Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, липень, 2016/№28
Друкувати

Пиво vs єдиний податок: «дивацтва» від ДФСУ

Шевчук Михайло, податковий експерт, m.shevchuk@buhgalter911.com
Позиція, яку нещодавно озвучило головне податкове відомство, у частині застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО) або книг обліку розрахункових операцій (далі — КОРО) і розрахункових книжок (далі — РК) у всіх торговельних точках підприємця-єдиноподатника, якщо хоча б на одній з них він реалізує пиво, нам здалася дещо дивною. Поділимося своїми міркуваннями із цього приводу.
спрощена система оподаткування, алкоголь, ліцензування, акциз Якщо ФОП — платник єдиного податку другої або третьої груп здійснює реалізацію пива тільки в одній з господарських одиниць, то така особа зобов’язана проводити розрахункові операції в однаковому порядку в усіх структурних підрозділах, зокрема застосовувати РРО або РК і КОРО в усіх інших господарських одиницях незалежно від асортименту товарів, оскільки законодавством передбачені вимоги до платника податків — суб’єкта господарювання, а не до його структурних підрозділів.

Висновки податківців у категорії 109.02 ЗІР (див. врізку), вважаємо, потрібно дещо уточнити. Перш ніж зробити такі висновки, вони нагадали, що згідно з п. 296.10 ПКУ РРО не застосовують платники єдиного податку другої і третьої груп (ФОП) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн. У разі перевищення в календарному році такої межі — привіт, РРО! Причому починаючи з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням перевищення.

Так-от, податківці вважають: якщо «РРО-імунітет» підприємець втратив, то застосовувати РРО він повинен на всіх місцях проведення розрахунків з покупцями за продані товари. На користь такої думки свідчать п. 6 ст. 9 Закону про РРО і п. 296.10 ПКУ, які згадують саме платника єдиного податку (ФОП), так би мовити, в цілому, а не окремі торговельні точки, які він використовує.

Тобто в разі перевищення ФОП-єдиноподатником мільйонної межі доходу вимоги податківців доведеться врахувати ☹, тобто використовувати РРО в усіх торговельних точках.

Як тут не згадати іншу консультацію ДФСУ в тій же категорії 109.02 ЗІР, в якій вона доходить висновку, що перевищення мільйонної межі робить неможливою роздрібну торгівлю пивом у пляшках та бляшанках1 із застосуванням КОРО і РК незважаючи на «благословення» п. 1 Переліку № 13362.

1 За умови відсутності продажу інших підакцизних товарів.

2 Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336.

І це навіть усупереч тому, що в п. 2 постанови чітко зазначено, що для форм та умов проведення діяльності, визначених у п. 1 Переліку, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється. Однак і цю позицію, як мінімум, доведеться мати на увазі.

А оскільки вже порушили тему роздрібної торгівлі пивом у пляшках і бляшанках, то як тут не порадіти торішній зміні «вектору мислення» ДФСУ щодо можливості застосування КОРО і РК згідно з Переліком № 1336.

Нещодавно вона недвозначно давала зрозуміти, що без РРО про реалізацію пива можна навіть не мріяти. Заплющуючи при цьому очі на «поблажки» зазначеного Переліку.

Тепер же податківці нарешті «прозріли» і про застосування РРО говорять лише в тих випадках, коли йдеться про продаж пива на розлив (тобто коли поблажка, передбачена Переліком № 1336, не «у ділі»).

Зокрема, підтвердження такої позиції ви можете знайти в категоріях 109.02, 109.03 і 115.03 ЗІР.

Тепер про ситуацію, якщо підприємець має право на поблажку у вигляді застосування КОРО та РК і при цьому не порушив мільйонної межі отриманого доходу. Вважаємо, у такому разі «озброїтися» такою книжкою повинна саме та торговельна точка, в якій є пиво. Адже реєстрація КОРО згідно з розд. ІІ Порядку № 4173 передбачена саме на торговельну точку, а не на суб’єкта господарювання в цілому.

3 Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затверджений наказом Міндоходів від 28.08.2013 р. № 417.

У тих же торговельних точках, де пиво не продають, і КОРО з РК застосовувати не повинні. Про РРО і зовсім говорити не доводиться.

Що стосується продажу єдиноподатником пива на розлив, то тут слід згадати вимоги п. 22 Правил № 8544. Вторить їм і ч. 6 ст. 15-3 Закону № 481/955.

4 Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджені постановою КМУ від 30.07.96 р. № 854.

5 Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-BP.

Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці згідно з цим пунктом здійснюється тільки закладами ресторанного господарства та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус закладів ресторанного господарства, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Продаж пива (читай — алкогольного напою) є неможливим без відповідної ліцензії, а до заяви на її отримання, у свою чергу, необхідно внести дані про РРО. «Послаблення» з Переліку № 1336, що дозволяє використовувати КОРО та РК, у цьому випадку не допоможе. Тому від наявності РРО не «відкараскатися».

Однак чи означає це, що підприємець, який продає пиво на розлив і не досяг мільйонного обсягу доходу, зобов’язаний використовувати РРО в усіх своїх торговельних точках? Навіть якщо там немає не те що пива, а навіть його запаху ☺? Вважаємо, що ні.

Утім, податківці, як ви встигли переконатися, дотримуються іншої думки. Хоча і вони законодавчих підтверджень своєї позиції саме для такої ситуації в згаданій консультації не наводять.

Їх «класичний» аргумент — ч. 24 ст. 15 Закону № 481/95, згідно з якою в додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб’єкт господарювання зобов’язаний вказати адресу місця торгівлі та перелік РРО6. Але це, на нашу думку, зовсім не означає, що РРО потрібні в усіх торговельних точках підприємця. Тим більше що ліцензія відкривається саме на конкретне місце торгівлі та не потрібна там, де пивом не торгують.

6 А також інформацію про них: модель, модифікацію, заводський номер, виробника та дату виготовлення.

Такі от «подарунки» від ДФСУ. Утім, якщо не збираєтеся погоджуватися з їх висновками, рекомендуємо заручитися індивідуальною податковою консультацією, зробивши акцент при формулюванні свого запитання на тих вигідних положеннях законодавства, про які ми з вами тут поговорили.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться