Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, лютий, 2017/№6
Друкувати

Електронне адміністрування ПДВ: новинки-2017

Ольга Сумцова - податковий експерт, o.sumcova@buhgalter 911.com
Законодавчі нововведення-2017 не оминули і систему електронного адміністрування ПДВ. Зміни в цілому позитивні. Але так само, як і з кодами товарів/послуг, на практиці далеко не усі ці нововведення зараз реально працюють. Усі подробиці — далі.
електронний ПДВ-рахунок, уточнюючі розрахунки, повернення переплат

Розрахунки за уточнюючим розрахунком — теж із ПДВ-рахунка

Геть надумані обмеження . Тепер у СЕА ПДВ (так далі називатимемо систему електронного адміністрування ПДВ) розрахунки з бюджетом здійснюються не лише за поточною декою, але і за уточнюючими розрахунками ( пп. 2001.6 і 2001.2 ПКУ).

Тобто донарахований за уточненкою ПДВ (і судячи з усього, «самоштраф» 3 %) треба сплачувати з ПДВ-рахунка (а не з поточного). Підтверджує це і консультація в офіційному виданні податківців «Вісник. Право знати усе про податки і збори», 2017, № 1-2, с. 6: «у разі потреби сплати податкових зобов’язань з ПДВ на підставі уточнюючих розрахунків платникові податків треба буде поповнити власний електронний рахунок (за умови недостатності коштів на ньому для сплати податкових зобов’язань)».

Важливо! Стосується це правило тільки тих уточнюючих розрахунків, якими виправляються періоди починаючи з липня 2015 року.

Якщо ж подаємо уточнюючий розрахунок до декларації за періоди до липня 2015 року, то ці суми проходитимуть повз ПДВ-рахунок і донараховані зобов’язання за таким уточнюючим розрахунком треба сплачувати «по-старому» — з поточного рахунка ( п. 87.1 ПКУ).

Як «проводитимуться» уточнюючі розрахунки в СЕА ПДВ, стане зрозуміло після того, як будуть внесені зміни в Порядок № 569*.

* Порядок електронного адміністрування ПДВ, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569.

Зараз з п. 2001.6 ПКУ випливає, що податківці відносно уточнюючих розрахунків подаватимуть Держказначейству (1) окремі реєстри на перерахування коштів до бюджету у разі подання платником уточнюючого розрахунку, а також (2) коригуючі реєстри — у разі уточнення інформації, вказаної в раніше поданих реєстрах.

Тут цікава ситуація з уточнюючими розрахунками, якими зменшується сума податкових зобов’язань. Виходячи з норми п. 2001.6 ПКУ, якщо платник подасть «зменшуючий» уточнюючий розрахунок до граничних термінів сплати зобов’язань за декларацією, то уточненку повинні будуть врахувати при списанні суми ПДВ до бюджету. Якщо ж такий уточнюючий розрахунок буде подано пізніше, то в наступному місяці з ПДВ-рахунка повинні будуть списати менше коштів.

Увага! Діючий Порядок № 569, як і раніше, містить вимоги про те, що зобов’язання за уточнюючим розрахунком треба сплачувати з поточного рахунка (п. 25). Вважаємо, що зараз ані в Держказначейства, ані в податківців немає чітких інструкцій, як здійснювати списання коштів з ПДВ-рахунка при поданні уточнюючого розрахунку.

Тому, як зараз сплачувати донараховані зобов’язання за уточнюючим розрахунком, незрозуміло . З одного боку, норма про те, що розрахунки з бюджетом за уточнюючими розрахунками повинні проходити через ПДВ-рахунок, набула чинності з 01.01.2017 р. А значить, «згідно із законом» сплачувати зобов’язання за уточненкою треба через ПДВ-рахунок уже з 1 січня 2017 року. З іншого боку, якщо на ділі ця схема не працює і гроші не будуть списані з ПДВ-рахунка, то податківці можуть визнати це недоплатою і нарахувати 5 %-й штраф.

Подавати уточнюючі розрахунки «на доплату» зараз досить ризиковано. Краще дочекатися роз’яснень від податківців.

Повернення коштів з ПДВ-рахунка за Д4

Нагадаємо: повернути з ПДВ-рахунка можна суму, яка перевищує суму ПДВ, задекларовану у звітному періоді до сплати ( п. 2001.6 ПКУ).

Власне кажучи, тут ніяких радикальних змін не сталося. Усе залишається, як і раніше. Єдине — тепер повернути зайві кошти з ПДВ-рахунка через додаток Д4 можна тільки на поточний рахунок. А ось варіанта «направити до бюджету» більше немає.

Повернення бюджетних переплат з ПДВ

А ось тут зміни суттєвіші. Нагадаємо: раніше зайвий ПДВ, який числився на особовому рахунку як переплата, можна було повернути тільки на електронний ПДВ-рахунок.

З 01.01.2017 р. схема змінюється. Тепер важливо, за рахунок яких коштів утворилася переплата у бюджеті ( п. 43.41 ПКУ). Якщо зайві гроші потрапили з ПДВ-рахунка, їх повертають виключно на ПДВ-рахунок. Якщо з поточного рахунка — на поточний рахунок.

Якщо у вас є переплата з ПДВ, що утворилася в результаті сплати з поточного рахунка зобов’язань за уточнюючим розрахунком, її можна повернути відразу на поточний рахунок.

Зверніть увагу: повернення переплат на ПДВ-рахунок відбуватиметься, як і раніше, без збільшення ліміту. Але тепер у цьому є логіка. Адже повертати на ПДВ-рахунок будуть тільки кошти, які потрапили з ПДВ-рахунка. Свого часу при «заході» на ПДВ-рахунок вони збільшили ліміт. А при їх списанні ліміт не зменшується. Відповідно, при поверненні коштів на ПДВ-рахунок немає підстав знову збільшувати ліміт.

А ось для випадків, коли кошти до бюджету потрапили не з ПДВ-рахунка або через додаток Д4, зробили «бонус», про який нижче.

Бонуси-ліміти

Вони стосуються платників, які в 2016 році повертали «бюджетні» переплати з ПДВ на підставі п. 43.4 ПКУ. Але не будь-які переплати, а тільки сформовані за рахунок перерахування коштів:

з поточного рахунка безпосередньо до бюджету (ліміт ніяк не відреагував на таку сплату);

з ПДВ-рахунка через додаток Д4 до бюджету (ліміт спочатку зріс, але при поданні додатка Д4 зменшився).

Усім, хто повертав такі переплати на ПДВ-рахунок у 2016 році, ліміт на цю суму повинні були збільшити 20 січня 2017 року ( п. 53 підрозд. 2 розд. XX ПКУ).

Крім того, як вказано в цьому ж пункті, в межах суми такого збільшення платник має право подати заяву — додаток Д4 на повернення коштів з ПДВ-рахунка. Можливо, законодавці цим хотіли обмежити напрям використання такого ліміту — тільки для цілей «з’їдання» при поданні додатка Д4. Але поки такий фіскальний підхід податківцями не підтверджується .

Показник ΣПеревищ

Ще одне довгоочікуване нововведення — можливість реєструвати податкові накладні за рахунок показника ΣПеревищ. Нагадаємо: цей показник з’являється, якщо в ПДВ-декларації відображена незареєстрована податкова накладна.

Раніше, щоб зареєструвати таку податкову накладну, треба було забезпечити ліміт реєстрації для неї фактично в подвійному розмірі: спочатку для того, щоб нівелювати зменшення ліміту через ΣПеревищ, а потім, щоб мати ліміт, достатній для реєстрації такої податкової накладної.

Тепер з цим стане простіше. Пункт 2001.9 ПКУ дозволяє зареєструвати «запізнілу» податкову накладну / розрахунок коригування за рахунок показника ∑Перевищ. Тобто повторно поповнювати ПДВ-рахунок, щоб зареєструвати податкову накладну, не доведеться.

На жаль, на практиці поки це не працює. Податківці ще не встигли настроїти програмне забезпечення під це нововведення.

Така можливість буде у тих платників ПДВ, у яких через появу показника ∑Перевищ недостатньо реєстраційного ліміту. При цьому повинні дотримуватися такі умови:

1. За рахунок показника ∑Перевищ можна зареєструвати тільки ту податкову накладну / розрахунок коригування, яка відноситься до звітного періоду, за який виник цей показник.

2. Сума повинна вписатися в «свій» ліміт, який розраховується так:

∑Перевищ - ∑ПЗ за деклараціями за періоди з 1 липня 2015 року + ∑ПопРах.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться