«Зрізання та дотягування» лікарняних і декретних: крапка від Мінсоцполітики

Порядок розрахунку декретних і лікарняних з урахуванням «обмежувачів», установлених Законом № 1105* і Порядком № 1266**, ми вже розглядали на сторінках нашого видання***. Проте з дзвінків наших читачів з’ясувалося, що деякі «непрацездатні» фонди на місцях інакше трактують «обмежувальні» норми цих документів. Щоб поставити всі крапки над «і», ми звернулися за роз’ясненнями до Мінсоцполітики.

* Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV.

** Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

*** Див. журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 45, с. 8; 2016, № 20, с. 8 і № 21, с. 12.

Право давати роз’яснення щодо застосування Порядку № 1266 надане саме Мінсоцполітики. Це прямо зазначено в п. 4 постанови № 1266.

Усе починається з обмежень

Усі обмеження за сумами лікарняних і допомоги по вагітності та пологах можна умовно поділити на загальні та спеціальні.

Обмеження за сумами лікарняних і допомоги по вагітності та пологах установлені в ч. 4 ст. 19, ч. 2 ст. 24, ч. 2 ст. 26 Закону № 1105.

Загальні обмеження. Призначені для застрахованих осіб, страховий стаж яких за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку становить 6 місяців і більше. Озвучимо їх.

За декретними. Їх сума з розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ і не може бути менше розміру мінімальної зарплати (далі — мінзарплата), установленого на момент настання страхового випадку.

За лікарняними. Сума лікарняних з розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ.

Крім того, і за лікарняними, і за декретними середньоденна зарплата не може перевищувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ з розрахунку на один календарний день.

Спеціальні обмеження. Вони передбачені для застрахованих осіб, страховий стаж яких за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку не перевищує 6 місяців.

За декретними. Сума допомоги по вагітності та пологах з розрахунку на місяць не має бути вище двократного розміру мінзарплати і не може бути менше розміру мінзарплати, установленого законом у місяці настання страхового випадку.

За лікарняними. Сума лікарняних з розрахунку на місяць не може перевищувати розміру мінзарплати, установленого законом у місяці настання страхового випадку.

Упроваджуємо обмеження в практику

Щоб дотримати наведених вище обмежень, страхувальники повинні порівняти суму середньоденної заробітної плати, розрахованої виходячи з фактичної зарплати, нарахованої застрахованій особі в розрахунковому періоді, з відповідними обмежуючими показниками.

Механізм розрахунку обмежуючих показників прописано в Порядку № 1266.

Якщо сума фактичної середньоденної зарплати:

— не виходить за межі обмежуючих показників, для розрахунку використовується сума фактичної середньоденної зарплати;

— порушує обмежуючий показник, для розрахунку лікарняних/декретних використовується сума порушеного показника.

Увага! При обчисленні обмежуючих показників застосовується середньомісячна кількість календарних днів (30,44). Отже, якщо ви розраховуєте лікарняні/декретні виходячи з порушеного обмежуючого показника в повних місяцях тимчасової непрацездатності з кількістю календарних днів:

— 31 — сума лікарняних (декретних) перевищить верхню межу;

— 30 (28, 29 — для лютого) — сума декретних буде менше мінзарплати, установленої на момент настання страхового випадку.

Виходить, щоб виконати вимоги Закону № 1105 за обмежуючими показниками з розрахунку на місяць, нам потрібно в повних місяцях тимчасової непрацездатності (декретної відпустки) «зрізати» суму лікарняних/декретних, що перевищила верхню межу, або «дотягнути» суму декретних до розміру мінзарплати, залежно від того, який показник використовувався при розрахунку.

Саме так ми роз’яснювали на сторінках нашого видання. І ці роз’яснення узгоджувалися з поясненнями, наведеними у прикладі 4 розд. III Прикладів № 1022****.

**** Приклади обчислення середньої заробітної плати (доходу) за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, затверджені наказом Мінсоцполітики від 21.10.2015 р. № 1022.

Покажемо, як це працює.

Розбираємося на прикладі

Працівниця, яка за останні 12 місяців заробила собі страховий стаж менше 6 місяців, йде в декретну відпустку з 20 травня 2016 року на 126 календарних днів.

Застосовуємо спеціальні обмеження. Для неї розмір:

— нижнього обмежуючого показника (мінімальної середньоденної зарплати) дорівнюватиме 47,63 грн. (1450,00 грн. : 30,44);

— верхнього обмежуючого показника (двократної мінімальної середньоденної зарплати) — 95,27 грн. (1450,00 грн. х 2 : 30,44).

Припустимо, що:

1 варіант — фактична середньоденна зарплата перевищила верхній обмежуючий показник. Тоді для розрахунку декретних використовуємо розмір порушеного обмежуючого показника (тобто двократної мінімальної середньоденної зарплати — 95,27 грн.).

Розраховуємо допомогу по вагітності та пологах у розрізі місяців, на які припадає відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами:

Пояснимо. У липні та серпні (повних місяцях перебування в декретній відпустці) сума допомоги по вагітності та пологах з розрахунку на місяць (2953,37 грн.) перевищила верхній обмежуючий показник (2900,00 грн. (1450,00 грн. х 2)). Тому в цих місяцях суму допомоги «зрізаємо» до розміру порушеного показника;

Адже в Законі № 1105 чітко зазначено: у тих застрахованих осіб, які за 12 місяців заробили страховий стаж менше 6 місяців, сума допомоги по вагітності та пологах з розрахунку на місяць не має бути вище двократного розміру мінзарплати.

2 варіант — фактична середньоденна зарплата вище за мінімальну середньоденну зарплату і нижче за двократну мінімальну середньоденну зарплату. Для розрахунку декретних використовуємо фактичну середньоденну зарплату. Припустимо, що її величина дорівнює 60,00 грн. Розрахуємо суму допомоги по вагітності та пологах:

60,00 х 126 = 7560,00 (грн.);

3 варіант — фактична середньоденна зарплата не дотягла до нижнього обмежуючого показника. Для розрахунку декретних використовуємо розмір порушеного обмежуючого показника (тобто мінімальної середньоденної зарплати — 47,63 грн.).

Розраховуємо допомогу по вагітності та пологах у розрізі місяців, на які припадає відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами:

Наші пояснення. У червні (повному місяці перебування в декретній відпустці) сума допомоги по вагітності та пологах з розрахунку на місяць (1428,90 грн.) нижче за мінімальну заробітну плату, встановлену в місяці настання страхового випадку (1450,00 грн.). Щоб не допустити порушення Закону № 1105, «дотягуємо» суму допомоги до розміру мінзарплати, що діє в місяці настання страхового випадку. Усе легко і просто, але...

Сума декретних з розрахунку на місяць не може бути менше розміру мінзарплати, установленого на момент настання страхового випадку (ст. 19 і 26 Закону № 1105).

Що на місцях?

А на місцях деякі «непрацездатні» фонди наполягали на такому.

Якщо в повних місяцях перебування на лікарняному (у декретній відпустці) сума допомоги перевищує максимальну базу нарахування ЄСВ, установлену в останньому місяці розрахункового періоду (двократний розмір мінзарплати, установлений у місяці настання страхового випадку, — якщо застосовують спеціальні обмеження), суму допомоги в такому місяці слід «зрізати» до розміру такої величини.

А ось якщо сума декретних, розрахована виходячи з мінімальної середньоденної зарплати, у повних місяцях перебування в декретній відпустці нижче мінзарплати, установленої в місяці настання страхового випадку... нічого «дотягувати» не потрібно! Тим, хто не згоден, розповідали про штрафи за неправомірне використання страхових коштів.

Але чому так?!

Адже вимоги про «не більше — не менше» установлені одними й тими самими нормами Закону № 1105! І якщо, керуючись ними, ми «зрізаємо» те, що вище за верхню межу (див. приклад, варіант 1), то, цілком логічно, повинні «дотягувати» до нижньої межі (див. приклад, варіант 3), якщо сума декретних з розрахунку на місяць нижче мінзарплати.

Ми не могли залишити це питання невирішеним і звернулися за роз’ясненнями до Мінсоцполітики.

Тільки так і ніяк інакше

У листі, надісланому відомству, ми навели той самий приклад (варіант 3), який розглянули з вами вище. І запитали: яка сума допомоги по вагітності та пологах має бути нарахована і виплачена працівниці за червень 2016 року — фактично розрахована виходячи з мінімальної середньоденної зарплати (1428,90 грн.) чи в сумі не менше розміру мінзарплати, установленого законом у місяці настання страхового випадку (1450,00 грн.)?

Що нам відповіло Мінсоцполітики? Цитуємо висновок його листа від 23.06.2016 р. № 215/18/99-16: «якщо сума допомоги з розрахунку на місяць менше розміру мінімальної заробітної плати (у прикладі, наведеному в листі, це червень), то необхідно здійснити цього місяця доплату до зазначеної суми і, відповідно, збільшити загальну суму допомоги по вагітності та пологах». Такий алгоритм передбачено у прикладі 4 розд. III Прикладів № 1022.

Зауважимо: роз’яснення, аналогічне наведеному Мінсоцполітики в цьому листі, з’явилося на сайті Чернігівської міської виконавчої дирекції обласного відділення фонду (http://www.chernigiv-rada.gov.ua/newspartners/fond/9642).

Крім того, відомство звернуло увагу на те, що Закон № 1105 і Порядок № 1266 не містять уточнень щодо суми допомоги з розрахунку на місяць залежно від режиму роботи застрахованої особи. Тому навіть якщо вона працює на умовах неповного робочого часу, сума декретних з розрахунку на місяць має бути не менше розміру мінзарплати, установленого в місяці настання страхового випадку.

Сподіваємося, що в питанні «зрізання та дотягування» тепер постановлено крапку.