Водна рента: знайомство з декларацією

¹ Затверджена наказом Мінфіну «Про затвердження форми Податкової декларації з рентної плати» від 17.08.2015 р. № 719. Зі змінами, внесеними наказом Мінфіну від 07.11.2016 р. № 927 (далі — наказ № 927).

Все вище, і вище, і…

Розпочнемо з речей не дуже приємних, але водночас неминучих — зростання ставок. У межах новорічного реформування² в п. 255.5 ПКУ, що відповідає за ставки рентної плати, були внесені зміни. Суть їх — у зростанні ставок на 10,4 %. Такий розмір пояснюється прогнозним індексом цін виробників промислової продукції на 2016 рік.

² Ідеться про Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» від 20.12.2016 р. № 1791-VIII, яким змінені розміри ставок.

«Щасливі» платники

Водну ренту сплачують водокористувачі. Поки їх перелік не зазнав змін . Це суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юрособи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юрособи (окрім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізособи-підприємці, що використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних чи інших водокористувачів (вторинні водокористувачі).

Уже у 2018 році вторинні водокористувачі «випадуть» з розряду «щасливих» платників водної ренти.

Усе завдяки п. 110 розд. I Закону № 1797-VIII³.

³ Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 р. № 1797-VIII.

Поки ж вторинні водокористувачі сплачують водну ренту при одночасному дотриманні таких умов:

— між ними і первинними водокористувачами укладений договір на постачання води ( абз. 2 п.п. 255.11.2 ПКУ). Якщо вторинний водокористувач отримує воду без такого договору, то платником рентної плати є постачальник води, а не водокористувач (підтвердження — у категорії 121.01 ЗІР);

— воду використовують не лише на питні і санітарно-гігієнічні потреби, але і на господарські цілі ( п.п. 255.4.1 ПКУ).

Якщо ж платник використовує воду виключно на санітарно-гігієнічні потреби, то від сплати рентної плати він звільнений⁴!

⁴ Див. також статтю «Використання води: оповідь про санітарно-гігієнічні потреби» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 36).

Розраховуємо суму ренти

Розмір плати згідно з п. 255.2 ПКУ розраховують за фактично використаний об’єм води (з урахуванням об’єму втрат води в системах водопостачання). Визначають його за даними лічильників або за технологічними даними, якщо такі прилади не встановлені.

Якщо є можливість установити лічильники, але це не зроблено, сплачувати збір доведеться в двократному розмірі.

Ліміти на використання води, які має практично кожен платник рентної плати, дуже важливі. Нагадаємо: первинні водокористувачі беруть їх із дозволів на спецводокористування, а вторинні — з договорів на постачання води, укладених з первинними водокористувачами. Як же такі ліміти впливають на розмір рентної плати?

У межах ліміту розмір ренти розраховують у звичайному розмірі. А ось за понадлімітний об’єм води плату стягують у 5-кратному розмірі.

Будьте обережні! Якщо у вас немає лімітів (наприклад, первинний водокористувач не отримав дозволу або для вторинного водокористувача в договорі на постачання води не виділені ліміти), ДФСУ вважає ліміт нульовим. Тому за весь об’єм використаної води платити доведеться, як за понадлімітне використання .

Розрахунок суми рентної плати простий: достатньо перемножити фактичний об’єм використаної води на ставку плати. При цьому платники беруть розмір ставок, диференційованих залежно від водного об’єкта, з якого забирають воду.

Житлово-комунальні підприємства згідно з п. 255.7 ПКУ до ставок рентної плати застосовують коефіцієнт 0,3.

Нагадаємо: знайти оновлені ставки плати ви можете в п. 255.5 ПКУ.

Вода зі змішаних джерел

Поширені ситуації, коли воду, яка постачається вторинному водокористувачеві, добувають з різних водних об’єктів. У вашій місцевості теж так відбувається? Тоді для розрахунку ренти згідно з п. 255.10 ПКУ ви повинні застосовувати ставки, встановлені для змішаних джерел.

Для розрахунку потрібно розподілити об’єм використаної води на воду, отриману з кожного водного об’єкта, що сформували це змішане джерело. Розподіл проводять виходячи зі співвідношення, у якому формується змішане джерело.

Його можна знайти в дозволах на спецводокористування та/або в договорах на постачання води. За його відсутності там — у місцевих податкових потрібно дізнатися усереднене співвідношення.

Відзначимо, що існують два підходи до розрахунку розміру плати і відображення даних у декларації.

Суть першого в тому, що отриману воду з одного змішаного джерела у звітності відображають як отримання води з кожного джерела окремо. У такому разі платникові потрібно подати два додатки 5 до декларації з рентної плати. У кожному з них слід розрахувати плату виходячи з об’єму отриманої води, розподіленого в співвідношенні, визначеному коефіцієнтом розподілу, і ставки податку, встановленої для цього водного об’єкта.

Таким чином нараховувати ренту ДФСУ в листі від 27.01.2016 р. № 2604/7/99-99-15-04-02-17 велить платникам, що одержують воду зі змішаного джерела для виробництва напоїв.

При другому підході співвідношення, у якому формується змішане джерело, застосовують не до об’ємів отриманої води, а при визначенні ставки плати. При такому підході розмір ренти можна розрахувати за допомогою подання одного додатка 5.

У ньому потрібно вказати об’єм отриманої води зі змішаного джерела як з одного водного об’єкта . Ставку ж слід визначати самим: як середньозважене значення за змішаним джерелом у тому співвідношенні, у якому сформоване таке джерело.

Зрештою — вибір за вами.

Декларація: у чому новації?

Граничний термін подання декларації за І квартал з водної ренти⁵ минає в середу, 10 травня. Сплатити визначені в ній зобов’язання потрібно не пізніше за п’ятницю, 19 травня.

⁵ Те ж саме стосується інших видів рентної плати, звітним періодом за якими є квартал.

Ви вже знаєте, що минулий квартал є дебютним для оновленої форми декларації. Підтверджують це і податківці (категорія 121.05 ЗІР). Що змінилося?

По-перше, з’явилася довгоочікувана можливість проставляння необхідної відмітки в «шапці» декларації під час зазначення звітного періоду. Тепер тут наявні як квартал, так і місяць.

Це порадує платників рентних плат за користування надрами для добування вуглеводневої сировини, користування радіочастотним ресурсом і за транспортування нафти й аміаку територією України.

По-друге, з додатків 2, 4 і 10 нарешті виключили рядки, «присвячені» давно забутим авансовим внескам.

По-третє, розраховувати пеню (у разі потреби) тепер потрібно не в самій декларації, а де вам зручно. У декларацію ж потрапить лише підсумковий результат.

По-четверте, і знову-таки з прицілом на місячних платників, з’явилися нові додатки 2¹, 4¹, 10¹ і 11¹, призначені для розрахунку щомісячних підсумків.

Детальніше про правила заповнення декларації ми поговоримо вже в наступному номері журналу.

Якщо воду більше не використовувати: подаємо заяву

У ті ж терміни, що передбачені для подання декларації, деяким платникам необхідно подати звільняючу заяву. Стосується такий обов’язок платників, які планують використовувати воду виключно для власних питних і санітарно-гігієнічних потреб.

Хоча як сказати «обов’язок»: на поданні такої заяви (складеної, до речі, в довільній формі) наполягають податківці (лист ДФСУ від 30.01.2017 р. № 2069/7/99-99-12-03-04-17; роз’яснення в категорії 121.06 ЗІР), у той час як ПКУ нічого подібного не передбачає.

Щоб уникнути проблем з податківцями, таку заяву безпечніше все ж подати.

Якщо ж у платника водної ренти хоча б в одному кварталі виникає об’єкт оподаткування (наприклад, за підсумками І кварталу), то подавати декларації доведеться до кінця звітного року.