Відмовили у спрощенці: що робити?

Чи правильно вчинив підприємець? Так. З описаної ситуації можна зробити висновок про те, що підприємець вчинив цілком правильно: разом з документами про держреєстрацію подав держреєстратору Заяву про застосування спрощенки. Таке право йому дає ч. 4 п.п. 298.1.1 ПКУ та п.п. 2 п. 1 ст. 18 Закону про держреєстрацію*.

* Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 р. № 755-IV.

Чи були у податківців підстави відмовити? Найімовірніше, що не було. Усі причини, через які податківці можуть відмовити підприємцю в спрощенці, викладено в п. 299.6 ПКУ:

1) невідповідність підприємця вимогам, установленим ст. 291 ПКУ (це могло статися, тільки якщо підприємець зазначив у Заяві види діяльності, заборонені спрощенцям, але навряд чи він би це робив; інші обмеження він, як новачок, що претендує на групу 3, взагалі не міг порушити);

2) наявність непогашених податкових зобов’язань при реорганізації (явно не наш випадок);

3) якщо перехід на спрощенку здійснюється вдруге протягом року, або дохід за минулий рік більше гранично допустимого значення, або до Заяви не додали Розрахунок доходу за минулий календарний рік (знову ж таки, в нашому випадку такі порушення неможливі, оскільки підприємець щойно зареєструвався).

От і всі причини для відмови.

Інших причин бути не може! Адже перелік причин для відмови, встановлений п. 299.6 ПКУ, є вичерпним.

Більш того, потрібно врахувати, що податківці не мають права відмовити у спрощенці просто так, усно, мотивуючи відмову тим, що «ми усім автоматично відмовляємо». Це нонсенс . Згідно з п. 299.5 ПКУ, якщо вже вони й вирішили відмовити у спрощенці, то протягом 2 робочих днів (з моменту отримання Заяви) зобов’язані надіслати підприємцю письмову аргументовану відмову.

Що ж робити? Раз ви Заяву подали, а письмову відмову не отримали, і в Реєстрі єдиноподатників даних про вас немає, ви маєте повне право оскаржити дії податківців:

— у податковому органі вищого рівня — скаргу слід подати протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання рішення, що оскаржується (можливо, вам вдасться «вибити» у податківців письмову «відмову»). Як оформити й подати таку скаргу, вам підкаже Порядок № 916**, у якому детально описано процедуру оскарження. До речі, якщо відповідь ви не отримаєте протягом 20 днів, вважається, що справу вирішено на вашу користь (п. 4 розд. VII Порядку № 916);

** Порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затверджений наказом Мінфіну від 21.10.2015 р. № 916.

— або в суді — необхідно подати позов до окружного адмінсуду за своїм місцезнаходженням. Позов можна подати у будь-який момент після отримання відмови, але у межах 1095-денного строку (навіть якщо з цього питання вже ініційовано та проведено адміністративне оскарження).

У суді ви можете оскаржити бездіяльність органів податкової служби.

Якщо вам вдасться добитися позитивного рішення суду (або «вищих» податківців), то вас, ймовірно, визнають єдиноподатником групи 3 «заднім числом» — з 1 жовтня 2016 року ( п. 294.4 ПКУ).

Водночас ні для кого не секрет, що судові розгляди можуть затягуватися надовго. Як же працювати в цей період?

Сміливий варіант — сплачувати податки як єдиноподатник групи 3, сподіваючись на майбутнє позитивне рішення суду. Але попереджаємо: якщо суд з’ясує, що податківці вам відмовили обґрунтовано і не змусить їх повертати вас на спрощенку, то донарахування та штрафи будуть захмарними (чого вартий один тільки 5-кратний штраф за неоприбуткування готівки, який можуть «упаяти» загальносистемнику у зв’язку з відсутністю у нього РРО).

Обережний варіант — найближчим часом подати податківцям Заяву про застосування спрощенки (не пізніше 16.12.2016 р.) та Розрахунок доходу за 2016 рік і стати повноцінним єдинником уже з 01.01.2017 р.

Дохід за 2016 рік визначається на момент подання Заяви з урахуванням запланованої суми, яку ви маєте намір отримати у грудні 2016 року (категорія 107.01 ЗІР).

Ну а до кінця 2016 року працювати як загальносистемник. Варіанти:

1) взагалі не вести діяльність (принаймні, не отримувати дохід), тоді не доведеться сплачувати за 2016 рік ні ПДФО, ні військзбір, ні ЄСВ ;

2) отримувати дохід виключно у безготівковій формі (на поточний рахунок). У такому разі ви зможете допрацювати рік без РРО , а на спрощенці РРО вам і не знадобиться (доти, поки річний дохід «сидітиме» в межах 1 млн грн.);

3) отримувати дохід, у тому числі готівковий. Але вам доведеться: купити й зареєструвати РРО . Записувати дохід і документально підтверджені витрати потрібно до зареєстрованої Книги обліку (для загальносистемників форму Книги затверджено наказом № 481***).

*** Наказ Міндоходів «Про затвердження форми Книги обліку прибутків і витрат, яку ведуть фізичні особи — підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення» від 16.09.2013 р. № 481.

Перевірте, щоб у вас була потрібна Книга. Якщо податківці вам зареєстрували Книгу для спрощенців, затверджену наказом № 579**** (що, загалом, нелогічно, зважаючи на їх відмову, але усяке буває), то відкладіть її до наступного року.

**** Наказ Мінфіну «Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядків їх ведення» від 19.06.2015 р. № 579.

А поки зареєструйте потрібну «загальносистемну» Книгу. Інакше знову може «сплисти» 5-кратний штраф .

У другому й третьому варіанті за підсумками року потрібно буде сплатити ПДФО, військзбір та ЄСВ у розмірі 18; 1,5 і 22 % відповідно від різниці між доходом та документально підтвердженими витратами, які згідно зі ст. 177 ПКУ дозволено обліковувати.

Але який би варіант ви не обрали (бездіяльність, безготівковий дохід чи готівку), за період роботи на загальній системі вам все одно доведеться відзвітувати перед податківцями — не пізніше 09.02.2017 р. подати: (1) декларацію про доходи; (2) звіт за формою № Д5 про ЄСВ (якщо немає доходів, обидва звіти — з прочерками).