«Готується на підпис»: зміни-2017, у тому числі з несподіванками

Законопроект № 5000 «Про Державний бюджет України на 2017 рік». Те, про що так багато вже було сказано, сталося. Мінзарплату в місячному розмірі з 1 січня встановлено на рівні 3200,00 грн. Прожитковий мінімум для працездатних осіб — у розмірі 1600,00 грн.

Законопроект № 5130 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Ми обговорювали його в журналі «Бухгалтер 911», 2016, № 48*. Сьогодні трохи розширимо «зарплатний» блок.

* Рекомендації «сплячим» підприємцям на загальній системі, як уникнути сплати ЄСВ у 2017 році, знайдете в статті «Утікаємо від ЄСВ — ліквідовуємо «сплячого» підприємця» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 51).

Систему оплати праці підприємство обирає самостійно. Традиційно законодавець акцентує увагу на тарифній системі оплати праці, яка є основою формування та диференціації розмірів зарплати. Ви застосовуєте цю систему? Тоді врахуйте, що у вас мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) має бути встановлений у розмірі не менше прожиткового мінімуму (а не мінзарплати!!!), прийнятого для працездатних осіб на 1 січня календарного року (тобто не менше 1600,00 грн.).

А як же вимога про мінзарплату в 3200,00 грн.? — запитаєте ви. Адже, якщо відштовхуватися від 1600,00 грн., то тарифні ставки (посадові оклади) в тарифній сітці (схемі посадових окладів) можуть виявитися нижчими від мінзарплати! Авжеж, може бути й так. Але нічого страшного тут немає . «Дотягуєте» до показника в 3200,00 грн. за рахунок премій, надбавок, доплат, інших складових фонду оплати праці.

Вам не подобається тарифна система оплати праці? Що ж, тоді обирайте іншу систему, яка також формується на оцінках складності виконуваних робіт та кваліфікації працівників. Систему оплати праці, що застосовується на підприємстві, зафіксуйте в колективному договорі.

Якщо колдоговір не укладався — в нормативному акті роботодавця, виданому після проведення консультацій з профкомом/профпредставником.

Але якщо в нормах вашого колективного договору за розрахункову величину береться мінзарплата, вам доведеться внести до цих норм зміни. Чому? Таку вимогу містить розд. II цього Закону.

Розмір мінзарплати не може використовуватися в колдоговорах (угодах) як розрахункова величина.

Внести зміни слід у тримісячний строк з дати набрання чинності цим Законом. До внесення відповідних змін до колективних договорів та угод усіх рівнів як розрахункової величини застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб.

Законопроект № 5132 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році». Тут з неприємних несподіванок (відповідних норм спочатку в законопроекті не було!) слід виділити поголовну «зобов’язайлівку» в частині застосування РРО при реалізації «технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту» . «Єдиноподатковий» статус при цьому не допомагає жодним чином . Перехідних положень не видно . Єдине, очевидно, це те, що справа «стопоритиметься», поки КМУ не затвердить відповідний перелік під Закон про РРО.

У це визначення уміщається досить широке коло товарів.

З «приємних несподіванок» — позбавлення роздрібних «алко-тютюнових» торговців на законодавчому рівні від необхідності подання звітності за ф. № 1-РА, № 1-РТ.

Законопроект № 5368 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні». Вже обговорювали його не раз. Зараз — лише деякі акценти.

Змінено строки реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування. Податкові накладні / розрахунки коригування:

— складені з 1-го по 15-те число місяця (включно) — можна реєструвати до останнього дня (місяця) включно;

— складені з 16-го по останнє число місяця (включно) — можна реєструвати до 15-го числа наступного місяця (включно).

Граничний строк реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування — 365 к. дн.

Таки вводиться тотальне кодування товарів/послуг у податкових накладних . Тепер код УКТ ЗЕД потрібно зазначати при постачанні усіх без винятку товарів (а не тільки імпортних/підакцизних). А при постачанні послуг обов’язково потрібно зазначати код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016:2010).

Змінено механізм застосування штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування. Штраф застосовуватиметься і за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, які не видаються покупцю (крім випадків, коли такі податкові накладні складено на звільнене постачання або постачання за ставкою 0 %). Мало того, якщо податківці самі під час перевірки виявлять факт нереєстрації податкової накладної — штраф становитиме 50 % від суми ПДВ, незалежно від кількості днів прострочення .

Призупинення реєстрації податкової накладної, якщо вона відповідає критеріям «ризикової», запрацює з 01.04.2017 р.

При цьому з 01.04.2017 р. по 30.06.2017 р. ця процедура відбуватиметься в тестовому режимі без фактичного призупинення реєстрації податкової накладної.

Сплата податкових зобов’язань за уточнюючим розрахунком, схоже, також проводитиметься з ПДВ-рахунку (крім зобов’язань, що донараховуються за період до 01.07.2015 р.).

До 01.01.2019 р. продовжується дія «металбрухтної» пільги, встановленої п. 23 підрозд. 2 розд. XX ПКУ.

Неприбутківцям дали додаткові півроку на «приведення себе» у відповідність до вимог п. 133.4 ПКУ.

Зміни в частині сплати ренти за спецводокористування лише «первинними» водокористувачами наберуть чинності тільки з 2018 року.

На сьогодні поки що все. Детальний аналіз змін-2017 — у першому номері за наступний рік (уже на підставі офіційно оприлюднених текстів законів). До зустрічі у Новому році!