Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, грудень, 2016/№52
Друкувати

Прощання із спецрежимом з ПДВ

Децюра Сергій, податковий експерт, buhgalter911@mail.ua
Все йде до того, що з початку 2017 року звичні правила оподаткування сільськогосподарських товаровиробників істотно зміняться. Про те, як сільгосппідприємствам прощатися зі своїми ПДВ-привілеями, ми розповімо в цій статті.
ПДВ, електронний ПДВ-рахунок, спецрахунок, від’ємне значення

Згідно з п.п. 2 п. 2 розд. XIX «Прикінцеві положення» ПКУ спецрежим з ПДВ повинен припинити своє існування з 01.01.2017 р. З цієї дати ст. 209 має бути виключена з ПКУ.

Як компенсатор законодавці у прийнятому 20.12.2016 р. Законі, поданому до Парламенту як законопроект № 5132*, «запровадили» бюджетну дотацію для сільськогосподарських товаровиробників. Але це вже «не зовсім те».

* http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=60035.

Таким чином, сільгосппідприємствам потрібно налаштовувати себе на оподаткування своїх сільгоспоперацій за загальними ПДВ-правилами .

Зняття з реєстрації

Самостійно аграрії навряд чи захочуть покидати лави платників спецрежиму. Тому позбавляти спецрежимного статусу аграріїв будуть податківці у примусовому порядку. Водночас, як саме це відбуватиметься, поки що сказати важко.

Якщо зазирнути до п. 209.12 ПКУ (у ньому прописано причини виключення аграріїв з лав спецрежимників), то найближче до нашого випадку виявляється п.п. «б» п. 209.12 ПКУ.

Відповідно до нього аграріїв позбавляють спецстатусу у зв’язку з тим, що таке підприємство підлягає реєстрації як платник податку на загальних підставах.

Треба розуміти, оскільки ст. 209 ПКУ відійде в небуття з 01.01.2017 р., то саме з цієї миті аграрії вважатимуться тільки платниками ПДВ на загальних підставах і будуть зобов’язані подавати загальну ПДВ-декларацію (з відміткою «0110»). При цьому для претендентів на бюджетну дотацію, судячи з усього, буде передбачено додаток з інформацією за «дотаційними» операціями.

Зрозуміло, потрібно буде подати останню спецрежимну ПДВ-декларацію.

Звертаємо увагу! Якщо сільгосппідприємство позбавлять статусу платника спецрежиму з ПДВ, то цей факт жодним чином не вплине на ваше право працювати на єдиному податку групи 4. Річ у тім, що спецрежим з ПДВ, як і сам факт віднесення такого підприємства до платників ПДВ, не є обов’язковою умовою для перебування на єдиному податку групи 4.

Додаткові електронні ПДВ-рахунки

Після того, як вас позбавлять статусу платника спецрежиму, додаткові електронні рахунки (3753, 3754 і 3755) будуть закриті (п. 7 Порядку № 569** і п. 2 Порядку № 11***). Зроблено це буде без участі сільгосптоваровиробника. Ініціювати їх закриття буде ДФСУ.

** Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569.

*** Порядок акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затверджений постановою Кабміну від 12.01.2011 р. № 11.

Усіх цікавить, коли ж фактично відбудеться таке закриття. Статтю 209 ПКУ буде скасовано з 01.01.2017 р. Тобто з цієї дати всіх аграріїв повинні виключити з Реєстру спецрежимників (про це ми писали вище). Спираючись на це і на строк закриття спецрахунків, виходить, що не пізніше 02.01.2017 р.

Але потрібно пам’ятати, що сільгосппідприємства, яких позбавили спецрежимного статусу, повинні також відзвітувати за останній місяць роботи на спецрежимі (за грудень / IV квартал 2016 року). Це їм слід зробити не пізніше 20.01.2017 р., якщо йдеться про місячних платників, або ж не пізніше за 09.02.2017 р., якщо сільгосппідприємство було квартальним платником ПДВ. За результатами подання таких декларацій потрібно востаннє перерахувати задекларовані податкові зобов’язання (якщо вони будуть) до держбюджету і на спецрахунок. Виникає запитання: як це зробити, якщо додаткові електронні рахунки вже в перші дні 2017 року будуть закриті ?

Відповідь знаходимо у прийнятому 20.12.2016 р. Законі, поданому до Парламенту як законопроект № 5132.

Щоб не допускати сплати податкових зобов’язань сільгосппідприємством зі свого поточного рахунка, пропонується закрити додаткові ПДВ-рахунки з дня, що настає за граничним строком сплати податкових зобов’язань за грудень 2016 року (для платників, які обрали квартальний податковий період, — за ІV квартал 2016 року).

Виходить, за останній період перебування на спецрежимі податок сплачуватиметься за правилами, що діють на сьогодні.

Спецрежимні кошти

Пункт 4 Порядку № 11 містить умову про те, що кошти, які акумулюються на спецрахунку, не підлягають вилученню до держбюджету і використовуються за цільовим призначенням, а починаючи з 01.01.2017 р. перераховуються на поточний рахунок сільгосппідприємства. Спираючись на це, вважаємо, що ці кошти залишаться в розпорядженні «екс»-спецрежимника.

Коли має відбутися таке перерахування на поточний рахунок і коли потрібно закрити спецрежимні рахунки, жодних вказівок у нормативно-правових актах немає.

Колись у Порядку № 11 містилася вимога про те, що в разі виключення сільгосппідприємства з Реєстру суб’єктів спецрежиму, воно зобов’язане було закрити спецрахунок у місячний строк. На сьогодні такої вимоги немає. Тому тільки аграрій може вирішити, коли закривати такий рахунок!

На наш погляд, як мінімум, цей рахунок не можна закривати, доки не мине граничний строк розрахунків за останньою спецрежимною декларацією. Якщо ви закриєте рахунок до цього періоду, то не зможете виконати вимоги ПКУ і перерахувати спецрежимні кошти на спецрахунок, відкритий у Держказначействі. Після цієї дати можете сміливо спецрахунок закривати, а кошти з нього перераховувати на свій поточний рахунок .

До відома! У Порядку № 11 говориться тільки про те, що після 01.01.2017 р. ви можете спецкошти перерахувати на свій поточний рахунок. До цього такого права ви не мали. Кошти з цього рахунка перераховувалися виключно на спецрежимні цілі.

Тому ми вважаємо, що спецрахунок, відкритий у Держказначействі, ви можете не закривати доти, доки не використаєте закумульовані на ньому спецрежимні кошти або доки не приймете рішення про перерахування їх на свій поточний рахунок.

Декілька слів також слід зазначити про кошти, що обліковуються на такому спецрахунку. А саме про те, на які цілі ці кошти можна використовувати. На наш погляд, після того, як сільгосппідприємство позбавили спецрежимного статусу, їх ви можете використовувати на будь-які цілі.

Річ у тім, що оскільки з початку 2017 року ст. 209 ПКУ припиняє своє існування, то цільове призначення цих коштів також скасовується.

Проте не факт, що контролери підтримають цю позицію. Річ у тім, що податківці наполягають (див. консультацію в категорії 101.24 ЗІР ДФСУ) на тому, що навіть після виключення сільгосппідприємства із спецрежимного Реєстру закумульовані кошти на спецрахунку слід використовувати виключно за цільовим призначенням. Також вони наполягають на тому, що за порушення цільового статусу цих коштів до сільгосппідприємства будуть застосовані штрафні санкції. Тому обережні платники повинні мати це на увазі.

Водночас намагатися дотримати таку вимогу після 01.01.2017 р. навряд чи вдасться. Після того, як сільгосппідприємство втратило спецрежимний статус (як ми зазначили вище), кошти, що обліковуються на його спецрахунку, можна перерахувати на поточний рахунок. Якщо ви це зробите, то навряд чи зможете відрізнити, які кошти на цьому рахунку є спецрежимними, а які — ні. Гроші «не пахнуть»!

Тому радимо: якщо ви збираєтеся дотримуватися цільового спрямування цих коштів, не перераховуйте їх на свій поточний рахунок, а використовуйте безпосередньо із спецрахунку.

Сміливі платники можуть перерахувати їх на свій поточний рахунок. І нехай податківці доведуть, що ви використовували ці кошти не за цільовим призначенням .

Товари, не використані у спецдіяльності

Після того, як аграріїв позбавлять спецрежиму з ПДВ, виникне також проблема з товарами / послугами / необоротними активами, що були придбані для використання у спецрежимній діяльності. На наш погляд, ви маєте повне право перенести суми ПДВ, сплачені при придбанні таких товарів (послуг, необоротних активів), із спецрежимної ПДВ-декларації до загальної (з відміткою «0110»), поданої за останній період перебування на спецрежимі.

Для таких маніпуляцій вам потрібно суму податкового кредиту, сформованого щодо товарів (послуг і необоротних активів), що не використані в сільгоспдіяльності, зазначити зі знаком «-» у ряд. 13 спецрежимної ПДВ-декларації і ряд. 8 відповідної таблиці додатка ДС10 до неї. А потім цю саму суму, тільки зі знаком «+», — у ряд. 13 загальної ПДВ-декларації.

Такі дії оформляються на підставі бухдовідки.

Оформляти бухдовідку слід не пізніше 31.12.2016 р. (останній день перебування на спецрежимі).

Вона має бути складена згідно з податковими накладними, митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ПКУ, які є підставою для нарахування сум податку, що належать до податкового кредиту, і повинна містити вичерпний їх перелік.

При цьому, на наш погляд, переносити податковий кредит із спецрежимної до загальної деки слід виходячи з балансової (залишкової) вартості необоротних активів (переносити ту частину податкового кредиту, що не зіграла при виробництві сільгосппродукції) і вартості залишків товарів, що використовуються (незавершене виробництво) або підлягають використанню в сільськогосподарському виробництві, що склалася станом на кінець звітного (податкового) періоду (тобто на 31.12.2016 р.).

Звертаємо увагу! Коли ви зробите таке коригування (перенесете податковий кредит до загальної декларації), то у спецрежимній декларації (у відповідних таблицях додатка ДС10) може виникнути сума до сплати, а в загальній ПДВ-декларації — від’ємне значення.

Це нормальна ситуація, хвилюватися не варто.

Від’ємне значення

Не виключені також випадки, коли в сільгосппідприємства після перенесення податкового кредиту із спецрежимної декларації до загальної все одно залишиться задеклароване від’ємне значення (ряд. 21). Виникнути таке від’ємне значення може, зокрема, в разі, якщо підприємство здійснювало збитковий продаж.

Тобто продавало сільгосппродукцію/послуги за ціною нижче за собівартість, але вище за звичайну ціну. З урахуванням цього виникає закономірне запитання: що робити з таким від’ємним значенням? На сьогодні в ПКУ або інших нормативно-правових актах про це не сказано жодного слова.

Ми вважаємо, що від’ємне значення ПДВ (ряд. 21), сформоване в останній спецрежимній декларації (з відміткою «0121» — «0123») за грудень (IV квартал) 2016 року, слід перенести до загальної декларації. А саме — відобразити в ряд. 16.1 декларації з ПДВ за січень (I квартал) 2017 року.

Аргументуємо це тим, що зникнути безслідно таке значення не може. Воно, як стверджує ст. 209 ПКУ, має перенестися у зменшення податкових зобов’язань наступного періоду. А оскільки спецрежимна декларація вже не існуватиме, то залишається тільки загальна декларація. Усе цілком логічно.

Важливо, що у прийнятому 20.12.2016 р. Законі, поданому до Парламенту як законопроект № 5132, пропонується таке перенесення легалізувати.

Відповідно, проблеми з перенесенням від’ємного значення із спецдекларації до загальної в аграріїв не виникнуть.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться