Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, жовтень, 2016/№42
Друкувати

Якщо акт на послуги не бажають закривати… Чи нараховувати ПДВ?

Казанова Марина, податковий експерт, m.kazanova@buhgalter911.com
Надали замовнику послугу та надіслали йому на підпис акт наданих послуг. Проте замовник не підписує акт. Чи потрібно нам нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ й складати податкову накладну?
акти на послуги, ПДВ, податкові накладні

Якщо ви дійсно надали послугу належним чином, а замовник з незрозумілих причин зволікає з підписанням акта, безпечніше все-таки нарахувати податкові зобов’язання в місяці фактичного надання послуги та скласти податкову накладну.

Тепер пояснимо чому.

Почнемо з правових моментів цього питання. Ви, мабуть, знаєте про те, що ЦКУ передбачено певні гарантії для виконавця у разі необґрунтованої відмови замовника від підписання акта виконаних робіт. Але вся річ у тім, що ці гарантії прописано для договорів будівельного підряду. Так, ст. 882 ЦКУ передбачено, що у разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною (підрядником). Недійсним такий акт може визнати тільки суд у тому разі, якщо мотиви відмови від підпису будуть у судовому порядку визнані обґрунтованими.

Суди поширюють норми ст. 882 ЦКУ на всі договори підряду (а не тільки на договори будівельного підряду), тобто на будь-які виконані роботи .

Але в нашому випадку йдеться про постачання послуг. Характерною особливістю послуги є те, що результатом її надання є вчинені дії або здійснена діяльність, що не мають матеріалізованого результату. Відповідно до оплати за договором підлягає саме діяльність (дії) виконавця. При цьому безпосередньо гл. 63 ЦКУ жодних подібних застережень про наслідки непідписання акта замовником не містить.

Утім, суди вважають, що можливість підписання акта однією стороною діє і щодо договору про надання послуг.

Щоправда, щоб підстрахувати себе, краще прямо в договорі прописати, в які строки і як має підтверджуватися надання послуги. Наприклад, передбачити таке:

«Замовник зобов’язаний приймати послуги та підписувати відповідні акти наданих послуг і передавати їх виконавцю протягом ___ робочих днів з дати отримання від виконавця відповідного підписаного акта наданих послуг.

Якщо замовник протягом ___ робочих днів не підписує наданий виконавцем акт наданих послуг і не надає письмової мотивованої відмови у прийнятті послуги через її невідповідність замовленню, послуга вважається прийнятою».

У такому разі, якщо замовник не матиме заперечень до актів, складених виконавцем протягом строку, встановленого договором, то послуга вважатиметься наданою.

Виконавець може підписати акт в односторонньому порядку. Такий акт вважатиметься погодженим, а послуги — наданими в повному обсязі (постанова ВГСУ від 01.03.2016 р. № 908/1367/14).

Такий акт є повноправним первинним документом, що підтверджує господарську операцію.

При цьому виконавцю слід потурбуватися про те, щоб:

— було підтвердження факту надіслання замовнику актів наданих послуг (тому надсилати їх краще з повідомленням про вручення);

— у актах максимально детально зазначалося, коли і які послуги надавалися;

— у акті фіксувався факт відмови замовника від його підписання.

Тепер про ПДВ. Загалом, якщо надання послуг — перша подія, то п. 187.1 ПКУ вимагає нараховувати податкові зобов’язання на дату оформлення документа, що підтверджує факт постачання послуг. Що вважати такою датою? Дату, коли акт підписано обома сторонами чи коли він складений виконавцем і надісланий замовнику?

Податківці щодо виконаних робіт вважають, що відсутність підпису замовника в акті — не привід зволікати з нарахуванням податкових зобов’язань. Ґрунтуються вони на тій самій ст. 882 ЦКУ, яка наказує виконавцю у разі відмови замовника підписати акт в односторонньому порядку.

Так, з консультації, розміщеної в категорії 101.17 ЗІР, випливає, що у разі відмови замовника від підписання акта податкові зобов’язання мають нараховуватися на дату оформлення акта (в якому зафіксовано факт відмови від підпису замовника), підписаного однією стороною. А відкоригувати податкові зобов’язання можна у разі, якщо суд визнає такий акт недійсним. Аналогічна думка озвучувалася і в консультації, розміщеній у журналі «Вісник податкової служби України», 2012, № 30, с. 39.

Вважаємо, що подібні висновки податківці поширюватимуть і на надані послуги.

Окремо відмітимо ситуацію, коли замовник просто зволікає з підписанням акта наданих послуг. Наприклад, підписує його тільки в наступному звітному періоді. Податківці в цьому випадку вимагають, щоб податкова накладна виписувалася на дату складання акта, а не на дату його підписання сторонами.

Під датою оформлення акта податківці фактично розуміють дату, коли акт було складено і підписано виконавцем.

Загалом, логіка в цьому є. Адже на дату складання акта виконавець вже надав послуги, просто замовник їх ще не прийняв. А отже, можна сказати, що фактично перша подія вже настала. Якщо надалі замовник все-таки підпише зазначений документ, дата складання акта не зміниться.

Втім, на практиці трапляються випадки, коли дату складання акта прив’язують до дати, на яку акт підписано другою стороною. Податківці досить критично ставляться до такої ситуації. На їх думку, якщо послугу надано в поточному місяці, то підписання акта на послуги наступним місяцем буде порушенням бухгалтерського та податкового обліку (лист від 20.05.2010 р. № 9895/7/16-1517-08, № 5766/5/16-1518).

Тому якщо замовник зволікає з підписанням акта, обачніше буде нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ у місяці фактичного надання послуг.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться