Набрання чинності ≠ введення в дію. Почнемо з того, що Закон № 1724 набрав чинності ще 03.12.2016 р. (опублікований у газеті «Голос України», 2016, № 230). Водночас введений у дію він буде лише з 03.01.2017 р. , що прямо випливає з п. 1 Прикінцевих положень цього Закону.
Які ж нововведення він приніс? Давайте почнемо з найважливішого.
Закон про бухоблік. Унаслідок змін абз. 11 ст. 1 Закону про бухоблік вказує, що первинний документ — це документ, що містить відомості про господарську операцію. При цьому застереження про те, що первинний документ підтверджує здійснення госпоперації, зникло. Зауважимо, що в цілому це не суперечить суддівській логіці: мовляв, якщо не було самої госпоперації, то й первинка — не первинка.
Зник і такий обов’язковий реквізит первинного документу, як місце його складання! Це, безумовно, тішить .
Крім того, із ст. 9 Закону зникла умова щодо того, що первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо — безпосередньо після її закінчення. Вважаємо, це може створити певні ризики, оскільки чітких вимог до моменту складання первинних документів тепер, виходить, немає .
Також проведено межу між паперовими та електронними документами. Тепер визначено, що обов’язковим реквізитом перших є особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні госпоперації. У частині електронної первинки визначено, що її застосовують у бухобліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Очевидно, мали на увазі вимоги щодо ЕЦП.
2 Це логічно, адже баланс складаємо саме станом на останнє число місяця, а не на перше число місяця, наступного за звітним.
Закон про ЗЕД3 (форма ЗЕД-контракту). Зміни спрощують вимоги до форми ЗЕД-контрактів. Тепер Закон дозволяє оформляти їх також в електронній формі. Це передбачено, зокрема:
3 Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р. № 959-XII.
— абз. 13 ст. 1 Закону про ЗЕД — з нього прибрали слова про те, що ЗЕД-контракт має бути матеріально оформленим;
— ч. 2 ст. 6 Закону про ЗЕД, згідно з якою ЗЕД-контракт може укладатися як у простій письмовій, так і в електронній формі4. Саме у зв’язку з цим змінили також ч. 3 ст. 31 Закону про міжнародне приватне право5.
4 Якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом.
5 Закон України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005 р. № 2709-IV. Це не єдина зміна у ньому.
Законодавець змінив також вимоги до оформлення ЗЕД-контрактів на експорт послуг (у рамках Закону про ЗЕД експорт послуг — це будь-який їх продаж іноземним суб’єктам господарювання). Отже, контракт на експорт послуг (крім транспортних) може укладатися:
— шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти);
— шляхом обміну електронними повідомленнями;
— в інший спосіб. Зокрема, шляхом виставлення рахунка (інвойсу) за надані послуги, у тому числі в електронному вигляді.
Простіше нікуди! Однозначно, вітчизняні експортери від цього повинні виграти. Особливо ті з них, які надають послуги, що не припускають фізичного «контакту» із замовником у принципі.
Як і раніше, зовнішньоекономічний договір (контракт) від імені суб’єкта ЗЕД може укладати і його представник. При цьому законодавець уточнив, що повноваження такого представника можуть підтверджуватися дорученням (довіреністю) або установчими (раніше — «статутними») документами. Та це, за великим рахунком, косметичні правки.
Закон № 1856 (строки ЗЕД-розрахунків). Крім проблеми з укладенням договорів, експортери послуг також близько знайомі з проблемою валютного контролю експорту з боку банків. Тепер вона повинна вирішитися. Яким чином?
6 Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 р. № 185/94-ВР.
Вам напевно відома вимога ст. 1 Закону № 185 (ср. ). Нагадаємо її: виручка резидентів у інвалюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів (до 15 грудня цей строк становить 120 календарних днів) з дати митного оформления7 продукції, що експортується. У разі експорту робіт і послуг аналогічний строк відлічують з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт/надання послуг. В іншому разі доводиться мати справу із ЗЕД-пенею.
7 Або виписки вивізної вантажної митної декларації.
Так от, врахуйте: з 03.01.2017 р. у частині послуг ця вимога збережеться лише щодо експорту транспортних послуг (і, судячи з усього, страхових — але цей момент прописаний нечітко). При цьому в Законі № 185 також зазначено, що ці вимоги не стосуватимуться експорту прав інтелектуальної власності, авторських та суміжних прав.
Крім того, до ст. 1 цього Закону додали уточнення, що банки не мають права вимагати від резидентів перекладу українською мовою документів — у тому числі рахунків (інвойсів) — якщо ті викладені англійською мовою (1); (2) іноземною мовою з одночасним викладенням українською (англійською) мовою.