Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, червень, 2016/№24
Друкувати

Рекламні заходи: особливості ПДВ і не лише

Казанова Марина, податковий експерт, m.kazanova@buhgalter911.com
Реклама — двигун торгівлі. Тому безоплатні роздачі товарів, надання знижок та бонусів — звична річ для будь-якого торговельного підприємства. А які ж наслідки у ПДВ-обліку мають такі операції? У сьогоднішній статті обговоримо останні роз’яснення податківців щодо цього питання.
ПДВ-облік, торгівля, акції

Безоплатні роздачі

Безоплатні роздачі товарів під час рекламних акцій. Операції з безоплатної передачі майна іншій особі прирівнюються до їх постачання ( п.п. 14.1.191 ПКУ). Отже, безоплатні роздачі товарів у межах рекламної акції підлягають обкладенню ПДВ.

Податкові зобов’язання (ПЗ) з ПДВ згідно з п. 188.1 ПКУ нараховуються виходячи з договірної вартості поставлених товарів (вона при безоплатних роздачах дорівнює нулю), але не нижче:

— ціни придбання — для покупних товарів;

— звичайних цін — для самостійно виготовлених рекламних товарів.

Безоплатно розповсюджуючи товари в межах рекламної акції, продавцю доведеться донарахувати ПДВ до мінімальної бази.

На роздрібному підприємстві у такому разі буде виписано дві податкові накладні (ПН):

— перша — підсумкова на суму операцій за день;

— друга — на суму перевищення ціни придбання над ціною реалізації, виписана до підсумкової ПН (з типом причини «15»).

Момент виникнення ПЗ підпорядковується загальним правилам — ним буде момент відвантаження товару.

Вхідний ПДВ за безоплатно розданими для рекламних цілей товарами зберігається. «Компенсуючі» ПЗ за п. 198.5 ПКУ в цьому випадку нараховувати не потрібно, адже рекламна роздача товарів пов’язана з господарською діяльністю (оскільки врешті-решт реклама здійснюється з метою отримання доходів).

Погоджуються з цим і податківці (листи № 279991, № 88192 і № 234223). І тільки у разі, коли рекламуємо діяльність, яка не підлягає обкладенню ПДВ або підпадає під ПДВ-пільгу, доведеться нарахувати «компенсуючі» ПЗ.

1 Лист ДФСУ від 29.12.2015 р. № 27999/6/99-95-42-01-16-01.

2 Лист ДФСУ від 19.04.2016 р. № 8819/6/99-99-19-03-02-15.

3 Лист ДФСУ від 03.11.2015 р. № 23422/6/99-99-19-03-03-18.

Ну а щоб зв’язок з госпдіяльністю був очевидним і для податківців, слід належним чином документально оформити проведення рекламної акції.

Потрібно видати наказ про проведення рекламної акції із зазначенням: цілі, дати (періоду) і місця проведення рекламної акції, переліку та кількості товарів, що роздаються, прізвищ працівників, відповідальних за безоплатну роздачу зразків.

Безоплатна роздача каталогів, листівок. Названі рекламні матеріали, крім «рекламної», жодної іншої функції більше не виконують і не є для їх одержувача матеріальною цінністю.

Тому, на нашу думку, вони не можуть вважатися товаром з точки зору ПКУ. А отже, їх безоплатна роздача не підлягає обкладенню ПДВ (тобто ПЗ за п. 188.1 ПКУ тут не повинно бути). Однак попередимо: часто податківці займають фіскальну позицію, вимагаючи нараховувати ПДВ на підставі п. 188.1 ПКУ навіть у цьому випадку.

Вхідний ПДВ за послугами, пов’язаними з виготовленням таких рекламних матеріалів, зберігається. «Компенсуючі» ПЗ за п. 198.5 ПКУ не нараховуються (крім випадків, коли рекламується діяльність, що не підлягає обкладенню ПДВ або звільнена від оподаткування).

Бухоблік при безоплатних роздачах. Рекламні товари/матеріали обліковуються так само, як і звичайні товари/матеріали на рахунках запасів. Потім при їх роздачі списуються з балансу проводкою: Дт 93 — Кт 209, 281, 26.

Сума донарахованих ПЗ з ПДВ (виходячи з мінімальної бази за безоплатно переданими рекламними товарами) належить до інших витрат операційної діяльності і відображається записом: Дт 949 — Кт 641/ПДВ.

Якщо безоплатна роздача товару здійснюється рекламним агентством. Ідеться про ситуацію, коли безоплатну роздачу товарів доручають рекламному агентству, з яким укладається договір на надання рекламних послуг. Чи повинне таке рекламне агентство при безоплатній роздачі товарів нараховувати ПДВ?

Тут може бути декілька ситуацій:

1. Рекламне агентство отримує від рекламодавця товари для безоплатного розповсюдження. У цьому випадку діють звичайні «посередницькі» правила з п. 189.4 ПКУ (ср. 025069200). При безоплатній роздачі товару споживачам рекламне агентство повинно нараховувати ПДВ виходячи з договірної вартості товарів (тобто нульовий). А ось орієнтуватися на мінімальну базу ПДВ у цьому випадку, вважаємо, не потрібно. Адже рекламне агентство не придбаває товар і не є його покупцем.

2. Рекламне агентство самостійно придбаває товари для безоплатного розповсюдження, і вони включаються до вартості рекламної послуги. У такій ситуації, по суті, рекламне агентство надає рекламну послугу, а товари, що безоплатно передаються, є одним з елементів собівартості послуги, що надається. Тому при безоплатному розповсюдженні рекламне агентство не повинно відображати зобов’язання з ПДВ ані за п. 188.1, ані за п. 198.5 ПКУ. На це звертали увагу і фіскали в листах № 27999 і № 88114.

4 Лист ДФСУ від 19.04.2016 р. № 8811/6/99-99-19-03-02-15.

У цьому випадку рекламне агентство не роздає безоплатно власні рекламні матеріали, а вручає їх споживачам реклами від імені рекламодавця, який їх оплатив у складі вартості рекламної послуги. У зв’язку з цим при роздачі таких матеріалів рекламне агентство не повинне нараховувати ПЗ з ПДВ.

Бонуси

Мотиваційні бонуси дистриб’юторам. Це можуть бути різного роду бонуси, наприклад, винагорода у грошовій формі у зв’язку з досягненням відповідних показників (зокрема, за закупівлю товарів відповідного обсягу, відсутність простроченої заборгованості тощо).

Якщо «бонус» надаватиметься у грошовій формі (хоча з листів податківців складається враження, що вони поширюють свої висновки і на інші форми виплати бонусів), то податківці розцінюватимуть такі мотиваційні виплати дистриб’ютору як оплату за маркетингові послуги, тобто вважатимуть її не знижкою, а винагородою за досягнення певних показників (листи № 41645 і № 55906).

5 Лист ДФСУ від 25.02.2016 р. № 4164/6/99-99-19-03-02-15.

6 Лист ДФСУ від 15.03.2016 р. № 5590/6/99-99-19-03-02-15.

Інакше кажучи, матиме місце не зменшення ПЗ за допомогою РК, а виписка дистриб’ютором нової ПН на суму маркетингової послуги. Дистриб’ютор нарахує ПЗ на суму винагороди, а постачальник товарів матиме право на ПК з цієї суми. Це потребує документального підтвердження надання таких послуг.

У листі № 5590 ідеться про протокол про досягнення певних обсягів закупівлі, на підставі якого здійснюється виплата бонусів.

Цей варіант є дуже невигідним для сторін.

Замість бонусу в договорі можна прописати, що дистриб’ютору надається «ретро-знижка» (тобто знижка після відвантаження). У цьому випадку в обліку сторін така операція відображатиметься як продаж/покупка товару зі знижкою.

Знижка вважається зміною суми компенсації вартості товарів/послуг. Отже, ПЗ постачальника та ПК дистриб’ютора підлягають коригуванню на підставі РК, складеного продавцем за фактом надання знижки.

Водночас цей варіант є можливим, тільки якщо знижка може бути прив’язана до вартості конкретних товарів. Проте у деяких випадках встановити прямий зв’язок мотиваційної виплати дистриб’ютору зі зниженням вартості конкретного постачання не вдається.

Однак зауважимо, що податківці не завжди схильні розглядати для податкових цілей «ретро-знижку» як знижку. Вони й тут продовжують бачити винагороди за маркетингові послуги. Такий висновок випливає з листа Міндоходів від 05.12.2013 р. № 6344/І/99-99-19-03-02-14. Мотивують свої висновки податківці ст. 632 ЦКУ, згідно з якою зміна ціни в договорі після його виконання не допускається, тому «ретро-знижка» є зовсім не знижкою, а винагородою за «маркетингові» послуги.

Водночас з такими висновками податківців можна і посперечатися.

Адже якщо договір містить норму про надання покупцю при виконанні певних умов «ретро-знижки», до надання покупцю цієї знижки договір не можна вважати виконаним. Таким чином, застосування «ретро-знижки» є цілком обґрунтованим.

Надання бонусів у роздрібній торгівлі. Як правило, у роздрібній торгівлі бонуси використовуються покупцями для оплати товарів.

Само собою нарахування бонусів роздрібним покупцям не є об’єктом обкладення ПДВ. Це підтверджують і податківці (лист № 249877).

7 Лист ДФСУ від 24.11.2015 р. № 24987/6/99-99-19-03-02-15.

Щодо використання бонусів податківці займають доволі фіскальну позицію. На їх думку, оплата бонусами товару прирівнюється до коштів, які виплачуються продавцю як компенсація вартості товарів. Інакше кажучи, вони вважають, що до бази ПДВ повинні включатися і сума «реальних» грошових коштів, яку споживач сплачує за товар, і сума бонусів (перерахована у грошовий еквівалент).

По-хорошому, у цій ситуації оплату бонусами також можна розглядати як надання «ретро-знижки» покупцю з можливістю коригування ПЗ на підставі п. 192.1 ПКУ. Але фіскали вважають, що в цьому випадку цей пункт не можна застосовувати, адже нарахування бонусів не змінює компенсацію вартості товарів/послуг. Отже, немає й підстав для коригування ПЗ.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться