Декомунізація і форма № 20-ОПП: як уникнути відповідальності

¹ Дивіться статті «Перейменували вулицю — дії підприємства» (журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 50); «Декомунізація/зміна назви вулиці та документи підприємства: чого вимагають контролери»? (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 12).

² Повідомлення про об’єкти оподаткування чи об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які здійснюється діяльність, наведено в додатку 11 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1588 (далі — Порядок № 1588).

«Злочин» і кара

Давайте стисло освіжимо в пам’яті моменти, пов’язані з перейменуванням об’єктів топоніміки³. Цього вимагає Закон № 317⁴.

³ Областей, районів, населених пунктів, районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, спусків, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів та інших об’єктів.

⁴ Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 09.04.2015 р. № 317-VIII.

Так от, якщо говоримо про зміну адреси місцезнаходження підприємства, то окремо повідомляти про нього податківців не потрібно — достатньо звернутися до Державного реєстратора. Він уже дасть знати про зміну вашої адреси податківцям (а також органам статистики, пенсійного фонду, соцстраху).

Але з підприємством нерозривно пов’язані об’єкти оподаткування, а про зміну їх адреси вже доведеться подати податківцям повідомлення № 20-ОПП. Про це податківці говорять, зокрема, в консультації з категорії 119.11 ЗІР.

Причому термін, протягом якого податківці хочуть бачити такі зміни, дорівнює 10 робочим дням з дня виникнення змін у даних. Але, увага: в Порядку № 1588 норми про такий термін немає . Пунктом 8.4 Порядку такий термін відведено для первинного подання форми № 20-ОПП.

Ще один висновок ДФСУ (лист ДПСУ від 15.06.2012 р. № 10112/16/18-3115; категорія 119.13 ЗІР): неподання повідомлення карається штрафом згідно з п. 117.1 ПКУ.

У той же час заради правди зазначимо, що у своїх роз’ясненнях податківці говорили про неподання форми в цілому. Про випадок з поданням у разі зміни адреси об’єктів оподаткування прямо не згадували.

Розмір штрафу при першому притягненні — 170 грн. для самозайнятих осіб та 510 грн. — для юросіб, їх відокремлених підрозділів⁵. При повторному протягом року — удвічі більше.

⁵ А також для юросіб, відповідальних за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність.

Але «в сумі» ці роз’яснення означають те, що при виявленні податківцями фактів неподання форми № 20-ОПП протягом 10 робочих днів платників можуть «виставити на гроші». Та чи так усе безнадійно?

У пошуках справедливості

Є кілька заснованих на законодавстві приводів, щоб відбитися від фінансових «зазіхань» фіскалів.

По-перше, давайте пильно поглянемо на п. 117.1 ПКУ, надії на який покладають податківці. Карані порушення в ньому перелічені такі:

а) неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі. Такими заявами є форми № 1-ОПП⁶ та № 5-ОПП⁷. А ось форму № 20-ОПП подають усього лиш довідково. Її неподання жодним чином не зменшує факту взяття на облік платника в податковій;

⁶ Заява (для юридичних осіб і відокремлених підрозділів) — додаток 6 до Порядку № 1588.

⁷ Заява (для самозайнятих осіб) — додаток 9 до Порядку № 1588.

б) неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних. Зміну місцезнаходження реєструють шляхом подання даних Державному реєстратору. З системного прочитання п. 117.3 ПКУ випливає, що йдеться саме про місцезнаходження юрособи, а не об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням;

У формі № 20-ОПП зазначають дані тільки про об’єкти оподаткування, а вони з реєстраційними даними про платника податків мають лише умовний зв’язок.

в) неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі. Певна річ, що тут йдеться про зовсім інші порушення;

г) неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухобліку та/або складення податкової звітності. Це порушення взагалі з іншої опери .

По-друге, як ви знаєте, про накладення штрафу платник дізнається з отриманого податкового повідомлення-рішення. Але! Спеціальну форму такого документа для штрафу з п. 117.1 ПКУ не розроблено. Податкове повідомлення-рішення форми «Р»⁸, яке податківці свого часу рекомендували застосовувати в цих випадках (лист ДПСУ від 05.05.2011 р. № 12601/7/19-0217), не пристосоване для цього.

⁸ Додаток 2 до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Мінфіну від 28.12.2015 р. № 1204 (далі — Порядок № 1204).

Так, у ньому міститься посилання на п. 54.3 ПКУ, але жоден з його підпунктів і близько не підходить для цього випадку.⁹

⁹ А також суму зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми ПДВ платника податків, передбачених ПКУ або іншим законодавством.

І взагалі п. 54.3 ПКУ говорить про випадки, коли визначити суму грошових зобов’язань⁹ повинен контролюючий орган. Під такі цілі й «заточено» форму «Р».

По-третє, як ви вже знаєте, «зачіпкою» може стати відсутність на законодавчому рівні конкретного терміну для подання повідомлення. А для випадку зі зміною місцезнаходження такий строк не прописаний навіть на підзаконному рівні (тобто на рівні Порядку № 1588).

Тому шанси на те, щоб не потрапити під штраф, є, і вони досить високі .