бажання краще зазначити у скарзі. Завдяки такій зміні гриф «цілком таємно» має бути знятий з додатків з розрахунками до актів перевірок. Це, своєю чергою, дасть можливість належним чином вивчити аргументи податківців та знайти «рецепти» для ефективної боротьби з ними;

2) здійснювати технічну фіксацію засідання з розгляду матеріалів скарги за допомогою фото-, кінозйомки, відео-, звукозапису. Це дасть можливість використати отримані таким чином матеріали у разі подальшого судового оскарження рішень;

3) заявляти клопотання, що стосуються предмета розгляду скарги, в тому числі про:

а) участь та надання пояснень під час розгляду матеріалів скарги осіб, що проводили перевірку, приймали рішення (вчиняли дії) або брали участь у прийнятті оскаржуваного рішення;

Залучити таких осіб до відкритого засідання податкова може і з власної ініціативи. Шкода лише, що їх неявка*** проведенню такого засідання — не завада .

*** Навіть у разі їх запрошення податковою та належного попереднього повідомлення.

б) присутності під час розгляду матеріалів скарги за участю платника представників ЗМІ (якщо здійснюється відкритий розгляд матеріалів скарги).

Безумовно, усі перелічені зміни мають «зіграти на руку» скаржнику.

Вмотивоване рішення: це щось нове!

По-хорошому, остаточне рішення за скаргою мало бути вмотивованим і раніше. Інша річ, що виходило так не завжди . Та і власне поняття «Вмотивоване рішення» ввели тільки зараз. Згідно з п. 2 розд. VІI Порядку № 916 вмотивованим вважається рішення, яке відповідає таким ознакам:

— у ньому зазначені конкретні посилання на норми ПКУ та інші нормативно-правові акти, на яких воно ґрунтується, з урахуванням матеріалів скарги;

— по суті вимог чи заперечень платника контролюючий орган висловив свою позицію.

Раніше траплялися випадки, коли за скаргою платника, що містила кілька заперечень, податківці висловлювалися не щодо всіх із них (а іноді взагалі лише щодо одного).

Прийнявши таке рішення, контролери зобов’язані надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги платника податків****.

**** На адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надавши його під розписку.

Податкові консультації: врахувати, не можна нехтувати!

І індивідуальні, і узагальнюючі податкові консультації й раніше «рятували» платників податків. Інша річ, що п. 3 розд. VIII Порядку № 916 до впровадження змін давав можливість їх враховувати під час адміноскарження. Тобто формально виходило: якщо можна враховувати, то можна і... не враховувати .

Добре, що випадки, коли податківці користувалися цією «ахіллесовою п’ятою» зазначеного пункту при розгляді скарг, нам, принаймні, не відомі.

Тепер же чітко зазначено, що консультації враховують під час розгляду матеріалів скарги. Чудово!

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться