Житлово-будівельний кооператив та комунальні платежі: бухоблік, ПДВ, РРО

Бухоблік комунальних послуг

Так, обслуговуючі кооперативи — неприбуткові організації. Але неприбутковий статус на порядок бухобліку кооперативу жодним чином не впливає. Нюанси, звичайно, є (фінзвітність «неприбутківці» надають у скороченому вигляді тощо), але обслуговуючі кооперативи, як і будь-які інші «неприбутківці», орієнтуються на загальні принципи, сформульовані в Законі про бухоблік та П(С)БО.

Як згідно з цими принципами обліковувати «транзитні» комунальні витрати, які оплачуються кооперативом самостійно, але коштом мешканців?

За договором з виконавцем комунальних послуг у кооперативу виникає зобов’язання, яке він повинен відобразити в обліку тоді, коли будуть виконані обидві умови ( п. 5 П(С)БО 11 «Зобов’язання»): 1) його суму можна буде достовірно оцінити; 2) виникне ймовірність зменшення економічних вигод унаслідок його погашення.

Найчастіше ці критерії виконуються на дату отримання документа, що підтверджує вартість комунальних послуг. На цю ж дату у кооперативу виникає ймовірність отримання майбутніх економічних вигод (у вигляді отримання компенсації від мешканців). Якщо оцінку цих вигод може бути здійснено на цю саму дату, то кооператив одночасно із зобов’язаннями визнає дебіторську заборгованість ( п. 5 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»).

При отриманні/перерахуванні коштів сформовані заборгованості погашаються.

Наведемо порядок відображення «транзитних» комунальних платежів у таблиці.

Обліковуємо «транзитні» комунальні платежі

Як бачимо, «транзитні» комунальні платежі проходять повз доходи і витрати кооперативу. А все тому, що ані зменшення, ані збільшення його власного капіталу не відбувається. А отже, критерії визнання доходів/витрат не виконуються.

«Транзитна» комуналка та ПДВ

ЖБК, як і будь-який інший суб’єкт господарювання, має обов’язково зареєструватися платником ПДВ, у разі якщо загальна сума від здійснення оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг, нарахована (сплачена) йому протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн. ( п. 181.1 ПКУ).

До перевищення встановленого ліміту — тільки в добровільному порядку за власним бажанням ( п. 182.1 ПКУ) .

Зверніть увагу: до розрахунку мільйонного критерію для обов’язкової реєстрації включаються тільки операції, що підлягають обкладенню ПДВ. Якщо ж операція неоподатковувана, то враховувати її суму в розрахунку не потрібно.

А чи вважається отримання «транзитної» плати за комунальні послуги оподатковуваною операцією? На нашу думку, ні.

Усе тому, що електрична і теплова енергія, газ, пара, вода, повітря (охолоджене або кондиціоноване) для цілей розд. V ПКУ є товарами. А значить, для того, щоб визначити, чи є об’єктом обкладення ПДВ операція з передачі таких ресурсів від кооперативу мешканцям, необхідно з’ясувати, чи можна вважати таку операцію постачанням товару згідно з п.п. 14.1.191 ПКУ. При цьому потрібно врахувати, що ЖБК у цьому «транзитному» разі виступає в ролі своєрідного посередника. А постачанням товару в посередницькому випадку є його передача згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж або купівлю ( п.п. «е» п.п. 14.1.191 ПКУ). Але ж ЖБК жодної винагороди не отримує. Тож і постачання товару тут немає.

До речі, податківці підтверджують неоподатковуваність таких комунальних платежів. Хоча аргументи у них інші. Під об’єкт обкладення ПДВ, на їх думку, підпадає тільки господарська діяльність (див, наприклад, лист ДФСУ від 21.06.2012 р. № 8958/5/15-2116). Це саме підтверджує і Мінфін (див. лист від 05.07.2012 р. № 31-08310-3-8/4538). Щоправда, в цих листах ідеться про оподаткування ОСББ. Але ми вважаємо, що стосовно ЖБК і Мінфін, і податківці дотримуватимуться аналогічної позиції.

В усякому разі аргументи, наведені у зазначених листах, цілком можна застосувати і до ЖБК.

Загалом запам’ятайте: сума «транзитних» комунальних платежів на необхідність реєстрації платником ПДВ жодним чином не впливає!

А отже, навіть якщо їх сума за останні 12 календарних місяців перевищує 1 млн грн., реєструватися ПДВшником не потрібно . А якщо вже ПДВ-статус отримано (добровільно або унаслідок перевищення суми оподатковуваних операцій), то «транзитні» комунальні оплати на податкові зобов’язання кооперативу не вплинуть.

До речі, на податковий кредит за цими сумами ЖБК теж не має права. Адже так само, як немає постачання товарів мешканцям, немає і їх придбання від «комунальників».

Тому запам’ятайте: навіть якщо на ЖБК виписана податкова накладна на «транзитні» комунальні послуги, відображати по ній податковий кредит не можна.

Чи потрібний РРО?

Про те, хто і в яких випадках повинен застосовувати РРО, розповідає п. 1 ст. 3 Закону про РРО. У ньому зазначено: суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані та переведені у фіскальний режим роботи РРО.

Нагадаємо, що розрахунковою операцією є (згідно зі ст. 2 цього ж Закону): приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг); видача готівкових коштів за повернений покупцем товар (ненадану послугу);

а в разі застосування банківської платіжної картки: оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати у безготівковій формі товару (послуги) банком покупця; оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (у разі повернення товару (відмови від послуги)).

Чи є отримання «транзитних» комунальних коштів розрахунковою операцією?

Ми вважаємо: ні, не є. Отже, і застосовувати РРО у цьому разі не потрібно.

Необхідність застосування РРО при отриманні готівкових комунальних платежів від мешканців виникне тільки у разі, якщо такі платежі фактично є платою за товари/послуги, реалізовані ЖБК. Тобто коли ЖБК самостійно (за рахунок власних ресурсів) надає мешканцям комунальні послуги.

Наприклад, послуги теплопостачання — що можливо за наявності власної котельні, або послуги водопостачання — за наявності свердловини.

У разі ж, коли ЖБК отримує плату за комунальні послуги з метою подальшого її перерахування виконавцю послуг, то сам ЖБК комунальних послуг при цьому не надає. Саме тому розрахункової операції тут немає.

До речі, не є така операція і операцією з приймання готівки для подальшого її переказу. Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-III, що дає визначення цьому поняттю та встановлює порядок проведення таких операцій, — пряме тому підтвердження.

Отже, запам’ятайте: законодавчих підстав для застосування РРО у разі отримання «транзитних» комунальних платежів немає.

Але податківці наполягають на тому, що ОСББ під час здійснення розрахунків за електро-, водопостачання і водовідведення повинні застосовувати РРО (див. лист ДФСУ від 04.11.2015 р. № 23517/6/99-99-22-07-03-15).

При цьому ніякого зв’язку з тим, самостійно надано комунальну послугу чи кошти отримані «транзитом», контролери не встановлюють.

Тому, найімовірніше, від ЖБК вони теж вимагатимуть застосування РРО при отриманні, у тому числі й «транзитом», комунальних оплат .