ПДВ: відповіді на «гарячі» запитання

Строк використання від’ємного значення з ПДВ

Чи встановлений строк використання залишку від’ємного значення (ВЗ) з ПДВ, задекларованого в додатку Д2?

Сума ВЗ могла «зависнути» за ряд. 21 декларації з ПДВ у результаті того, що платник (1) або не мав права заявити ВЗ до бюджетного відшкодування (БВ), (2) або просто не захотів морочитися з БВ (актуальним є для ВЗ, що виникло після 01.01.2015 р., адже саме з цього періоду платник сам визначає, заявляти йому БВ чи ні). Виникає запитання: протягом якого періоду часу дозволяється відображати цю суму в обліку?

Відразу підкреслимо, що ПКУ не обмежує строк використання ВЗ з ПДВ, що виникло в декларації з ПДВ. У ньому передбачені тільки максимально можливі строки для заяви сум до БВ. Так, п. 102.5 ПКУ встановлено, що платник має право подати заяву про відшкодування БВ протягом 1095 к. дн. з моменту виникнення права на таке БВ.

Тому в загальному випадку платник має право відображати ВЗ за ряд. 21 декларації протягом періоду будь-якої тривалості, у тому числі й понад 1095 к. дн. з моменту виникнення ВЗ. Погоджуються з таким підходом і податківці (лист № 11459¹). Їх позиція з цього питання не змінилася.

¹ Лист ДФСУ від 25.06.2014 р. № 11459/6/99-99-19-03-02-15.

«Платник має право обліковувати залишок від’ємного значення до повного його погашення, незалежно від закінчення строків позовної давності» (лист № 11459).

Але увага! Такий підхід фіскали поширюють тільки на випадок, коли суми ПДВ, за якими сформовано ВЗ, сплачені постачальникам товарів/послуг (тобто коли сторони виконали взаємні зобов’язання за договором).

Якщо придбання, за рахунок яких утворилося ВЗ, залишаються неоплаченими до закінчення строку позовної давності (зверніть увагу: ідеться не про 1095 календарних днів, а саме про позовну давність у розумінні ч. 1 ст. 256 ЦКУ²), податківці традиційно вважають, що в цьому випадку заборгованість є безнадійною, а товари — безоплатно отриманими. Отже, у періоді закінчення строків позовної давності платник повинен відкоригувати суму податкового кредиту (ПК). Зрозуміло: поки що йдеться про «старий» ПК, який був відображений ще до запровадження СЕА та нових правил формування ПК.

² Правила, пов’язані з обчисленням такого строку, ми розглядали у статті «Строк позовної давності: як обчислювати та застосовувати?» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 17.

Фіскали пропонують коригувати ПК у цьому випадку шляхом складання бухдовідки (лист № 21062³). Відображається таке коригування за ряд. 12 декларації з ПДВ.

³ Лист ДФСУ від 05.10.2015 р. № 21062/6/99-99-19-03-02-15. Стаття «Прострочена грошова кредиторка: ПК під загрозою» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 48.

Звичайно ж, вимоги податківців щодо проведення коригування ПК є небезперечні (адже норми ПКУ не передбачають механізму примусового зменшення ПК для таких ситуацій, як і того, що неоплачені товари/послуги вважаються безоплатно отриманими). Але обережним платникам потрібно бути напоготові.

ПК коригується в тому звітному періоді, в якому минув строк позовної давності за розрахунками з постачальником. У загальному випадку строк позовної давності становить 3 роки ( ст. 257 ЦКУ). Але, наприклад, у разі визнання боржником свого зобов’язання перебіг позовної давності переривається ( ч. 1 ст. 264 ЦКУ). Отже, достатньо провести звірку з кредитором і підписати відповідний акт — і трирічний строк позовної давності почне відлічуватися наново з дати акта.

Зупинимося і на ситуації, коли товари оплачені, але не отримані до закінчення строку позовної давності. Податківці вважають, що в цьому випадку немає використання товарів у госпдіяльності, тобто ПК має бути відкоригований (у періоді, в якому минув строк позовної давності за зобов’язаннями постачання). Найімовірніше, це доведеться робити за процедурою нарахування «компенсуючих» ПЗ на підставі п. 198.5 ПКУ.

Дата нарахування «компенсуючих» ПЗ

Якою датою складати ПН для нарахування «компенсуючих» ПЗ за  п. 198.5 ПКУ?

Розпочнемо з того, що в п. 198.5 ПКУ зазначено, що в разі нарахування «компенсуючих» ПЗ за  п. 198.5 ПКУ платник складає зведену ПН не пізніше останнього числа звітного періоду. Нагадаємо, що зведена ПН складається з типами причини «04», «08», «09», «13». Під кожний тип причин складається окрема зведена ПН.

Разом з цим податківці раніше говорили, що на «компенсуючі» ПЗ за бажання можуть складатися і звичайні ПН замість зведених (лист МГУ ДФСУ від 23.09.2015 р. № 22171/10/28-10-06-11).

Інша річ, навіщо це потрібно самому платнику.

Знову ж таки, деякої плутанини до цього додає відносно свіжий лист ДФСУ від 15.03.2016 р. № 4465/5/99-99-19-03-02-16 (ср. ). Зрозуміти його можна так, що зведену ПН на «компенсуючі» ПЗ платник складає, тільки коли ПЗ нараховуються за придбаннями звітного періоду (тобто коли «компенсуючі» ПЗ нараховуються в місяці придбання товарів/послуг). А ось якщо ПЗ нараховуються в періоді початку фактичного використання товарів/послуг у неоподатковуваній діяльності (не у періоді придбання), на такі ПЗ повинна складатися індивідуальна звичайна ПН (згідно з п. 12 Порядку № 1307⁴).

⁴ Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307.

Хоча, знову ж таки, формулювання податківців є неоднозначними.

Якщо дотримуватись роз’яснень фіскалів, то вимальовується така картина з датами складання ПН.

За ситуації, коли «компенсуючі» ПЗ пов’язані з придбаннями звітного періоду, платник складає зведену ПН. Складається вона не пізніше останнього дня звітного періоду (з умовним ІПН «600000000000») і зазначенням як номенклатури номерів і дат «вхідних» ПН). Вважаємо, що таку зведену ПН краще датувати останнім днем звітного періоду, навіть якщо він припадає на неробочий день.

Зверніть увагу: оскільки зведена ПН складається не пізніше останнього дня звітного періоду, то квартальники можуть складати її раз на квартал.

Якщо ж купівлі, за якими нараховуються «компенсуючі» ПЗ, здійснені в попередніх звітних періодах (фактично це означає, що ПЗ нараховуються за датою початку фактичного використання товарів/послуг в оподатковуваній діяльності), то тоді, як ми зауважили вище, фіскали говорять про складання на відповідні «компенсуючі» ПЗ індивідуальних ПН (з умовним ІПН «400000000000»). І складаються вони датою початку фактичного використання товарів/послуг в неоподатковуваних операціях, вказаною в первинних документах ( п. 198.5 ПКУ).

Хоча, вважаємо, ніщо не заважає включати такі ПЗ і до зведеної ПН, як це прямо випливає з  п. 198.5 ПКУ⁵.

⁵ Детальніше — у статті «Податкові накладні за «компенсуючими» ПЗ: коли зведені, коли окремі?» у журналі «Бухгалтер 911», 2016, № 16.

Коли списати на витрати невідображений ПК за зареєстрованою ПН?

Отримали зареєстровану ПН, але ПК за нею не показали. Коли в бухобліку суму ПДВ можна списати на витрати?

Коли списати ПК на витрати, якщо ПН не зареєстрована в ЄРПН (тобто не надає права на ПК), ми нещодавно розповідали⁶.

⁶ Стаття «ПН не зареєстрована в ЄРПН: коли списувати податковий кредит» у журналі «Бухгалтер 911», 2016, № 15.

Нагадаємо: згідно з Інструкцією з бухобліку ПДВ⁷ підприємство повинне списати такий ПДВ у дебет субрахунку 949 наступного дня після закінчення граничного строку реєстрації ПН (на сьогодні цей строк становить 180 к. дн.). Таким чином, ПДВ можна списати на витрати на 181-й день з дати виникнення ПЗ.

⁷ Інструкція з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затверджена наказом Мінфіну від 01.07.97 р. № 141 (зі змінами, унесеними наказом Мінфіну від 16.11.2015 р. № 1025).

У нашому випадку йдеться про ПН — отриману та зареєстровану (і, найімовірніше, належним чином оформлену).

Насамперед зауважимо, що починаючи з 01.07.2015 р. відображення ПК — це обов’язок платника. Тому якщо право на нього було, платник повинен показати такий ПК. Інша річ, що за невідображення ПК, звичайно ж, ніхто не покарає.

Однак пам’ятаєте: якщо ви не показали ПК, маючи на руках зареєстровану ПН, це не врятує вас від ненарахування «компенсуючих» ПЗ за  п. 198.5 ПКУ (зрозуміло, лише у випадках, застережених у цьому пункті). Адже якщо право на ПК було, виходячи з  п. 198.5 ПКУ виникає і обов’язок нарахувати ПЗ (незалежно від того, відображався фактично ПК чи ні).

Тепер перейдемо до запитання: коли можна списати ПК на витрати? Оскільки сьогодні у плані відображення витрат ми покладаємося на правила бухобліку, то право списати ПК з’явиться тільки у тому випадку, коли сума ПДВ виявиться невідшкодовуваною ( п. 9 П(С)БО 9, п. 8 (П(С)БО 7).

А такою вона стане після закінчення строку, відведеного для відображення ПК. Нагадаємо: п. 198.6 ПКУ обмежує цей строк 365 к. дн. з дати складання ПН. Тому списати ПК на витрати за зареєстрованою ПН можна після закінчення 365 к. дн. з дати складання ПН (тобто на 366-й календарний день).

Хоча зауважимо: в листі № 2628⁸ податківці озвучили позицію, що непроведені ПН можна показувати через УР протягом 1095 к. дн. Тому ви можете спробувати подати такий УР, показати ПК і не списувати ПДВ на витрати після закінчення 365 к. дн.

⁸ Лист ДФСУ від 09.02.2016 р. № 2628/6/99-99-19-03-02-15.