Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, лютий, 2017/№8
Друкувати

Перевірки податківців: що нового?

Товстоп’ят Юрій, податковий експерт, y.tovstopyat@buhgalter 911.com
З нового року, як ви вже знаєте1, перевірки платників мають право здійснювати лише податківці обласного і центрального рівня. Але це далеко не єдина зміна в частині податкових перевірок. У цій статті пропонуємо вам розглянути інші «податково-перевірочні» нововведення.
податкові перевірки, податкова реформа — 2017

1 Зокрема, ми повідомляли про це в статті «Новинки в адмініструванні податків: «гарячий» дайджест» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 1-2).

Під новим «покривалом»

Передусім нагадаємо, що мораторій на проведення перевірок у 2017 році на податківців, на жаль, не поширюється. Далі відзначимо, що не Кодексом єдиним (у сенсі Податковим) тепер «живуть» податківці (у контексті проведення перевірок). З нового року на них поширюються також деякі вимоги Закону № 8772. Чому тільки деякі? Адже в ч. 5 ст. 2 цього Закону чітко визначений перелік його норм, керуватися якими податківці зобов’язані. Причому здійснювати державний нагляд (контроль) вони повинні у встановленому Законом № 877 порядку, але з урахуванням особливостей, визначених ПКУ і міжнародними договорами.

2 Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V. Зі змінами, внесеними до нього в новому році, ми знайомили вас у матеріалі «Перевірочні зміни — 2017: у чому «обмежені» перевіряючі» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 7).

Статті 1, 3, ч. 1, 4, 6 — 8, абз. 2 ч. 10, ч. 13 і 14 ст. 4, ч. 1 — 4 ст. 5, ч. 3 ст. 6, ч. 1 — 4 і 6 ст. 7, ст. 9, 10, 19, 20, 21, ч. 3 ст. 22 Закону № 877 обов’язкові для податківців.

На митний контроль на кордоні дія Закону № 877 не поширюється. Але зараз поговоримо детальніше про особливості податкових перевірок, визначених ПКУ, а точніше про зміни, що сталися з ними.

Загальні зміни

Найгучніше нововведення полягає в тому, що функція контрольно-перевірочної роботи тепер закріплена лише за податківцями обласного і центрального рівнів. Тому починаючи з 01.01.2017 р. тільки ці органи можуть здійснювати організацію і проведення документальних і фактичних перевірок — указує ДФСУ у своєму листі3 на цю тему. Головне податкове відомство розшифровує, що тільки такі органи можуть видавати накази про проведення, оформляти направлення (посвідчення), складати акти (довідки) і податкові повідомлення-рішення, вимоги (рішення) зі сплати ЄСВ за результатами перевірок.

3 Лист ДФСУ від 17.01.2017 р. № 1005/7/99-99-14-03-03-17.

Розширили повноваження заступників керівників контролюючих органів. Тепер вони мають право:

Ці повноваження (і низка інших, віднесених до компетенції керівників органів ДФС / їх заступників) отримали й інші уповноважені керівником особи контролюючого органу.

— приймати рішення про проведення документальної планової ( п. 77.4 ПКУ) і позапланової ( п. 78.4 ПКУ); документальної невиїзної ( п. 79.1 ПКУ) і фактичної ( п. 80.2 ПКУ) перевірки. Оформляють такі рішення відповідним наказом;

— подовжувати тривалість перевірок ( пп. 82.1 — 82.3 ПКУ);

— зупиняти проведення документальної виїзної (планової і позапланової) перевірки великого платника податків ( п. 82.4 ПКУ).

Тепер прийшла черга змін, що зазнали ті або інші види перевірок.

Камеральні перевірки. Законодавець уточнив, що предметом таких перевірок тепер також може бути:

Перевірку вказаних елементів можуть проводити лише на підставі даних, які зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

своєчасність надання податкових декларацій (розрахунків);

своєчасність реєстрації (а) податкових накладних та/або розрахунків коригування до них у Єдиному реєстрі податкових накладних; (б) акцизних накладних та/або розрахунків коригування до них у Єдиному реєстрі акцизних накладних;

виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати погодженої суми податкового (грошового) зобов’язання.

Також уточнили терміни проведення камеральних перевірок. Декларації й уточнюючі розрахунки можуть перевірити впродовж 30 календарних днів, що йдуть після останнього дня граничного терміну їх подання.

Якщо такі документи надані пізніше, то відповідний термін відлічують з дня їх фактичного надання.

З усіх інших питань (пов’язаних, зокрема, з податковими/акцизними накладними) «камералити» зможуть упродовж 1095 календарних днів.

Планові документальні перевірки податківці повинні проводити згідно з планом-графіком на поточний рік, який для виконання п. 77.1 ПКУ ДФСУ повинна оприлюднити на своєму офіційному веб-сайті до 25 грудня попереднього року. Тільки де цей план ? На дворі середина лютого, а його досі так ніхто і не бачив. При цьому, на жаль, публікувати його почнуть, мабуть, лише починаючи з перевірок, які проводитимуться у 2018 році. Про це свідчить консультація в категорії 136.01 ЗІР. Для цього в податківців є термін до 25.12.2017 р.

За загальним правилом планові перевірки по окремих видах зобов’язань перед бюджетами забороняються. Це не стосується декількох винятків, до числа яких законодавець додав правильність обчислення, повноту і своєчасність сплати митних платежів, податків, зборів і ЄСВ під час виплати (нарахування) доходів фізособам.

Позапланові документальні перевірки: змінені підстави. У цій частині на вас чекають такі нововведення.

По-перше, в п.п. 78.1.1 ПКУ повернули можливість проведення позапланової документальної перевірки в разі отримання податківцями інформації, що свідчить про порушення платником податкового законодавства. Така можливість у податківців була до 01.01.2016 р., після чого її в них, здавалося б, відібрали. Але вони не переймалися і продовжували «штампувати» запити і ходити на перевірки на підставі пп. 78.1.4 і 78.1.11 ПКУ.

Але на цій підставі податківці мають право ініціювати перевірку тільки в тому випадку, якщо платник проігнорує їх письмовий запит. Причому з 1 січня для відповіді на такий запит у платника є 15 робочих днів (а не 10, як було раніше) з дня його отримання.

У частині термінів для відповіді тепер те саме, у загальному випадку, можна сказати і стосовно інших підстав (окрім запитів у межах зустрічних звірянь). У тому числі і для випадків, коли в минулому на відповідь податківцям відводився місяць.

По-друге, уточнили підставу для проведення перевірки з п.п. 78.1.5 ПКУ (ср. ). У ньому, як і раніше, йдеться про повторну перевірку, що призначається після проведення «основної». Так от, тепер накликати її на себе платник може за допомогою подання не лише заперечення до акта перевірки, але і додаткових документів.

Подають їх перевіряючим у порядку, визначеному п. 44.7 ПКУ. Тобто:

— або відправляють листом з повідомленням про вручення і з описом вкладення;

— або надають безпосередньо до контролюючого органу, що проводив перевірку, копії таких документів (завірені печаткою платника подаків4 і підписом фізособи-платника або посадової особи платника податків — юрособи).

4 За її наявності.

Наказ про проведення перевірки на підставі, вказаній у п.п. 78.1.5 ПКУ, представляє:

контролюючий орган, що проводив перевірку, — у разі розгляду заперечення до акта перевірки та/або додаткових документів;

контролюючий орган вищого рівня, що розглядає скаргу платника, — під час проведення процедури адміністративного оскарження5.

5 Про змінений до кінця минулого року порядок проведення такого оскарження ви могли прочитати в статті «Адміноскарження рішень податківців: «друге дихання» («Бухгалтер 911», 2016, № 50).

По-третє, з п.п. 78.1.11 ПКУ вилучена можливість проведення позапланової перевірки при отриманні постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора.

У той самий час заборону на проведення перевірки на підставі цього підпункту, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок, з п. 78.2 ПКУ вилучили.

По-четверте, з’явилася нова підстава для проведення позапланової документальної перевірки. Новоявлений п.п. 78.1.19 ПКУ «дає добро» на проведення перевірки, якщо платник не надасть інформації, визначеної в запиті контролюючого органу, для проведення зустрічного звіряння. Зробити це платник зобов’язаний упродовж 10 робочих днів з дня, що йде за днем отримання запиту. Радує в цьому випадку лише те, що така перевірка повинна проводитися виключно з питань, вказаних у запиті.

Відмова в допуску податківців до перевірки

За допомогою оновленого п. 81.2 ПКУ законодавець деталізував порядок дій контролерів у разі, якщо платник та/або його посадові (службові) особи (або його представники чи особи, які фактично проводять розрахункові операції) відмовлять у допуску податківців до проведення перевірки. Посадові особи податкової у разі отримання відмови повинні невідкладно скласти акт у двох екземплярах, що засвідчує факт такої відмови. У ньому їм слід указати заявлені (мабуть, платником) причини відмови.

Один екземпляр такого акта відразу після його складання вручають під підпис платникові податків та/або його уповноваженій особі.

Посадова (службова) особа платника6, у свою чергу, має право надати свої письмові пояснення до складеного акта. Якщо ж платник відмовиться підписати акт, що засвідчує факт відмови в допуску до проведення перевірки, перевіряючі повинні скласти ще один акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.

6 Або його представники чи особи, які фактично проводять розрахункові операції.

Документи податківцям: новини для великих платників

Що стосується надання документів податківцям, то деякі зміни в цьому аспекті стосувалися великих платників податків. На запит контролюючого органу (щоправда, мабуть, лише в процесі перевірки, що обумовлено розташуванням цієї норми в п. 85.2 ПКУ) вони зобов’язані надавати податківцям в електронній формі копії документів, які створюють в електронній формі, з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинних документів, регістрів бухобліку, фінзвітності й інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів. Причому робити це вони зобов’язані в строк не пізніше за 2 (а не 1) робочі дні, що йдуть за днем отримання запиту.

У критерії приналежності платника податків до великих також внесли зміни (див. п.п. 14.1.24 ПКУ), піднявши відповідні значення показників.

Оформлення результатів перевірок

Уточнили, що акт (довідку) документальної невиїзної перевірки повинні вручити платникові податків не пізніше наступного робочого дня після його реєстрації (до цього норма в частині терміну була «розмитою»). Причому акт (довідку) платникові податків або його представникам можуть або вручити особисто, або направити в порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

Заперечення до актів перевірок

Само собою, з висновками перевірки або фактами і даними, викладеними в акті (довідці), платник7 може не погодитися. У такому разі він, як і раніше, має право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному п. 44.7 ПКУ, до контролюючого органу, що проводив перевірку. Встигнути необхідно впродовж 5 робочих днів з дня, що йде за днем отримання акта (довідки).

7 Або його законні представники.

Зверніть увагу на термін: раніше він за буквою ПКУ відлічувався з дня отримання акта, що часто призводило до суперечок з податківцями. Тепер така проблема повинна зникнути.

Термін для розгляду таких заперечень та/або додаткових документів збільшили з 5 до 7 робочих днів, що йдуть за днем їх отримання8.

8 Або днем завершення перевірки, проведеної у зв’язку з необхідністю з’ясування обставин, які не були досліджені під час перевірки і вказані в зауваженнях, у разі проведення такої.

До речі, про своє бажання брати участь у розгляді заперечень / додаткових документів платник (його уповноважена особа та/або представник) має право вказати в запереченнях / листі про надання додаткових документів.

Контролюючий орган у такому разі зобов’язаний повідомити платникові про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення платникові повинні направити не пізніше ніж за 4 робочих дні (раніше було 2) до дня їх розгляду.

Причому уточнили, що таке повідомлення повинні направляти в порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

Винесення податкових повідомлень-рішень

Ви вже знаєте про неабияке розширення можливостей уповноважених осіб контролюючого органу (разом з керівниками органів ДФС і їх заступниками). Так ось, такі особи (як і керівники, їх заступники) тепер мають право навіть приймати податкові повідомлення-рішення.

Для цього відведений термін у 10 робочих днів з дня, що йде за днем вручення платникові податків, його представникові або особі, що здійснювала розрахункові операції, акта перевірки.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки9 податкове повідомлення-рішення приймають з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки9 впродовж 3 робочих днів, що йдуть за днем розгляду заперечень9. Причому платникові надають (направляють) письмову відповідь.

9 Та/або додаткових документів, наданих у порядку, визначеному п. 44.7 ПКУ.

Що важливо, тепер згідно зі зміненим п. 58.1 ПКУ в повідомленнях-рішеннях можуть вказувати попередження про необхідність складання і реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування до неї у визначених цим Кодексом випадках.

У згаданому на початку статті листі № 1005 податківці повідомляють, що рішення про визначення грошових зобов’язань, вимоги (рішення) зі сплати ЄСВ за матеріалами документальних перевірок, які розпочаті (завершені) ДПІ до 01.01.2017 р. і термін винесення ухвали по яких не настав, приймають керівники (їх заступники або уповноважені особи) відповідного контролюючого органу обласного рівня.

Прийняти правильне рішення посадовим (службовим) особам контролюючого органу повинна «допомогти» деталізація відповідальності за ухвалення неправомірних рішень про донарахування грошових зобов’язань. Хоча зазначимо: таку відповідальність контролери повинні були нести (і навіть іноді несли по факту) і в минулому — на підставі інших норм законодавства.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам