Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, лютий, 2016/№7
Друкувати

«Солдати підприємства»: колишні та теперішні

Ушакова Лілія, експерт з питань оплати праці, buhgalter911@mail.ua
Сьогодні ми з вами поговоримо про наших захисників — «солдатів підприємства», які були мобілізовані, призвані на строкову військову службу, пішли служити за контрактом. Чи потрібно сьогодні за такими працівниками зберігати місце роботи (посаду) і середній заробіток? Чи чекати на компенсацію середнього заробітку з бюджету? Як розраховувати лікарняні та відпускні тим з них, хто був демобілізований і повернувся працювати на рідне підприємство? Відповіді на ці запитання, шановні читачі, ви знайдете в цій статті.

Новинки-2016

На жаль, але початок 2016 року не потішив роботодавців «солдатів підприємства». Вкотре за їх рахунок вирішили «підлатати діри» у бюджеті наші законодавці. Підсумок — з ч. 3 і 4 ст. 119 КЗпП виключили обіцянки компенсувати середню зарплату «солдатів підприємства» з бюджету. Таким чином, з 01.01.2016 р. роботодавці, у тому числі й підприємці, зобов’язані зберігати місце роботи (посаду) і середній заробіток за працівниками:

— призваними на строкову військову службу (далі — строковики), військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (далі — мобілізовані), або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, яка загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) запровадження воєнного стану (далі — контрактники) на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації;

— які призвані під час мобілізації, на особливий період і які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжили військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом (далі — також контрактники), не більше ніж на строк укладеного контракту.

Проте компенсувати середній заробіток, нарахований за період з 1 січня 2016 року, з бюджету вже ніхто не буде. Усе за рахунок роботодавця.

Про те, що на компенсації середнього заробітку «солдатів підприємства» не варто чекати, говорить і відсутність закладених на неї витрат у Законі про Держбюджет на 2016 рік.

Середній заробіток — 2016: податмотиви

Середній заробіток, нарахований «солдатам підприємства», у тому числі й мобілізованим, за періоди 2016 року, обкладайте як звичайну заробітну плату. Так-так! Адже норми ПКУ і Закону про ЄСВ звільняють від обкладення тільки той середній заробіток мобілізованих «солдатів підприємства», який підлягає компенсації. А середній заробіток, який буде нарахований «солдатам підприємства» за місяці 2016 року, на жаль, компенсації не підлягає. З його суми утримуйте ПДФО (18 %) і ВЗ (1,5 %), зверху нараховуйте ЄСВ (у загальному випадку — 22 %).

Виплачуйте середній заробіток, як і раніше, двічі на місяць, разом із зарплатою іншим працівникам.

Середній заробіток мобілізованих працівників, строковиків і контрактників, нарахований за місяці 2016 року, відображайте:
— у розділі I форми № 1ДФ з ознакою доходу «101»;
— у таблиці 6 форми № Д4 з КТН «47» у графі 9. Так в усних консультаціях рекомендують діяти фахівці ПФУ та ДФСУ
.

Якщо отримана компенсація 2014-2015

Ви відображали в обліку та оподатковували середній заробіток «солдата підприємства» як звичайну зарплату. Аж от, о диво, вам його компенсували з бюджету. Що робити? Відповідь на це запитання залежить від того, чий заробіток був компенсований.

Якщо компенсували середній заробіток мобілізованого працівника. Середній заробіток, що компенсується, нарахований мобілізованому працівнику за місяці 2014 — 2015 років, не обкладається ПДФО, ВЗ та ЄСВ (див. п.п. 165.1.1 ПКУ, п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ і ч. 7 ст. 7 Закону про ЄСВ).

Щоб «перевести» виплату з оподатковуваної «просто зарплати» в неоподатковувану компенсацію, ви:

1) проводите добровільний перерахунок з ПДФО та ВЗ щодо такого працівника. Результат перерахунку відображаєте у формі № 1ДФ за той звітний квартал, в якому він був проведений. У розділі I форми № 1ДФ суму:

— відсторнованих зарплати та ПДФО відображаєте з мінусами у графах 3а, 3, 4а, 4 з ознакою доходу «101»;

— отриманої компенсації за місяці 2014 — 2015 років — з ознакою доходу «128» з нулями у графах 4а і 4;

2) визначаєте суми ЄСВ, які були надміру нараховані/утримані із суми середнього заробітку мобілізованого працівника.

Якщо ви подаєте звітність в електронному вигляді, то, найімовірніше, уносити до форми № Д4 коригування минулих періодів (за місяці до 2016 року) доведеться вручну, відключивши автоматичний розрахунок і перевірку.

У таблиці 1 Звіту за формою № Д4 суми, на які був зменшений ЄСВ, проставляєте у відповідних коригувальних рядках 7, 7.1, 7.3. У рядку 7.4 вказуєте суму середнього заробітку, яка була компенсована з бюджету. Крім того, потрібно заповнити рядок без номера «Зміст помилки».

Зверніть увагу: на суму надміру нарахованого/утриманого ЄСВ зменшиться загальна сума зобов’язань з ЄСВ, яка вказується в рядку 8.

У таблиці 6 щодо працівника формуєте коригувальний рядок, вказуючи: у графі 9 — колишній код категорії застрахованої особи «47» (тобто виправляти його на «48» не потрібно); у графі 10 — код типу нарахувань «3»; у графі 11 — місяць, за який був нарахований заробіток, компенсація якого отримана з бюджету; у графі 18 — суму середнього заробітку, на яку надміру нарахований ЄСВ за відповідний місяць; у графах 20 і 21 — надміру утриману та нараховану суми ЄСВ відповідно.

Графи 15 (кількість календарних днів перебування у трудових відносинах) і 17 (загальна сума нарахованої заробітної плати) не заповнюєте.

Якщо компенсували середній заробіток контрактника або строковика. Жодних коригувань не проводите. Адже така виплата оподатковується як звичайна зарплата, незважаючи на те, що її компенсують з бюджету.

Відпускні та лікарняні колишньому «солдату підприємства»

Розпочнемо з відпускних. Тут все просто і зрозуміло. Період служби «солдата підприємства», як і середній заробіток, нарахований йому за цей період, беруть участь у розрахунку відпускних. При цьому не має значення, був він компенсований з бюджету чи ні.

А ось з лікарняними дещо складніше. Тут на перше місце виходить питання щодо справляння ЄСВ із середнього заробітку. До чого тут ЄСВ? Зараз пояснимо.

Ситуація 1. Середній заробіток «солдата підприємства» не увійшов до бази справляння ЄСВ

Наприклад, підприємство спочатку не справляло ЄСВ із середнього заробітку мобілізованого солдата, скориставшись звільняючою нормою Закону про ЄСВ, або відсторнувало суми ЄСВ після отримання компенсації середнього заробітку з бюджету.

У розрахунку середньої зарплати для оплати періоду тимчасової непрацездатності беруть участь нараховані в розрахунковому періоді виплати, які увійшли до бази справляння ЄСВ у складі заробітної плати. Отже, середній заробіток «солдата підприємства», з якого не справляли ЄСВ, не бере участі в розрахунку лікарняних.

А як же дні (місяці), за які нарахований неоподатковуваний середній заробіток? На думку Мінсоцполітики, їх також потрібно виключати з розрахункового періоду як дні (місяці), не відпрацьовані з поважних причин (див. лист від 15.12.2015 р. № 696/18/99-15).

Важливо! Оскільки із середнього заробітку мобілізованого працівника, що компенсується, не справляли ЄСВ, то період, за який він нарахований, не увійде до страхового стажу для розрахунку лікарняних. Розвиваємо думку далі.

Мінсоцполітики виступило з пропозицією врегулювати питання щодо включення періоду служби мобілізованих працівників до «лікарняного» страхового стажу у випадках ненарахування та несплати роботодавцем за них ЄСВ у такий період.

Якщо при підрахунку страхового стажу виявиться, що за останні 12 календарних місяців перед настанням тимчасової непрацездатності працівник заробив собі страховий стаж менше 6 місяців, необхідно буде виконати вимоги ч. 4 ст. 19 Закону № 1105*. Тобто йому суму лікарняних потрібно буде обчислити виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачувався ЄСВ, але з розрахунку на місяць не вище розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день настання страхового випадку.

* Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.

Для того щоб виконати цю вимогу, необхідно фактичну середньоденну зарплату порівняти з показником мінімальної середньоденної зарплати. Як розрахувати цей показник? Поділити мінімальну зарплату, встановлену законом на день настання страхового випадку, на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Ситуація 2. Із середнього заробітку «солдата підприємства» справляли ЄСВ

Наприклад, підприємство вирішило не отримувати компенсацію середнього заробітку мобілізованого працівника з бюджету, або лікарняні нараховуються колишньому строковику чи контрактнику.

У цьому випадку суму середнього заробітку та дні (місяці), за які вона нарахована, не потрібно виключати з розрахунку середньоденної заробітної плати для оплати періоду тимчасової непрацездатності.

Увійде цей період і до страхового стажу працівника.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться