Безнадійна «дебіторка» — час розставити крапки над «і»
* Про проблему створення / не створення резерву сумнівних боргів ви могли прочитати в матеріалі «Резервне питання: податковий облік — 2015» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 46.
Виходячи із запитання, цей платник коригуватиме фінрезультат на різниці згідно з розд. ІІІ ПКУ. У такому разі до уваги доведеться взяти не лише правила бухобліку, а й норми ПКУ в частині таких різниць. Давайте розглянемо все по черзі.
Бухгалтерський облік
Тут орієнтуємося на П(С)БО 10. Важливу роль відіграє те, чи відповідає така заборгованість ознакам безнадійної (див. врізку). Перевіримо це. По-перше, строк позовної давності за нею не минув. По-друге, не можна бути впевненим в її неповерненні . Адже до моменту ліквідації ще є імовірність, що борг буде-таки погашений за рахунок реалізованого майна боржника.
Безнадійною вважають поточну дебіторську заборгованість, щодо якої існує впевненість у її неповерненні боржником або за якою минув строк позовної давності.
Сумнівний борг — це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість в її погашенні боржником (згідно з п. 4 П(С)БО 10).
Таким чином, поки підприємство-банкрут не ліквідовано і всі кошти, виручені від продажу його майна та стягнення заборгованості його дебіторів, не використані повністю на погашення боргів підприємства, говорити про те, що заборгованість є безнадійною (з точки зору бухгалтерського обліку), підстав немає.
А ось сумнівним боргом (див. ту саму врізку) така заборгованість може стати — причому з моменту виникнення перших сумнівів щодо її погашення (не чекаючи на визнання боржника банкрутом).
Пункт 7 П(С)БО 10 встановлює, що поточна дебіторка**, яка є фінансовим активом (у нашому випадку боржник винен нам гроші, а тому така заборгованість є фінактивом), уключається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Тобто за вирахуванням резерву сумнівних боргів.
** Виняток — випадки з придбаною заборгованістю та заборгованістю, призначеною для продажу. Але це, судячи з умов запитання, не той випадок.
Нарахування резерву сумнівних боргів супроводжується відображенням відповідної суми у витратах! При цьому визначається такий резерв за одним із двох методів — абсолютної суми сумнівної заборгованості або з використанням коефіцієнта сумнівності.
Таким чином, в ідеалі ви повинні були нарахувати такий резерв на 31.12.2015 р. — адже це обов’язок, а не право. Якщо ви цього не зробили, то потрібно або виправити помилку (за допомогою коригування)… або відобразити такий резерв «заднім» числом (начебто помилки й не було), скориставшись тим, що гранична дата подання фінзвітності та декларації з податку на прибуток ще не настала.
Податковий облік
Для тих, хто відображає коригування, ПКУ в частині обліку такої заборгованості приготував не найприємніший сюрприз. Річ у тім, що Кодекс вимагає коригувати у бік збільшення фінрезультат до оподаткування (чи, інакше кажучи, об’єкт з податку на прибуток) на суму створеного в бухобліку резерву сумнівних боргів.
Зменшити ж фінрезультат можна лише на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів***, на яку збільшився фінрезультат до оподаткування згідно з НП(С)БО або М(С)ФЗ ( п.п. 139.2.2 ПКУ). Однак це не наш випадок.
*** Про ситуації, коли можливі такі коригування, ви могли прочитати у статті «Інвентаризація «сумнівного» резерву: «закриваємо» рік, що минає» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 52.
На жаль, податківці в цій ситуації голосують за фіскальне прочитання норм ПКУ, не дозволяючи високодохідникам зменшити фінрезультат на суму списаної безнадійної дебіторки, навіть якщо та відповідає ознакам безнадійної з п.п. 14.1.11 ПКУ ( лист ДФСУ від 22.12.2015 р. № 27433/6/99-99-19-02-02-15).
У нашому випадку боржника визнали банкрутом. При цьому банкрутство боржника є достатньою підставою, щоб визнати заборгованість безнадійною згідно з абз. «з» п.п. 14.1.11 ПКУ — навіть попри те, що з точки зору бухобліку вона безнадійною все ще не є. Чи існують підстави для яких-небудь коригувань? Крім, зрозуміло, збільшення фінрезультату на суму створеного резерву сумнівних боргів (якщо ви підете на такий крок).
Ні. Річ у тім, що вона відповідає ознакам безнадійності згідно з ПКУ, а тому «збільшуюче» коригування за абз. 3 п.п. 139.2.1 ПКУ в цьому випадку відображати не потрібно. Тим більше що в бухобліку вона ще не списана (а саме цього вимагає згаданий підпункт). Інших же коригувань не передбачено.
Нагадаємо, що в цьому абзаці йдеться про збільшення фінрезультату до оподаткування на суму витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 ПКУ, понад суму резерву сумнівних боргів.
Зверніть увагу: цей висновок є справедливим як для ситуації, коли резерв сумнівних боргів під таку заборгованість створювали, так і для ситуації, коли ви цього не робили. В останньому випадку, навіть якщо податківці визнають резерв нульовим, а суму такої заборгованості в повній сумі — «надрезервною», підстав для донарахувань вони не матимуть (причини див. вище).
На закінчення декілька слів про те, як вплинули на порядок оподаткування зміни у ПКУ, що набули чинності з 1 січня 2016 року****. Відповідь коротка: ніяк… Причому в цьому є як позитив (не стало гірше), так і негатив (збереглася проблема, яка не дозволяє заборгованості, що списується через резерв, зменшувати об’єкт з ППП у платників, що відображають коригування з ПКУ).
**** Знайомству з нововведеннями в частині податку на прибуток була присвячена стаття «Податок на прибуток — 2016: «сухий залишок» змін» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 1-2). З правилами складання декларації за 2015 рік, у тому числі й у частині розкриття інформації про різниці, пов’язані зі списанням безнадійної дебіторської заборгованості, ви могли ознайомитися у статті «Готуємося до подання прибуткової декларації — 2015» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 4).
Блоги 
