Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, листопад, 2016/№47
Друкувати

Неприбутківець + цивільно-правовий договір зі «своїми» =?

У своєму недавньому листі1 ДФСУ угледіла у виплаті неприбутківцем винагороди за цивільно-правовим договором (далі — ЦПД) своєму засновнику (учаснику), членові або працівнику розподіл доходів (прибутку) або їх частини серед «своїх». А це, як відомо, несумісне з неприбутковим статусом... Що у зв’язку з цим врахувати неприбутківцям та як уникнути можливих неприємностей — зараз і обговоримо.
неприбуткові підприємства, установи та організації, цивільно-правові відносини

1 Йдеться про лист ДФСУ від 03.10.2016 р. № 21415/6/99-99-15-02-02-15.

Розпочнемо з того, що поділяти позицію головного податкового відомства ми не маємо морального права. Водночас «розкласти по поличках» хід його думок просто зобов’язані, щоб зрозуміти, чим воно керувалося, приймаючи таке спірне рішення.

Впадає у вічі те, що лист, який ми зараз обговорюємо, адресований конкретному платнику податків, причому з досить специфічної сфери — нотаріату. Тобто слабка надія на те, що для інших неприбутківців можливі «варіації на тему», є.

Отже, податківці пішли таким логічним (причому, на нашу думку, не зовсім логічним ) ланцюжком.

1. Обов’язкова умова для неприбутківців — використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування витрат на своє утримання, реалізацію мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами. Таку вимогу закріплено у п.п. 133.4.2 ПКУ. Тут річ відома.

2. Розподіл таких доходів (прибутку) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників, членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб не допускається. Виняток — оплата праці працівників неприбуткового підприємства, установи або організації та пов’язане з нею нарахування ЄСВ. Підтверджує це абз. 3 п.п. 133.4.1 ПКУ. Він вимагає заборонити можливість подібного розподілу на рівні установчих документів.

Невиконання такої умови загрожує «злітанням» з неприбуткових «котушок» (не дасть збрехати п.п. 133.4.3 ПКУ) 2. Утім, з урахуванням поблажок для «бувалих» з п. 34 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ.

2 Про подробиці ви могли дізнатися з публікації «Неприбуткові порушники: як правильно звітувати?» у журналі «Бухгалтер 911», 2016, № 44.

Майте на увазі: подібну заборону закріплено також профільним законодавством, що регулює діяльність неприбутківців того чи іншого виду. Наприклад, ст. 4 Закону № 28663 для об’єднання співвласників багатоквартирного будинку; ч. 1 ст. 11 Закону № 50734 — для благодійних організацій; ч. 6 ст. 3 Закону № 45725 — для громадських об’єднань і т. д.

3 Закон України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 р. № 2866-III.

4 Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.2012 р. № 5073-VI.

5 Закон України «Про громадські об’єднання» від 22.03.2012 р. № 4572-VI.

3. Найцікавіше. На основі озвучених аргументів ДФСУ розмежовує:

дозволені виплати — спрямовані неприбутківцем на оплату праці засновникам (учасникам), працівникам або своїм членам. При цьому податківці «дали добро» на оплату лікарняних та інші виплати, що входять до витрат на оплату праці, витрат на відрядження, підвищення кваліфікації за профільним напрямом;

заборонені виплати — будь-яка виплата доходу (прибутку) засновнику (учаснику), працівнику або членові неприбутківця на підставі ЦПД. Вона вважається використанням доходу неприбутківця для вигоди такого учасника, тобто не за цільовим призначенням.

Виходить, що розподіл виплат на дозволені та заборонені ДФСУ робить виключно на підставі трудової та цивільно-правової ознаки, а не їх суті.

Це ще треба примудритися — до такого додуматися! Так, поняття розподілу доходів (прибутку) неприбутківцями чинним законодавством не передбачене. Але чи означає це, що виплата винагороди за ЦПД може вважатися таким розподілом? Вважаємо, що не повинна. Розподіл прибутку — це не що інше, як виплата дивідендів. Зрозуміло, що для неприбутківців така процедура під «табу».

Тим часом винагорода за ЦПД — результат виконання стороною такого договору робіт або надання послуг. Тобто гроші виплачують не «за гарні очі» , не за те, що особа тим чи іншим чином пов’язана з неприбутківцем. Це — фінансова подяка за виконані роботи або надані послуги.

Абсурдність позиції податківців підтверджує і той факт, що під заборону вони ставлять лише виплати за ЦПД «своїм», тоді як стороннім виконавцям такі виплати можна проводити! Головне, щоб спрямовані такі витрати були на утримання, реалізацію мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами неприбутківця.

Вважаємо, що саме така умова має бути визначальною при розмежуванні виплат за ЦПД на дозволені та заборонені.

Та і скажіть, хто візьметься за виконання робіт (надання послуг) на вигідніших для неприбутківця умовах: свій засновник (учасник), працівник чи член або ж стороння особа? Відповідь очевидна! Значить, ефективнішим використання кошів неприбуткової організації буде саме в першому випадку.

Отже, що ж робити неприбутківцю у разі виникнення подібної ситуації? В ідеалі, краще відмовитися від укладення ЦПД зі «своїми», щоб «не лізти на рожен» з податківцями. Якщо це можливо, цивільно-правові відносини краще замінити на трудові6. Інша справа, що подібна «опція» можлива не завжди...

6 Зробити правильний вибір вам допоможе стаття «Трудовий чи цивільно-правовий договір? Вибираємо з розумом» на сторінках поточного номера журналу. Про особливості укладення ЦПД залежно від сфери діяльності ви могли прочитати у статті «Цивільно-правові договори на окремі роботи/послуги: наші поради» в журналі «Бухгалтер 911», 2016, № 46.

І що тоді: укладати ЦПД зі сторонніми особами? Як варіант, можна звернутися до податківців з проханням надати індивідуальну податкову консультацією із цього приводу. Все ж лист, що обговорюється, стосувався нотаріату, а в інших своїх роз’ясненнях, адресованих неприбутківцям, ДФСУ була не такою радикальною. Так, згадувала заборону на розподіл доходів (прибутку), але щоб так от узяти і «поставити хрест» на ЦПД зі «своїми» — це вперше.

А якщо ЦПД уже укладено або, більш того, роботи за ним виконані (послуги надані)? Що ж, панікувати у такому разі не варто. Просто слід бути готовим до нападок податківців і озброїтися (знаннями ). Із чим ми, власне, й намагалися вам допомогти .

Юрій Товстоп’ят, податковий експерт, y.tovstopyat@buhgalter911.com

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться