Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, листопад, 2016/№45
Друкувати

Якщо у цивільно-правових відносинах засумнівалася Держпраці

Боярчук Інесса, експерт з питань оплати праці, buhgalter911@mail.ua
Додали до договору підряду або договору на надання послуг «трудову нотку» — і ось уже контролери заговорили про відповідальність. Чим небезпечна для підприємства та його посадових осіб підміна трудових відносин цивільно-правовими? Відповідь на це запитання знайдете в нашій статті.
цивільно-правові відносини, ЦПД, перевірки, штрафи

Розбираємося з підставами

У разі підміни трудових відносин цивільно-правовими на перший план виходить ч. 3 ст. 24 КЗпП.

Про що вона говорить? Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом (розпорядженням) роботодавця, та Повідомлення органу фіскальної служби про прийняття працівника на роботу.

Зауважимо, що форму такого Повідомлення наведено в додатку до постанови № 413*. Подають його всі роботодавці, у тому числі й фізичні особи, які використовують найману працю.

* Постанова КМУ «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17.06.2015 р. № 413.

Коли відносини з фізичною особою від початку будувалися за принципом цивільно-правових, ніхто й не думав про ст. 24 КЗпП. Це можна пояснити. Адже цивільно-правові договори (далі — ЦПД) — це зона дії ЦКУ.

Про укладення ЦПД податківцям повідомляти не потрібно.

Зараз, коли вчорашній виконавець/підрядник раптом перетворився на найманого працівника, вийшло, що роботодавець:

1) не видав наказ (розпорядження) про прийняття на роботу такого працівника. А значить, працівник працював без укладеного трудового договору. При цьому форма договору (письмова чи усна) значення не має;

2) не надіслав податківцям Повідомлення про прийняття на роботу до того, як допустити працівника до роботи.

Що за це «світить»? Не мало не багато:

— фінансові санкції, що накладаються на роботодавця згідно зі ст. 265 КЗпП;

— притягнення до адміністративної відповідальності для посадових осіб підприємства за ст. 41 КпАП;

— кримінальна відповідальність для посадових осіб за ст. 172 ККУ .

Розпочнемо з фінансової та адміністративної відповідальності. Міри такої відповідальності залежно від виду вчиненого порушення наведемо в таблиці.

Фінансова та адміністративна відповідальність за порушення трудового законодавства

Порушення

Міра відповідальності

фінансова

(на роботодавця)

адміністративна

(на посадових осіб та підприємців)

1. Допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту)

Штраф у розмірі 30 мінзарплат, установлених законом на момент виявлення порушення (нині — 43500 грн., а з грудня 2016 року — 48000 грн.), за кожного працівника, щодо якого воно скоєне ( абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП)

Штраф у розмірі від 8500 до 17000 грн., а за повторне протягом року порушення — від 17000 до 34000 грн. ( ч. 3 ст. 41 КпАП)

2. Неповідомлення фіскальному органу про укладення трудового договору

Штраф у розмірі однієї мінімальної зарплати (зараз — 1450 грн., а з грудня 2016 року — 1600 грн.) ( абз. 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП)

Штраф у розмірі від 510 до 1700 грн., а за повторне порушення протягом року або порушення, вчинене щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, — штраф у розмірі від 1700 до 5100 грн. ( ч. 1 і 2 ст. 41 КпАП)

Зверніть увагу: на нашу думку, ч. 3 ст. 24 КЗпП встановлено дві окремі умови, після виконання яких працівника може бути допущено до роботи.

Перше — видання наказу (розпорядження) про прийняття на роботу, який фіксує факт укладення трудового договору.

Друге — надіслання податківцям Повідомлення про прийняття на роботу.

Погоджуються з нами й суди**.

** Більш детальну інформацію ви можете дізнатися із статті «Повідомлення про прийняття на роботу: систематизуємо знання!» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 41).

За порушення кожної з цих умов ст. 265 КЗпП та ст. 41 КпАП передбачено санкції (див. у таблиці вище).

Але у фахівців Державної служби України з питань праці (далі — Держпраці) із цього приводу — інша точка зору.

Вони не вбачають у ч. 3 ст. 24 КЗпП двох окремих умов, вважаючи, що й наказ про прийняття на роботу, і Повідомлення — це лише етапи укладення трудового договору (див., наприклад, листи Держпраці від 29.04.2016 р. № 5043/4/4.1-ДП-16 та від 03.08.2015 р. № 1364/24/21/01/2298-15).

А оскільки порушення одне — неукладення трудового договору, то роботодавцю та його посадовим особам загрожують тільки санкції, передбачені в пункті 1 нашої таблиці.

Зверніть увагу: за ситуації з підміною трудових відносин цивільно-правовими така позиція фахівців Держпраці порушнику тільки на руку!

І ще кілька слів про кримінальну відповідальність. Вона передбачена ст. 172 ККУ за грубе порушення законодавства про працю.

А «на солодке» давайте поговоримо про те, хто може притягти роботодавця до відповідальності за ст. 265 КЗпП та ч. 1 — 3 ст. 41 КпАП.

Кого боятися?

Контроль за дотриманням законодавства про працю — царина Держпраці!

Чи означає це, що вони «головні штрафувальники» за ст. 265 КЗпП та ч. 1 — 3 ст. 41 КпАП? І так і ні. Заінтригували? Дивіться самі.

Накладати фінансові санкції за ст. 265 КЗпП мають право інспектори Держпраці:

— за результатами планової або позапланової перевірки на підставі винесених постанов;

— без проведення перевірки на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботи без оформлення трудового договору ( ч. 5 ст. 265 КЗпП). Таке можливе, коли до суду звернулася особа, чиї трудові права були порушені.

Штраф слід сплатити протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення.

А ось адмінштрафи за ч. 1 — 3 ст. 41 КпАП результат спільної роботи Держпраці та суду.

Протоколи щодо таких порушень складає також Держпраці ( ст. 255 КпАП). Розгляд же подібних справ і, власне, накладення штрафу — компетенція місцевих судів загальної юрисдикції. Це прямо передбачено ст. 221 КпАП.

Зверніть увагу! Строк давності, протягом якого винна особа може бути притягнута до адмінвідповідальності, визначено ч. 2 ст. 38 КпАП (ср. 025069200). Цей термін залежить від виду порушення: триваюче воно чи разове. Допуск працівника до роботи без укладення трудового договору і надіслання Повідомлення фіскалам — це правопорушення триваюче. Отже, стягнення може бути накладено не пізніше ніж через 3 місяці з дня виявлення правопорушення.

У листі Держпраці від 29.04.2016 р. № 5043/4/4.1-ДП-16 ідеться про два місяці, але, вважаємо, це помилка***.

*** Детально ми це обговорювали у статті «Працівника прийняли, фіскалів не повідомили: коли вас можуть «наздогнати» штрафи» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 40).

Якщо порушення було виявлене під час перевірки Держпраці, то днем виявлення буде день складання відповідного протоколу цією службою.

Адмінштраф має бути сплачено не пізніше 15 днів з дня вручення постанови про його накладення.

Як бачите, відповідальність «за підміну відносин» більш ніж істотна. Але завдання цієї статті — не змусити вас відмовитися від ЦПД, а зорієнтувати на правильне оформлення цивільно-правових відносин.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться