Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, листопад, 2016/№47
Друкувати

Цивільно-правовий договір: шукаємо, де заощадити

Ситуація. Підприємство уклало в жовтні 2016 року договір підряду з фізособою-непідприємцем. Роботи за цим договором виконуватимуться два місяці (жовтень і листопад). Винагороду за виконання роботи буде нараховано і виплачено одноразово після підписання акта виконаних робіт. Розмір винагороди — 70000,00 грн. Чи можна заощадити на податках? Звичайно! Як? Зараз розповімо.
ЦПД на декілька місяців, ЄСВ, ПДФО, військзбір

Ви напевно знаєте, що винагороду за цивільно-правовим договором (далі — ЦПД), за яким виконувалися роботи (надавалися послуги), включають:

1) до бази справляння ЄСВ (див. абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ). Зверніть увагу: ця база має максимальну величину — 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на відповідний місяць (зараз 36250 грн., а з грудня 2016 року — 40000 грн.)*. На все, що вище за цю величину, ЄСВ не нараховують.

* На наступний рік, нагадаємо, намічено двократний «злет» мінзарплати (до 3200 грн.). При цьому прожитмінімум так не підвищуватимуть (запланований на 1 січня — 1600 грн.). Тобто він відставатиме від мінзарплати. Але це, знову ж таки, за «попередніми прикидками».

Причому, якщо строк виконання робіт (надання послуг) за ЦПД перевищує календарний місяць, для цілей нарахування ЄСВ, у тому числі й для порівняння з максимальною величиною бази нарахування ЄСВ, винагороду за ЦПД ділять на кількість місяців, за яку вона нарахована! Цю вимогу прописано в ч. 2 ст. 7 Закону про ЄСВ.

Утримання вже давно «упокоєні в бозі» .

Нагадаємо: розмір ЄСВ у частині нарахувань на суму винагороди за ЦПД для звичайних роботодавців — 22 %;

2) до бази обкладення ПДФО та військзбором ( п.п. 164.2.2, п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Винагороду фізособи за ЦПД обкладають ПДФО за ставкою 18 % та військзбором за ставкою 1,5 %.

Давайте скористаємося умовами із запитання нашого читача і припустимо, що акт виконаних робіт було підписано сторонами 30 листопада 2016 року. Вартість робіт становить 70000,00 грн.

Тепер розрахуємо суми ЄСВ, ПДФО та військзбору, які підприємство повинне буде перерахувати до бюджету із суми винагороди за ЦПД.

Оскільки строк виконання робіт припадає на два місяці: жовтень та листопад, для порівняння з максимальною величиною бази нарахування ЄСВ винагороду, нараховану за ЦПД, ділимо на 2 місяці:

70000,00 : 2 = 35000,00 (грн.).

Оскільки дохід фізичної особи у вигляді розподіленої винагороди у жовтні (35000,00 грн.) та листопаді (35000,00 грн.) 2016 року не перевищив розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ, що діє в цих місяцях (див. вище), то ЄСВ справлятиметься в повному обсязі .

Визначимо ЄСВ у частині нарахувань:

— з частини винагороди, що припадає на жовтень 2016 року:

35000,00 х 22 : 100 = 7700,00 (грн.);

— з частини винагороди, що припадає на листопад 2016 року:

35000,00 х 22 : 100 = 7700,00 (грн.).

Загальна сума нарахованого у листопаді ЄСВ становитиме 15400,00 грн. (7700,00 грн. + 7700,00 грн.).

Тепер розрахуємо суму ПДФО, що підлягає сплаті до бюджету із суми винагороди: 70000,00 х 18 : 100 = 12600,00 (грн.).

Сума військзбору дорівнює: 70000,00 х 1,5 : 100 = 1050,00 (грн.).

Що маємо у результаті? Із суми винагороди, нарахованої фізичній особі у листопаді 2016 року за два місяці роботи за ЦПД (70000,00 грн.), підприємство сплатить до бюджету: ЄСВ — 15400,00 грн., ПДФО — 12600,00 грн., військзбір — 1050,00 грн. Загальна сума «трудових» податків — 29050,00 грн.

Але крапку на цьому ставити зарано .

От якби роботи за ЦПД виконувалися один, а не два місяці, сума внеску до бюджету з суми винагороди в 70000,00 грн. була б відчутно нижчою. Адже в цьому разі ЄСВ справлявся б тільки з частини винагороди, що дорівнює максимальній величині 36250,00 грн. І підприємству довелося б сплатити ЄСВ у сумі:

7975,00 грн. (36250,00 х 22 : 100) замість 15400,00 грн.

При цьому суми ПДФО та військзбору у будь-якому разі залишаться незмінними. Тут заощадити не вийде.

Підіб’ємо підсумок. У разі «одномісячного» ЦПД безперечно виграє підприємство.

Адже воно перерахує до бюджету меншу суму ЄСВ.

Що стосується фізособи, яка виконує роботи за договором підряду, то з нею не все так однозначно. З одного боку, за виконану роботу «нібито за один місяць» вона отримає таку саму суму винагороди, як і за «чесні два». Та з іншого боку — втратить місяць пенсійного стажу .

Тому при скороченні в документах реального строку виконання робіт (надання послуг) за ЦПД сторонам договору слід зважити всі «за» і «проти» й прийняти те рішення, яке влаштовуватиме обидві сторони.

А чи можна в акті виконаних робіт прописати, що роботи за ЦПД виконувалися протягом одного місяця (листопада), якщо договір було укладено в жовтні і в ньому не було зазначено період виконання робіт? По відповідь звернемося до ЦКУ.

За загальним правилом ЦПД набирає чинності з моменту його укладення. Це прямо передбачено ч. 2 ст. 631 ЦКУ. Тому, якщо сторони договору окремо не прописали в ньому, з якої дати підрядник приступить до виконання робіт, вважається, що він виконує роботи з дати укладення договору, зазначеної в самому договорі.

У вигляді дати підписання поряд з підписами сторін, дати договору перед преамбулою або дати укладення договору, позначеної в самому тексті.

Якщо ж ви, щоб зменшити податкове навантаження, вирішили скоротити на папері строк виконання робіт до одного місяця, рекомендуємо «не винаходити велосипед», а скласти і підписати з підрядником доповнення до договору підряду.

У доповненні зазначте конкретну дату, з якої ваш підрядник приступив до виконання робіт, зауваживши, що це доповнення є невід’ємною частиною договору підряду.

Теги
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться