Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, лютий, 2016/№8
Друкувати

Витрати: «реанімуємо», документуємо та обліковуємо правильно

Шевчук Михайло, податковий експерт, m.shevchuk@buhgalter911.com
Невідображення витрат у минулих звітних періодах є явищем поширеним, що підтверджують, зокрема, численні коментарі користувачів бухпорталу buhgalter911.com. Сьогодні розглянемо різні ситуації та способи їх вирішення. Принагідно розглянемо і важливі нюанси складання первинних документів у разі, коли послуги надають протягом тривалого періоду часу.
податок на прибуток, бухоблік, первинні документи

Старі витрати: операція «реанімація»

Це питання ми вже розглядали*, однак судячи з коментарів користувачів бухпорталу buhgalter911.com, цілковитого його розуміння все одно немає.

* Див. статтю «Питання щодо прибуткової декларації «в останній вагон» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 6).

Отже, способів виправлення таких помилок, як і раніше, два. Передбачені вони ст. 50 ПКУ (подання уточнюючої декларації або у складі звітної / звітної нової, у нашому випадку — у додатку ВП). Інша річ, що скористатися другим способом квартальні платники вже не зможуть: граничний строк подання звітної / звітної нової декларації ними минув ще 9 лютого. А ось для річних платників така можливість усе ще залишається актуальною (граничний строк подання річної деки — 29 лютого).

Якщо ваше підприємство належить до останньої категорії і ви обрали подання додатка ВП, то візьміть до уваги такі моменти. Додаток містить дві таблиці. При цьому, якщо виправляєте помилки, допущені за звітні періоди до 01.01.2015 р. (тобто до старту кардинально нових правил оподаткування, внесених податковою реформою — 2015), то заповнити вам доведеться тільки таблицю 2. Діяти так приписувала виноска 8 до цієї таблиці. Податківці з цим згодні (лист № 102**).

** Лист ДФСУ від 04.01.2016 р. № 102/7/99-99-19-02-01-17.

Коли йдеться про необліковані витрати, то при виправленні такої помилки механізм дій такий: перераховуєте, на яку величину була збільшена сума податку → показуєте суму переплати в рядку 27 таблиці 2 додатка ВП → переносите показник рядка до аналогічного за номером рядка декларації.

У такому разі ДФСУ також радить подавати доповнення до декларації згідно з п. 46.4 ПКУ (ср. 025069200). Зумовлено це тим, що нова форма декларації*** істотно відрізняється від своїх попередниць (при цьому в таких доповненнях можна розшифрувати суть виправлення, а також навести необхідні розрахунки, що спростить їх перевірку податківцями).

*** Нагадаємо, що затверджено її наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. № 897.

Будьте уважні: якщо за підсумками декларування-2014 ви були платниками щомісячних авансових внесків, то виправлення помилки з витратами призведе до перерахунку таких внесків. Результат потрібно відобразити в рядку 34 таблиці 2 додатка ВП і перенести до рядка 36 декларації.

Якщо ж ви вибрали на користь подання уточненої декларації, тоді порядок дій дещо відрізняється. У такому разі при виправленні помилок, допущених до 01.01.2015 р., заповнювати потрібно виключно такі її рядки:

Виправлення шляхом подання уточненки

Підрозділ декларації

Рядки, що підлягають заповненню

Виправлення помилок

27, 28, 30, 31*

Виправлення помилок з податку на прибуток, який утримується при виплаті доходів (прибутків) нерезидентів

32, 34, 35*

Виправлення помилок по авансових внесках з податку на прибуток підприємств

36, 38, 39*

* Останні два рядки заповнюють лише в разі недоплати податку, тобто при виправленні помилки з невідображеними старими витратами їх не заповнюють.

При цьому в цих рядках потрібно відображати результат проведених виправлень (за допомогою порівняння виправлених показників з такими самими показниками, але без виправлення). Решту рядків декларації заповнювати не потрібно!

При цьому залишається чинною рекомендація ДФСУ про подання доповнень до декларації.

Замість прибутку — збиток. На практиці зустрічаються і ситуації, коли внаслідок невідображення певної суми витрат у деклараціях минулих років був показаний прибуток, тоді як за фактом у податковому обліку повинен фігурувати збиток (таке зустрічається, зокрема, коли платники, не бажаючи «нариватися» на неприємності, свідомо не декларували частину витрат). Порядок виправлення таких помилок є специфічним.

Їх також можна виправити одним з двох описаних вище способів, тільки і в одному, і в іншому випадку доведеться дещо відхилитися від запропонованих Мінфіном і ДФСУ рекомендацій щодо виправлення помилок. Пояснимо.

При виправленні шляхом подання додатка ВП, як ми вже з’ясували, є можливість виправити суму переплаченого податку. У цій же ситуації, крім власне переплати, існує також від’ємне значення об’єкта обкладення, яке не було враховано. А для її декларування в таблиці 2 додатка ВП просту немає відповідних рядків.

Ось тут і починається «самодіяльність». Ми вважаємо, що можливим способом для відображення «мінуса», який утворився, є заповнення таблиці 1 додатка. Усупереч самій формі декларації та роз’ясненням ДФСУ із цього приводу. У ньому необхідно заповнити рядок 04 «Об’єкт оподаткування (рядок 02 + рядок 03) (+, -)».

Ми схильні вважати подання додатка ВП у складі звітної або звітної нової декларації пріоритетним способом переправлення прибутку на збиток, адже у такому разі неврахований раніше старий «мінус» можна показати в додатку РІ вже цієї декларації.

Для того, щоб убезпечити себе від можливих проблем з контролерами, не нехтуйте у такому разі поданням доповнення до декларації з поясненням мотивів ваших дій. Крім того, як таке доповнення може бути використана і декларація за старою формою з правильно заповненими показниками періоду, за який виправляємо помилку. Якщо ж ідеться про помилку не 2014 року, а 2013-го і більш ранніх звітних періодів, вважаємо, що доречно подати правильні деки не лише за той, що виправляється, а й за всі подальші звітні періоди. Це дозволить контролерам простежити за «перетіканням» старого «мінуса» до кожного подальшого періоду.

До речі, ще один варіант — обійтися взагалі без заповнення таблиці 1 додатка ВП, поставивши на подання доповнення, пояснивши в ньому суть помилки (у решті діємо так само, див. приклад далі). Можливо, саме цей варіант буде привабливішим для податківців, адже він не суперечить їх рекомендаціям.

Якщо ж строки декларування минули і ви обираєте подання уточнюючої декларації, то майте на увазі, що показані в ній старі збитки вдасться зарахувати лише за підсумками 2016 року. Або ж І кварталу року, якщо цього року ви потрапляєте до лав «квартальників»****.

**** Про оновлені подаковоприбуткові правила ви могли прочитати у статті «Податок на прибуток — 2016: «сухий залишок» змін» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 1-2).

Самий алгоритм виправлення при цьому також не позбавлений недоліків (або елементу творчості — як вам більше до душі). Сенс його в тому, що у «виправляючих» рядках декларації місця, де можна було б показати виправлений об’єкт оподаткування минулих періодів, також немає. Відповідно, «перетягнути» старі збитки вдасться, лише порушивши «канони», що склалися. А саме, ми рекомендуємо заповнювати рядок 04 «Об’єкт оподаткування (рядок 02 + рядок 03) (+, -)» уточнюючої декларації.

Приклад. У 2014 році підприємство помилково не показало 15 тис. грн. витрат, у зв’язку з чим об’єкт оподаткування становив 10 тис. грн. (замість 5 тис. грн.). Сплачена сума податку — 1800 грн. (правильно було б податок зовсім не сплачувати).

Помилка виявлена платником («річником») на початку 2016 року та виправляється шляхом подання додатка ВП до звітної декларації.

У такому разі, якщо користуватися нашими рекомендаціями, заповнювати в додатку ВП потрібно:

рядок 04 таблиці 1 — «-5000». Це значення (без знака «мінус») переносимо також до рядка 3.2.4 додатка РІ, де ця сума вплине на значення рядка 03 додатка, який буде перенесений до рядка 03 РІ декларації. Якщо обираємо варіант з незаповненням таблиці 1, виконуємо тільки другу частину дійства (показуємо збиток у рядку 3.2.4 додатка РІ);

рядок 27 таблиці 2 — «-1800» (переносимо також до рядка 27 декларації).

Як свідчить практика, однією з причин невідображення витрат може бути неправильний розподіл / віднесення їх на той чи інший звітний період. Показовим у цьому сенсі є приклад з отриманням послуг, який далі й розглянемо.

Надання послуг у одному періоді, складання акта — в іншому

На «зламі часів» важливе значення має такий момент, як правильне документування понесених витрат у вигляді отриманих послуг. Наприклад, підприємство отримувало так звані безперервні (маркетингові, рекламні, консультаційні тощо) послуги від постачальника протягом останнього кварталу 2015 року. Акт приймання-передачі послуг при цьому був складений і підписаний 04.01.2016 р. У такому разі виходить, що відобразити у бухобліку такі витрати (відповідно, зменшити на їх суму фінрезультат до оподаткування, він же об’єкт обкладення податком на прибуток) підприємство зможе лише у 2016 році (у І кварталі)? Аж ніяк. Якщо послуги були фактично отримані у 2015 році, то це мають бути витрати саме 2015 року.

Згідно з ч. 5 ст. 9 Закону про бухоблік господарські операції мають бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Первинні документи мають бути складені під час здійснення госпоперації, а якщо це неможливо — безпосередньо після її закінчення. Виходить, у цьому випадку акт необхідно було скласти 31.12.2015 р. Але одержувач послуг у цьому аспекті є залежним від їх постачальника, тому врегулювати питання з правильним документуванням операцій потрібно ще на стадії укладення договору.

Якщо з тих чи інших причин акт був складений усе ж в іншому звітному періоді, ніж той, в якому були фактично надані послуги, то формально в ньому повинні фігурувати дві дати. Це (1) дата його складання (у цьому прикладі — 04.01.2016 р.) і (2) дата фактичного закінчення операції (31.12.2015 р.).

З доходами від надання послуг у цьому питанні все простіше. Річ у тім, що з метою їх відображення П(С)БО 15 прив’язується не до складання акта, а до фактичних показників (зокрема, до ступеня завершеності на дату балансу).

Крім того, дата оформлення первинного документа має важливе значення і в ПДВ-обліку. Адже ПЗ з ПДВ виникають у загальному випадку на дату першої події — або на дату зарахування коштів на банківський рахунок в рахунок оплати послуг, або на дату оформлення документа, що посвідчує факт постачання послуг платником податку.

Таким чином, за відсутності передоплати ПЗ з ПДВ «прив’язані» саме до дати складання первинного документа, тому з перенесенням складання документа на наступний звітний період краще не жартувати.

Акт складений наперед: що з витратами?

Ви перерахували передоплату за послуги, і постачальник відразу ж видав вам акт на них, незважаючи на те, що їх надання ще не відбулося? Не поспішайте підписувати такий документ. Річ у тім, що акт приймання-передачі послуг підтверджує саме фактичне надання (отримання) послуг, а не факт їх оплати.

Підписавши такий акт, наприклад, датою перерахування передоплати, ви отримуєте юридичні та податкові ризики. По-перше, ви ризикуєте позбавити підприємство можливості виставляння претензії контрагенту в разі неналежної якості послуг, що надаються, і повернення передоплати. По-друге, ви можете «наразитися» на немилість податківців у зв’язку з тим, що за фактом такий акт не є документальним підтвердженням фактично здійсненої операції*****.

***** Про можливий «підкоп» фіскалів до витрат з боку первинки ви могли прочитати у статті «Податок на прибуток: під прицілом податківців первинні документи» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 6).

Частота складання актів — орієнтир для відображення витрат у бухобліку (і відповідно для зменшення об’єкта оподаткування на прибуток у податковому обліку).

Тому якщо йдеться про послуги, що тривають, то найбезпечніше (щоб уникнути проблем у ПДВ-звіті) складати акт щомісяця. Якщо ж ПДВ-наслідки з тих чи інших причин для вас не мають значення (наприклад, якщо операції здійснюються між неплатниками ПДВ), тоді акти бажано складати як мінімум раз на квартал.

Хоча якщо маєте справу, наприклад, із суб’єктами мікропідприємництва, для яких передбачено право подавати фінансову звітність раз на рік (чи взагалі зі звичайними фізособами), здавалося б, з’являються варіанти. Однак тут не варто забувати про базові правила відображення витрат, відповідно до яких їх визнають або одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони були понесені, або в тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (якщо прямо «прив’язати» їх до доходу певного періоду неможливо).

Теги
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться