Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, червень, 2016/№23
Друкувати

«Зменшуючий» РК, що запізнився, vs штраф за несвоєчасну реєстрацію

Сумцова Ольга, податковий експерт, o.sumcova@buhgalter911.com
Непоодинокою є ситуація, коли постачальник направляє «зменшуючий» РК на реєстрацію покупцю після закінчення 15-денного строку з дати його складання. У цьому випадку для покупця складається досить неприємна ситуація — адже він фізично не може своєчасно зареєструвати РК. Чи можна «відбитися» від штрафів «без вини винному» покупцю?
штраф за ст. 1201 ПКУ, суд, податківці

Розпочнемо з того, що в самій ст. 1201 ПКУ нічого не сказано про причини несвоєчасної реєстрації ПН/РК. Тому податківці без особливих розглядів надішлють покупцю податкове повідомлення-рішення на штраф.

У листі від 26.11.2015 р. № 25257/6/99-99-19-03-02-15 фіскали зазначали, що штрафи за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК застосовуються «незалежно від причин, які призвели до порушення термінів».

Але чи можна якось виправити ситуацію? У цьому плані пропонуємо обговорити одне з судових рішень — постанову Київського окружного адмінсуду від 11.03.2016 р. № 810/198/16. Суть справи така: покупець несвоєчасно зареєстрував РК, оскільки отримав його від продавця після закінчення граничних (безштрафних) строків реєстрації РК. Факт прострочення підтверджувався скриншотами з програми М.E.Doc, в яких зафіксований час надходження РК від продавця. Податківці направили платнику податкове повідомлення-рішення на штраф за несвоєчасну реєстрацію РК.

Позиція суду. Суд визнав неправомірними такі дії податківців, аргументуючи це тим, що:

по-перше, у цьому випадку порушується принцип пропорціональності застосованої міри відповідальності за скоєне правопорушення спричиненим ним наслідкам (п.п. 8 ч. 3 ст. 2 КАСУ). Так, РК був несвоєчасно зареєстрований виключно внаслідок несвоєчасного надання його постачальником. Тому відсутній причинно-наслідковий зв’язок між поведінкою покупця і наслідками у вигляді порушення граничного строку реєстрації РК;

по-друге, згідно з п. 109.1 ПКУ податковим правопорушенням вважаються протиправні діяння (чи бездіяльність). Оскільки покупець не отримав РК у строк, достатній для здійснення їх реєстрації в ЄРПН, не можна вважати, що він неналежно виконав вимоги ПКУ щодо своєчасної реєстрації РК.

Наведемо ще один аргумент на користь звільнення від штрафів покупця, про який не згадав суд, — це норма ст. 218 ГКУ. У ній зазначено, що учасник госпвідносин відповідає за порушення правил провадження господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Інакше кажучи, діє принцип «можеш довести, що немає провини — немає й штрафу». Як ця норма пов’язана зі штрафом за ст. 1201 ПКУ? Річ у тім, що ст. 218 ГКУ поширюється на адмінгоспштрафи. А ними згідно зі ст. 241 цього самого Кодексу вважаються і штрафи за податкові правопорушення. Тому вважаємо, що на штрафи за ст. 1201 ПКУ має поширюватися норма ст. 218 ГКУ.

Якщо постачальник із запізненням направить покупцю «зменшуючий» РК, то провини покупця у порушенні строку реєстрації такого РК немає, тобто формально немає й підстав застосувати штраф згідно зі ст. 1201 ПКУ. Але свою «невинуватість» доведеться доводити в зауваженнях до акта перевірки або вже в межах процедури адміністративного (у податковому органі) або судового оскарження.
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться