Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, вересень, 2016/№37
Друкувати

ПДВ-облік у експедитора, якщо замовник — нерезидент

Сумцова Ольга, податковий експерт, o.sumcova@buhgalter911.com
Приводом для написання статті стали запитання наших читачів щодо ПДВ-обліку транспортно-експедиторських послуг, що надаються для замовника-нерезидента. Як перевиставляти придбані для нерезидента послуги? За яким курсом нараховувати податкові зобов’язання при отриманні від нього передоплати? Як бути з ПДВ, якщо правочин раптом виявився збитковим?
ПДВ-облік, транспортне експедирування, послуги перевезення, мінбаза

Перевиставлення купованих послуг

Запитання. Експедитор — платник ПДВ надає транспортно-експедиторські послуги нерезиденту. Такі послуги згідно з п.п. «ж» п. 186.3 ПКУ не обкладаються ПДВ. Для надання послуги експедитор притягає перевізника-резидента (перевезення по Україні). Як бути з податковим кредитом, отриманим від перевізника? Компенсувати його нарахуванням зобов’язань? Можна не показувати податковий кредит і не нараховувати зобов’язання?

Відповідь. Якщо замовником транспортно-експедиторських послуг є нерезидент, то, дійсно, ці послуги (винагорода експедитора) не обкладаються ПДВ. Адже місце їх постачання буде за межами митної території України ( п.п. «ж» п. 186.3 ПКУ). При цьому постачання послуги все одно потрібно показати у ряд. 5 декларації з ПДВ.

Але важливо пам’ятати! До плати за транспортно-експедиторські послуги не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) третіх осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування (ст. 9 Закону № 1955*).

* Закон України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 01.07.2004 р. № 1955-IV.

Тому експедиторові потрібно розділяти:

— безпосередньо транспортно-експедиторські послуги (винагорода експедитора) — як самостійний об’єкт оподаткування;

послуги, які для замовника експедитор придбаває у третіх осіб (послуги перевезення, інші допоміжні послуги).

Такі послуги будуть окремими об’єктами обкладення ПДВ.

За ситуації, коли експедитор купує для замовника послуги у третіх осіб, а потім йому їх передає, потрібно керуватися «посередницькими» правилами з п. 189.4 ПКУ (це підтверджують і податківці в чинній на сьогодні УПК № 610**). Згідно з цим пунктом передача послуг у межах посередництва прирівнюється до їх постачання. При цьому керуємося правилом: при перевиставленні послуг замовнику використовуємо режим оподаткування, який діяв під час купівлі таких послуг у третіх осіб.

** Узагальнююча податкова консультація щодо порядку оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиторської діяльності, затверджена наказом ДПСУ від 06.07.2012 р. № 610.

У УПК № 610 фіскали зазначали, що місце постачання послуг перевезення визначається за місцем реєстрації постачальника. Як випливає із запитання: для нерезидента придбано послуги перевезення у перевізника-резидента. Тому місце їх постачання — територія України.

Під оподаткування потрапляють тільки ті послуги, які придбані у платника ПДВ (тобто за якими був «вхідний» ПДВ).

Перевезення, здійснюване територією України, обкладається ПДВ (20 %). Тому експедитор фіксує податковий кредит на підставі податкової накладної, отриманої від перевізника (ряд. 10 декларації). А при перевиставленні послуг замовникові формує податкові зобов’язання (ряд. 1) за першою з подій: на дату отримання авансу від нерезидента або на дату підписання акта виконаних робіт. На цю ж дату складається податкова накладна (оскільки замовник — нерезидент, складається вона як на неплатника).

Зобов’язання експедитор показує у ряд. 1 декларації.

А от якщо послуги перевезення замовили у неплатника ПДВ (тобто без ПДВ), то і при перевиставленні їх замовнику ПДВ на такі послуги не нараховують (що підтверджено і в УПК № 610). Крім того, експедитор також не показує в ПДВ-обліку купівлю цієї послуги.

Чи можна відступити від цього правила: не показувати податковий кредит та не нараховувати податкові зобов’язання? Так чинити не можна. Експедитор за придбаними з ПДВ послугами при перевиставленні їх замовнику зобов’язаний нарахувати ПДВ. Це операція постачання.

Інакше зобов’язання донарахують самі податківці. При цьому невідображення податкового кредиту тут не допоможе.

За ситуації, коли експедитор організовує для нерезидента:

— міжнародне перевезення — таке перевезення обкладається за ставкою 0 % (причому на всій протяжності шляху без розподілу на місце його надання). Відповідно, у експедитора у разі придбання такої послуги у третіх осіб буде податковий кредит за ставкою 0 % (ряд. 10.3 декларації з ПДВ). А при перевиставленні послуги замовнику він нараховує зобов’язання за ставкою 0 % (ряд. 3);

— транзитні перевезення — звільнені від обкладення ПДВ ( п. 197.8 ПКУ). Купівлю такого перевезення експедитор показує у себе у ряд. 10.3, а при перевиставленні замовнику відображає обсяги постачання у ряд. 5 та складає податкову накладну як на пільгове постачання.

Якщо вид і вартість послуг від початку невідомі

Запитання. Як нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ, якщо при отриманні передоплати від нерезидента ще не відомо, у кого (платника чи неплатника ПДВ) та які послуги доведеться придбавати?

Відповідь. Очевидно, ворожки в штаті у вас немає ☺. найбезпечніший варіант у такому разі — показати зобов’язання виходячи з усієї суми передоплати, а надалі — за необхідності відкоригувати їх (як убачається, в порядку виправлення помилки).

Оскільки замовник є нерезидентом (податкова накладна складається як на неплатника і відповідальності за несвоєчасну її реєстрацію немає), справа тут дещо простіша. Можна почекати з реєстрацією податкової накладної, доки не буде повної інформації про вартість отриманих послуг (принаймні, для того, щоб потім не коригувати ще й податкову накладну).

Якщо податкові зобов’язання неправильно потрапили до декларації — тоді доведеться подати уточнюючий розрахунок.

Аванс від нерезидента: за яким курсом нараховувати зобов’язання?

Запитання. Передоплату від нерезидента зараховано на розподільчий рахунок 05.09.2016 р. Цього ж дня 35 % цієї суми надійшло на валютний рахунок. Інша частина (у гривнях) зарахована на рахунок у національній валюті наступного дня. На яку дату нараховувати податкові зобов’язання?

Відповідь. Жодних спецправил за визначенням ПДВ-зобов’язань для цього випадку ПКУ не містить. Тому користуємося загальним правилом «першої події», встановленим у п. 187.1 ПКУ, — датою нарахування ПДВ-зобов’язань вважається дата зарахування грошових коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника.

Дотримуються такої позиції й самі податківці. У категорії 101.05 ЗІР фіскали зазначають, що при отриманні передоплати від нерезидента за послуги датою виникнення податкових зобов’язань є дата надходження грошових коштів на поточний рахунок:

— у нацвалюті, в сумі, яка надійшла після обов’язкового продажу валюти на міжбанківському валютному ринку (65 %);

— в іноземній валюті, перерахованій у гривні за офіційним курсом НБУ на дату надходження її на такий рахунок.

Отже, експедитору потрібно виписати дві податкові накладні:

першу — на дату надходження першої частини авансу (35 %) на валютний рахунок, тобто на 05.09.2016 р.;

Причому перераховуємо суму коштів, що надійшла, у нацвалюту за курсом НБУ, що діяв на дату зарахування валюти на валютний рахунок, тобто на 05.09.2016 р.

другу — на решту передоплати, що надійшла 06.09.2016 р. на «гривневий» рахунок.

Мінімальна база ПДВ

Запитання. Надаючи транспортно-експедиторські послуги нерезиденту, експедитор отримав збиток. Вартість купованих послуг перевезення виявилася вищою, ніж закладено в договорі. Експедитор не лише занизив ціну послуг,що перевиставлялися, а й не отримав винагороду. Як бути з донарахуванням ПДВ до мінбази?

Відповідь. Знову ж таки тут слід окремо виділяти безпосередньо винагороду експедитора та послуги перевезення.

Винагорода експедитора. Оскільки йдеться про надання транспортно-експедиторських послуг нерезиденту, ця послуга не підпадає під обкладення ПДВ ( п.п. «ж» п. 186.3 ПКУ). Експедиторові достатньо зафіксувати у ряд. 5 обсяг постачання послуги, тобто суму винагороди, про яку сторони домовилися в договорі.

Якби послуги надавалися замовнику-резиденту, то саме суму винагороди, зафіксовану в договорі, потрібно було б прийняти за договірну вартість та базу обкладення ПДВ.

А про донарахування до мінбази йшлося б тільки у тому разі, якщо б така договірна вартість була нижчою за звичайну ціну ( п. 188.1 ПКУ).

Послуги перевезення. За ними доведеться донарахувати податкові зобов’язання з ПДВ до їх купівельної вартості (до тієї ціни, за якою вони придбані у перевізника) зі складанням податкової накладної з типом причини «15».

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться