Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, грудень, 2016/№50
Друкувати

Бухпервинка, експорт послуг: «вільності» від ВРУ

Шевчук Михайло, податковий експерт, m.shevchuk@buhgalter911.com
Зміни, внесені Законом № 17241, дозволять вивести експорт послуг на якісно новий рівень. Досягненню цієї мети сприяє можливість укладення договорів (контрактів) в електронній формі, а також низка інших позитивних змін. При цьому нововведення в частині первинних документів зацікавлять «усіх і вся» (не лише експортерів послуг). От про це зараз і поговоримо.
бухоблік, первинка, експорт послуг, валютне регулювання

1 Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг» від 03.11.2016 р. № 1724-VIII.

Набрання чинності ≠ введення в дію. Почнемо з того, що Закон № 1724 набрав чинності ще 03.12.2016 р. (опублікований у газеті «Голос України», 2016, № 230). Водночас введений у дію він буде лише з 03.01.2017 р. , що прямо випливає з п. 1 Прикінцевих положень цього Закону.

Які ж нововведення він приніс? Давайте почнемо з найважливішого.

Закон про бухоблік. Унаслідок змін абз. 11 ст. 1 Закону про бухоблік вказує, що первинний документ — це документ, що містить відомості про господарську операцію. При цьому застереження про те, що первинний документ підтверджує здійснення госпоперації, зникло. Зауважимо, що в цілому це не суперечить суддівській логіці: мовляв, якщо не було самої госпоперації, то й первинка — не первинка.

Зник і такий обов’язковий реквізит первинного документу, як місце його складання! Це, безумовно, тішить .

Крім того, із ст. 9 Закону зникла умова щодо того, що первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо — безпосередньо після її закінчення. Вважаємо, це може створити певні ризики, оскільки чітких вимог до моменту складання первинних документів тепер, виходить, немає .

Також проведено межу між паперовими та електронними документами. Тепер визначено, що обов’язковим реквізитом перших є особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні госпоперації. У частині електронної первинки визначено, що її застосовують у бухобліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Очевидно, мали на увазі вимоги щодо ЕЦП.

Також визначили, що дані аналітичних рахунків мають дорівнювати відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця2.

2 Це логічно, адже баланс складаємо саме станом на останнє число місяця, а не на перше число місяця, наступного за звітним.

Закон про ЗЕД3 (форма ЗЕД-контракту). Зміни спрощують вимоги до форми ЗЕД-контрактів. Тепер Закон дозволяє оформляти їх також в електронній формі. Це передбачено, зокрема:

3 Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р. № 959-XII.

абз. 13 ст. 1 Закону про ЗЕД — з нього прибрали слова про те, що ЗЕД-контракт має бути матеріально оформленим;

ч. 2 ст. 6 Закону про ЗЕД, згідно з якою ЗЕД-контракт може укладатися як у простій письмовій, так і в електронній формі4. Саме у зв’язку з цим змінили також ч. 3 ст. 31 Закону про міжнародне приватне право5.

4 Якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом.

5 Закон України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005 р. № 2709-IV. Це не єдина зміна у ньому.

Можливість укладення ЗЕД-договору (контракту) в електронній формі — це, мабуть, головне нововведення Закону № 1724 для експортерів послуг.

Законодавець змінив також вимоги до оформлення ЗЕД-контрактів на експорт послуг (у рамках Закону про ЗЕД експорт послуг — це будь-який їх продаж іноземним суб’єктам господарювання). Отже, контракт на експорт послуг (крім транспортних) може укладатися:

— шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти);

— шляхом обміну електронними повідомленнями;

— в інший спосіб. Зокрема, шляхом виставлення рахунка (інвойсу) за надані послуги, у тому числі в електронному вигляді.

Простіше нікуди! Однозначно, вітчизняні експортери від цього повинні виграти. Особливо ті з них, які надають послуги, що не припускають фізичного «контакту» із замовником у принципі.

Як і раніше, зовнішньоекономічний договір (контракт) від імені суб’єкта ЗЕД може укладати і його представник. При цьому законодавець уточнив, що повноваження такого представника можуть підтверджуватися дорученням (довіреністю) або установчими (раніше — «статутними») документами. Та це, за великим рахунком, косметичні правки.

Закон № 1856 (строки ЗЕД-розрахунків). Крім проблеми з укладенням договорів, експортери послуг також близько знайомі з проблемою валютного контролю експорту з боку банків. Тепер вона повинна вирішитися. Яким чином?

6 Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 р. № 185/94-ВР.

Вам напевно відома вимога ст. 1 Закону № 185 (ср. 025069200). Нагадаємо її: виручка резидентів у інвалюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів (до 15 грудня цей строк становить 120 календарних днів) з дати митного оформления7 продукції, що експортується. У разі експорту робіт і послуг аналогічний строк відлічують з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт/надання послуг. В іншому разі доводиться мати справу із ЗЕД-пенею.

7 Або виписки вивізної вантажної митної декларації.

Так от, врахуйте: з 03.01.2017 р. у частині послуг ця вимога збережеться лише щодо експорту транспортних послуг (і, судячи з усього, страхових — але цей момент прописаний нечітко). При цьому в Законі № 185 також зазначено, що ці вимоги не стосуватимуться експорту прав інтелектуальної власності, авторських та суміжних прав.

Звертаємо увагу, що в частині експорту робіт вимоги щодо контролю за строками ЗЕД-розрахунків зберігаються. Також вони зберігаються у разі імпорту робіт і послуг (на умовах відстрочення поставки).

Крім того, до ст. 1 цього Закону додали уточнення, що банки не мають права вимагати від резидентів перекладу українською мовою документів — у тому числі рахунків (інвойсів) — якщо ті викладені англійською мовою (1); (2) іноземною мовою з одночасним викладенням українською (англійською) мовою.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться