«Блокувальні цікавинки»: податкова накладна / розрахунок коригування

Дата реєстрації «заблокованої» податкової накладної. Припустимо, після того, як реєстрація податкової накладної була призупинена, платник подав документи для її розблокування, і комісія — о диво! — прийняла рішення про її реєстрацію. Якою датою реєструється така податкова накладна? Чітко ні в ПКУ, ні в Порядку № 1246* цей момент не прописаний.

* Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1246.

У п. 19 цього Порядку лише сказано, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрація яких зупинена, реєструються в день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

Якщо на цю дату недостатньо регліміту, надійде квитанція про очікування податковою накладною реєстрації у зв’язку з недостатністю регліміту.

2) набуття законної чинності рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Тобто визначений лише момент реєстрації податкової накладної.

Хоча логічно було б припустити, що саме цією датою і буде зареєстрована податкова накладна. Адже інших прямих зауважень із цього приводу немає. Водночас для випадку, коли за платника заступиться суд, у п. 20 Порядку № 1246 прямо сказано, що датою реєстрації податкової накладної вважається дата, вказана в рішенні суду, або день набуття законної чинності рішенням суду.

На практиці «розблокована» податкова накладна реєструється датою її первісної відправки на реєстрацію. І це чудово . Тоді виникає запитання: коли покупець з урахуванням вищесказаного зможе показати податковий кредит?

Те, що саме цією датою реєструється податкова накладна, сказано і в офіційному виданні податківців «Вісник. Право знати все про податки і збори», 2017, № 27, с. 36.

Вважаємо, що якщо податкова накладна постачальником була спочатку своєчасно відправлена на реєстрацію, то вона вважається своєчасно зареєстрованою. І якщо її розблоковували до граничних строків подання декларації за поточний період (наприклад, податкову накладну, складену і подану на реєстрацію 2 серпня, розблоковували 15 вересня), то її цілком можна включати в декларацію серпня.

Адже всі вимоги дотримуються: (1) податкова накладна на момент подання декларації зареєстрована і (2) її реєстрація не прострочена (вона своєчасна).

Як рахують звільнені від моніторингу і, відповідно, блокування 500 тис.? На практиці виявилось, що все дещо «складніше», ніж описано в Критеріях ризику**.

** Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації…, затверджені наказом Мінфіну від 13.06.2017 р. № 567.

Нагадаємо, п. 5 Критеріїв ризиків установлено, що податкові накладні не потрапляють під моніторинг (відповідно, не можуть потрапити і під блокування), якщо: «обсяг постачання, вказаний платником податків у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці з урахуванням поданої на реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування, складає менше 500 тисяч гривень».

На практиці виявилось, що перевіряється, чи набралося 500 тис. за виписаними за відповідний (!) місяць податковими накладними, реєстрованими в поточному періоді.

Наприклад, обсяг постачання за податковими накладними, датованими липнем, склав 700 тис. грн. Частину з них (виписані в першій половині липня) платник зареєстрував у липні (припустимо, на суму 500 тис. грн.). А в серпні платник реєструє:

— першими — податкові накладні липня, що залишилися незареєстрованими (200 тис. грн.);

— потім — серпневі податкові накладні (400 тис. грн.).

Так ось, реєстровані в серпні липневі податкові накладні (200 тис.) не випадатимуть з-під моніторингу, незважаючи на те, що на дату їх реєстрації (початок місяця) ще не набраний поріг у 500 тис. Адже система дивиться, чи не досягнутий загальний обсяг (500 тис.) за липневими податковими накладними, незалежно від дати реєстрації.

А ось серпневі податкові накладні на суму 400 тис. у серпні безпроблемно пройдуть реєстрацію (адже за ними ще не досягнутий поріг у 500 тис.).

Тож якщо обсяг виписаних за відповідний місяць податкових накладних досяг 500 тис., то перенесення їх реєстрації на початок наступного місяця не дозволить таким податковим накладним «сховатися» від моніторингу.

Розблокування розрахунку коригування. З’явилося роз’яснення податківців і стосовно розблокування «зменшуючого» розрахунку коригування. Але воно викликає здивування. Так, на офіційній сторінці податківців 28.07.2017 р. була опублікована новина (http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/304987.html), у якій вказано, що в разі призупинення реєстрації розрахунку коригування на зменшення податкових зобов’язань, розблокувальні документи (повідомлення J(F)1312601) повинні подаватися:

«платником податків — продавцем, який указаний у розрахунку коригування і коригованій податковій накладній».

Висновки викликають запитання: чому продавець повинен подавати такі документи і доводити, що він не «скручувальник»? Адже при такому підході виходить, що при реєстрації «зменшуючого» розрахунку коригування на ризиковість знову перевіряється продавець, а не покупець? Але навіщо? Адже якщо податкова накладна пройшла «фільтр» ризиковості, то які можуть бути претензії до зменшення того, що було вказано в ній? Навіть якщо податкова накладна була ризиковою, то продавець уже подавав пояснення і документи за нею. Навіщо йому робити це повторно? Загалом, позиція податківців ще потребує уточнень і пояснень, оскільки поки що вона виглядає дещо «каламутною».

На наш погляд, якщо зменшуючий розрахунок коригування і може потрапити під блокування, то тільки з тієї причини, що «ризиковим» виявився сам покупець і його «обороти»***.

*** Детальніше цей момент ми розглядали в статті «Ризикове» блокування: в об’єктиві — розрахунок коригування» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 31).