Ідеться про постанову КМУ від 23.11.2016 р. № 1066, яка набула чинності з 17.03.2017 р.
Власне кажучи, постанова містить два переліки: (1) 219 скасованих актів УРСР і (2) 99 актів СРСР, застосування яких припинене. Детально аналізувати «післядію» переважної більшості цих актів немає сенсу, оскільки вони давно «перекриті» законодавством України, що в більшості своїй містить традиційний припис, мовляв, інші акти «діють у частині, що не суперечить»…
Тож формальну відсутність факту їх скасування (припинення дії) навряд чи хто-небудь помічав . Але цього не можна сказати про безліч нормативних актів, якими встановлювалися норми природного убутку товарів.
Роль цього показника визначена в Положенні про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженому наказом Мінфіну від 02.09.2014 р. № 879 (ср. ). А відповідні інвентаризаційні наслідки (бухоблікові та податкові) того факту, вкладаються фактичні недостачі ТМЦ на підприємстві в норми природного убутку чи не вкладаються (тобто є «наднормативні» втрати), ви вже знаєте з журналу «Бухгалтер 911», 2016, № 44*.
* Стаття «Підбиваємо підсумки інвентаризації: що показати в обліку?».
Так ось, для зручності зорієнтуємо вас у переліку «покійних» норм.
Перелік скасованих норм природного убутку
№ з/п |
№ у (2) |
Реквізити документа |
Вид товарів |
1 |
9 |
Мінпромбудмат СРСР від 21.07.72 р. |
Азбоцементні листи, труби |
2 |
17 |
Держпостач СРСР від 10.01.77 р. № 2 |
Запашні речовини, ефірні олії |
3 |
23 |
Держпостач СРСР від 24.10.78 р. № 56 |
Макулатура, склобій, пісок тощо |
4 |
26 |
Мінпромбудмат СРСР від 10.09.80 р. |
Плити, плитка з природного каменю |
5 |
31 |
Мінпромбудмат СРСР від 07.04.82 р. |
Ванни чавунні емальовані |
6 |
32 |
Мінпромбудмат СРСР від 10.05.82 р. |
Керамічна цегла та камінь |
7 |
37 |
Мінм’ясомолпром СРСР від 31.12.82 р. № 291 |
М’ясо птиці та кролів |
8 |
38 |
Мінпромбудмат СРСР від 14.01.83 р. |
Ванни, мийки сталеві емальовані |
9 |
39 |
Мінпромбудмат СРСР від 10.03.83 р. |
Силікатна цегла та камінь |
10 |
41 |
Мінпромбудмат СРСР від 31.05.83 р. |
Вироби з ніздрюватого бетону |
11 |
43 |
Мінпромбудмат СРСР від 19.10.83 р. |
Вироби з ніздрюватого бетону |
12 |
51 |
Держпостач СРСР від 30.07.84 р. № 93 |
Фенол, кислота мурашина |
13 |
55 |
Держпостач СРСР від 31.01.85 р. № 12 |
Зерно, крупи, борошно, корми тощо |
14 |
56 |
МОЗ СРСР від 06.02.85 р. № 138 |
Нефасовані лікарські засоби |
15 |
68 |
Мінхлібпрод СРСР від 28.01.86 р. № 23 |
Зерно, крупи, борошно тощо |
16 |
69 |
Держпостач СРСР від 20.02.86 р. № 25 |
Кора дубильна |
17 |
70 |
Держкомпостач СРСР від 26.03.86 р. № 40 |
Нафтопродукти |
18 |
72 |
Держпостач СРСР від 03.06.86 р. № 69 |
Сіль кухонна в буграх |
19 |
74 |
Держпостач СРСР від 19.11.86 р. № 156 |
Промислова хімія при зберіганні |
20 |
77 |
Держпостач СРСР від 22.01.87 р. № 8 |
Запашні речовини, ефірні олії |
21 |
80 |
Держпостач СРСР від 09.06.87 р. № 81 |
Промислова хімія при зберіганні |
22 |
82 |
Держпостач СРСР від 07.07.87 р. № 94 |
Картопля |
23 |
85 |
Держпостач СРСР від 18.12.87 р. № 152 |
Зерно при перевезенні у вагонах-зерновозах |
Відразу заспокоїмо суб’єктів сфери торгівлі: їх норми не постраждали (зокрема, затверджені наказами Мінторгу СРСР від 02.04.87 р. № 88, від 23.03.84 р. № 75, від 29.12.84 р. № 339 тощо).
Тобто якщо в таблиці ви не знайшли свої норми убутку, то можете розслабитися.
А ось на рядок 17 нашої таблиці звертаємо особливу увагу.
Річ у тому, що при проведенні інвентаризації нафтопродуктів (і, зокрема, пального) слід використати норми природних втрат — увага! — затверджені постановою Даржкомпостачу СРСР від 26.03.86 р. № 40. Про це чітко сказано в п. 13.13 «пальної» Інструкції від 20.05.2008 р. № 281/171/578/155.
Що ж виходить? Дивіться: у п. 4 розд. IV «інвентаризаційного» Положення встановлено: «За відсутності норм природного убутку втрата розглядається як недостача понад норму». І тепер відсутність норм убутку пального, по-перше, спричиняє за собою бухоблікову тяганину із зарахуванням суми недостачі на забалансовий рахунок і т. д. А по-друге, пальне, якого не вистачає з природних причин — будучи виявленим як недостача при інвентаризації (зокрема, проведеній на вимогу податківців) — у повному обсязі опиняється в категорії «використання не в господарській діяльності» платника ПДВ. І якщо «вхідний» ПДВ за таким пальним потрапив у податковий кредит, то на його вартість придбання (
п. 189.1 ПКУ) податківці напевно захочуть побачити нарахування «компенсаційних» податкових зобов’язань з ПДВ на підставі
п.п. «г» п. 198.5 ПКУ .
Нагадаємо, що в п. 231.1 ПКУ встановлено обов’язок платника акцизного податку з реалізації пального складати акцизну накладну, зокрема на обсяги пального, втраченого як у межах, так і понад установлені норми втрат.
Таким чином, за відсутності затверджених норм природних втрат пального разом з такою акцизною накладною доведеться складати/реєструвати ще і податкову накладну — на суму «компенсаційного» ПДВ**.
** Про всі подробиці заповнення нової форми податкової накладної читайте в статті «Шпаргалка по податкових накладних: умовні ІПН, умовні коди (яких немає в УКТ ЗЕД)» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 12).