Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, листопад, 2016/№47
Друкувати

Виплачуємо дивіденди: «путівник»

Марина Казанова - податковий експерт, m.kazanova@buhgalter911.com
Нарахування/виплата дивідендів — ця важлива подія для засновника. Заради цього і створюють бізнес. Водночас із цією операцією мають справу не щодня. Саме тому в цій статті пропонуємо вам розібрати основні правила нарахування та виплати дивідендів.
дивіденди, авансовий внесок, ПДФО

Правовий аспект

Основна умова виплати дивідендів — наявність прибутку. Адже дивіденди — це частина прибутку, яка підлягає розподілу між учасниками ( ст. 116 ЦКУ, п.п. «б» ст. 10 Закону про госптовариства*, ст. 30 Закону про АТ**, п.п. 14.1.49 ПКУ, п. 4 П(С)БО 15). Причому врахуйте: прибутку не податкового, а саме бухгалтерського.

* Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. № 1576-XII.

** Закон України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р. № 514-VI.

Дивіденди можуть виплачуватися як за рахунок прибутку поточного періоду, так і за рахунок нерозподіленого прибутку попередніх. Враховуючи це, для визначення розміру такого прибутку логічно орієнтуватися на суму нерозподіленого прибутку за даними балансу (його ряд. 1420).

Це може впливати на наслідки щодо дивідендного авансового внеску.

У протоколі рішення загальних зборів, на підставі яких проводитиметься виплата дивідендів, слід фіксувати період, за який вони виплачуються.

Тут доречно згадати про тему збитків. Припустимо, що за підсумками 2015 року підприємство отримало прибуток, а 2014 рік — збитковий. Чи можна увесь прибуток, отриманий у 2015 році, використати для виплати дивів? Важливо пам’ятати: рішення про те, як розподіляти прибуток і покривати збитки, — це виключна компетенція загальних зборів (ст. 33 Закону про АТ, ст. 59 і п.п. «д» ч. 5 ст. 41 Закону про госптовариства). Законодавство не містить вимог про те, що отриманий прибуток повинен автоматично використовуватися для покриття збитків попередніх звітних періодів. Загальними зборами учасників може бути прийнято рішення, що збитки попереднього періоду покриваються, наприклад, за рахунок резервного капіталу (якщо він сформований). Тобто в розподілі усього прибутку, отриманого в 2015 році, на виплату дивідендів порушень немає. Але саме загальні збори мають вирішити, чи виплачувати диви в цьому випадку.

Водночас якщо прибутку в поточному році ви не отримали (і при цьому не маєте нерозподіленого прибутку минулих років), дивіденди виплатити не можна . Але зазначене вище справедливо для дивідендів з корпоративних прав, відмінних від акцій, та простих акцій.

У той же час за привілейованими акціями дивіденди потрібно виплачувати обов’язково. Для цього використовуються кошти резервного капіталу або спецфонду для виплати дивідендів (ч. 2 ст. 30 Закону про АТ).

Є прибуток — чи обов’язково виплачувати дивіденди? Як ми зазначили вище, розподіл прибутку — компетенція загальних зборів. Змусити загальні збори прийняти рішення про виплату дивідендів, у тому числі в судовому порядку, не можна (п. 3.1 постанови Пленуму ВГСУ від 25.02.2016 р. № 4).

Якщо когось із учасників подібне рішення загальних зборів не влаштує, то, як варіант, він може звернутися для його оскарження до суду. Водночас зробити це можна тільки у тому разі, якщо таке рішення прийняли з порушенням законодавства.

Наприклад, якщо рішення прийняте за відсутності кворуму або воно не було винесене на порядок денний загальних зборів учасників.

З якою періодичністю можуть виплачуватися дивіденди? Акціонерні товариства можуть виплачувати дивіденди тільки раз на рік (це випливає з ч. 2 ст. 30 Закону про АТ). Водночас якщо у такого товариства є нерозподілений прибуток минулих років, то, потенційно, періодичність може бути й іншою.

Для ТОВ і товариств з додатковою відповідальністю обмежень у періодичності виплат дивів не встановлено. Вони можуть виплачувати дивіденди частіше ніж раз на рік (лист Мін’юсту від 10.06.2011 р. № 379-0-2-11-8.1). Обмеження може передбачати лише статут.

Так, наприклад, модельний статут ТОВ, затверджений постановою КМУ від 16.11.2011 р. № 1182, встановлює, що виплата частини прибутку провадиться один раз на рік за підсумками календарного року.

Порядок виплати. У найбільш загальному вигляді діє така схема:

1. Загальні збори приймають рішення про виплату дивідендів. Воно оформляється протоколом. При цьому у рішенні варто зафіксувати строк, протягом якого товариство повинне виплатити дивіденди (з урахуванням строків, установлених законодавством, — для акціонерних товариств із цього приводу див. далі).

Для акціонерних товариств загальні збори обов’язково скликаються раз на рік не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним. При цьому питання розподілу прибутку має бути винесене на порядок денний таких зборів (ст. 32 і 33 Закону про АТ). Для інших товариств обмежень щодо строків скликання загальних зборів немає.

2. На підставі цього протоколу найвищий виконавчий орган товариства (керівник, директор) видає наказ про нарахування та виплату дивідендів.

3. На підставі наказу здійснюється виплата дивідендів.

Зауважимо, що акціонерні товариства можуть виплачувати диви через депозитарну систему (див. далі), у зв’язку з чим для них такий порядок може відрізнятися.

У які строки та у якій формі можуть бути виплачені дивіденди? Для акціонерних товариств такий строк не може перевищувати шести місяців з дня прийняття рішення загальними зборами про виплату дивідендів. А за привілейованими акціями — шість місяців після закінчення звітного року (ч. 2 ст. 30 Закону про АТ).

Акціонерні товариства здійснюють виплату дивідендів через депозитарну систему України або безпосередньо акціонерам (конкретний спосіб виплати визначається рішенням загальних зборів акціонерів). У разі прийняття акціонерним товариством рішення про виплату дивідендів частинами, такі виплати здійснюються одночасно усім особам, які мають право на отримання дивідендів, пропорційно кількості акцій (п. 5 розд. 1 Порядку № 391***), що їм належать. Дивіденди АТ виплачуються виключно у грошовій формі (ч. 1 ст. 30 Закону про АТ).

*** Порядок виплати акціонерним товариством дивідендів, затверджений Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку від 12.04.2016 р. № 391.

Що стосується інших госптовариств, то для них усе набагато ліберальніше. Строки виплати дивідендів — це внутрішня справа учасників і компетенція їх загальних зборів. Щодо форми виплати дивідендів, то тут також жорстких вимог немає — вона може бути будь-якою, у тому числі натуральною.

Але пам’ятайте, що для виплати дивів в інвалюті нині встановлено жорсткі обмеження — про це див. постанову Правління НБУ від 14.09.2016 р. № 369 (діє до 15.12.2016 р. включно).

Облікові питання

ПДВ. Виплата дивів у грошовій формі — не об’єкт обкладення ПДВ ( п.п. 196.1.6 ПКУ). У натуральній — постачання з нарахуванням ПДВ.

Дивідендний авансовий внесок для підприємств-загальносистемників. Платники податків, що виплачують дивіденди на користь юросіб, зобов’язані сплачувати дивідендний авансовий внесок. Такий дивідендний авансовий внесок перераховують до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів ( п.п. 57.11.2 ПКУ). Ставка — 18 %.

Дивідендний авансовий внесок не сплачується при виплаті дивідендів фізособам. Також є низка інших звільнень — зокрема, якщо дивіденди виплачують інститутами спільного інвестування.

Але врахуйте: дивідендний авансовий внесок сплачується не з усієї суми дивідендів, а тільки з суми їх перевищення над об’єктом обкладення податком на прибуток, визначеного за підсумками року, за який вони виплачуються ( п.п. 57.11.2 ПКУ). Щоправда, для того, щоб сплачувати дивідендний авансовий внесок тільки з суми перевищення, повинні виконуватися дві умови: 1) об’єкт обкладення податком на прибуток за рік має бути задекларований; 2) грошове зобов’язання з податку на прибуток, розраховане за рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, має бути погашене.

Інакше диваванс доведеться сплатити з усієї суми дивідендів.

Якщо дивіденди виплачують за неповний календарний рік, то для розрахунку суми перевищення потрібно використовувати значення об’єкта оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачують дивіденди ( абз. 3 п.п. 57.11.2 ПКУ).

Сума сплачених дивідендних авансів зараховується у зменшення податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за звітний (податковий) рік.

Дивідендний авансовий внесок у юросіб-єдиноподатників. Дивідендний авансовий внесок поширюється і на юросіб-єдиноподатників. Щоправда, для них усе набагато гірше. Адже дивідендний авансовий внесок доведеться сплачувати з усієї суми нарахованих дивідендів. І до того ж зарахувати в рахунок сплати єдиного податку суму «авансів» не можна .

За підсумками періоду, в якому здійснюється виплата дивідендів та сплата авансових внесків, єдиноподатники подають декларацію з податку на прибуток. У такій декларації доведеться заповнити ряд. 20 та додаток АВ.

Виплата дивідендів фізособам. Важливі правила:

1. При виплаті дивідендів фізичним особам емітент корпоративних прав виступає податковим агентом ( п.п. 170.5.1 ПКУ).

2. Дивідендний авансовий внесок при виплаті дивідендів фізособам не сплачується (див. вище).

3. ЄСВ при виплаті дивідендів не нараховується на них. Вони зазначені у Переліку видів виплат, на які не нараховується ЄСВ, затвердженому постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170. Це стосується усіх дивідендів.

4. Із суми нарахованих дивідендів справляється військзбір (1,5 %).

5. Сплатити ПДФО потрібно в день виплати дивідендів. Якщо дивіденди нараховано, але не виплачено — ПДФО сплачується протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем місяця нарахування.

Не обкладаються ПДФО дивіденди, які реінвестуються в статутний капітал емітента, якщо при цьому не змінюються пропорції (частки) участі всіх акціонерів у статутному фонді емітента ( п.п. 165.1.18 ПКУ). Інакше кажучи, коли робиться так звана реінвестиція. Такі дивіденди відображаються у формі № 1ДФ з ознакою доходу «142».

Хто виплачує дивіденди

Ставка ПДФО

«звичайні» дивіденди

дивіденди за привілейованими акціями

Юрособа — платник податку на прибуток (крім ІСІ)

5 % (ознака доходу «109»)

18 % (ознака доходу «101*»)

Юрособа — платник єдиного податку

18 % (ознака доходу «109»)

* Для цілей оподаткування такі дивіденди прирівнюються до зарплати ( п.п. 170.5.3 ПКУ). У деяких роз’ясненнях податківці виплату таких дивів пропонують зазначати з ознакою «109» (див., наприклад, лист ГУ ДФС у м. Києві від 04.10.2016 р. № 21611/10/26-15-14-06-04-29).

Бухоблік. Для обліку дивідендів, що підлягають виплаті учасникам, у бухобліку застосовують субрахунок 671: за кредитом відображають нарахування дивідендів, за дебетом — їх виплату. Як правило, нарахування дивідендів здійснюється за рахунок прибутку. В цьому випадку їх суму відображають кореспонденцією за Дт 443 і Кт 671.

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухоблік

Сума, грн.

дебет

кредит

1

Нараховано дивіденди засновникам:

— засновнику-юрособі

443

671/ю

100000

— засновнику-фізособі

443

671/ф

5000

2

Із суми дивідендів засновнику-фізособі утримано ПДФО (5000 грн. х 5 % : 100 %)

671/ф

641/ПДФО

250

3

Із суми дивідендів засновнику-фізособі утримано військзбір (5000 грн. х 1,5 % : 100 %)

671/ф

642

75

4

Сплачено дивідендний авансовий внесок*(із суми дивідендів, що виплачуються юрособі) ((90000 грн. - 100000 грн.) х 18 % : 100 %)

641/Дав

311

1800

* Припустимо, оподатковуваний прибуток минулого року становив 90000 грн.

5

Виплачено дивіденди:

— засновнику-юрособі

671/ю

311

100000

— засновнику-фізособі (5000 грн. - 250 грн. - 75 грн.)

671/ф

311

4675

6

Нараховано податок на прибуток (за підсумками 2016 року)

98

641/Приб

40000 (умовно)

7

Сплачений дивідендний аванс наприкінці року зараховано в рахунок зобов’язань з податку на прибуток

641/Приб

641/Дав

1800

8

У кінці року закрито сальдо субрахунку 443

441

443

105000

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться