Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, травень, 2017/№18-19
Друкувати

«Гальмування» реєстрації податкових накладних: що робити?

Казанова Марина, налоговый эксперт, CAP
Останнім часом платники скаржаться на те, що податківці всіляко намагаються блокувати договір про визнання електронних документів: не підписують його, запрошують підписати додаткові угоди тощо. Крім того, є й проблеми з реєстрацією податкових накладних — квитанції з підтвердженням реєстрації приходять із запізненням. Як бути в цих ситуаціях — обговоримо в сьогоднішній статті.
податкова накладна, не приходять квитанції, блокування договору

Довга реєстрація податкової накладної

Багато платників ПДВ звернули увагу на те, як довго стали йти квитанції, що підтверджують реєстрацію податкової накладної (розрахунку коригування). Якщо раніше такі квитанції приходили практично відразу, то тепер їх можна чекати по три-чотири дні . Незрозуміло, чи то це відгомін «тестового режиму блокування»*, чи то просто мають місце якісь техпроблеми.

* Детальніше читайте в статті «Критерії ризиків для блокування податкової накладної: до чого готуватися»? (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 16).

Для платника — це явний дискомфорт. Незрозуміло, пройшла реєстрацію податкова накладна чи ні, а якщо пройшла, то яким днем, і чи не загрожують в цьому випадку штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.

У більшості випадків квитанції, які приходять із запізненням, датують реєстрацію податкової накладної днем фактичного її відправлення платником на реєстрацію.

Згідно з п. 10 Порядку № 1246** датою і часом подання податкової накладної на реєстрацію вважаються дата і час, вказані у квитанції про підтвердження реєстрації податкової накладної.

** Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1246.

Але не виключений і «поганий» варіант розвитку подій — коли у квитанції, отриманій із запізненням, стоїть пізніша дата, ніж фактична дата відправки податкової накладної на реєстрацію.

У цій ситуації від штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної повинні захистити норми п. 11 Порядку № 1246 і п. 201.10 ПКУ (ср. 025069200). Благо вони дуже навіть однозначні . Квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної, надсилається платникові впродовж операційного дня. Якщо ж упродовж цього строку від податківців ні квитанції про прийняття, ні квитанції про неприйняття податкової накладної не прийшло, то така податкова накладна вважається зареєстрованою.

Операційним днем вважається час з 00 до 23 годин. Тому квитанція про реєстрацію/нереєстрацію податкової накладної повинна прийти не пізніше 23-ої години поточного дня.

Квитанція про реєстрацію отримана із запізненням і в ній уже вказана інша дата реєстрації? У такому разі є всі підстави «йти на принцип».

Так, наприклад, у Харківському окружному суді розглядалася така справа. Підприємство в останній день на той момент ще п’ятнадцятиденного строку відправило податкову накладну на реєстрацію о 15 годині 29 хвилин 49 секунд. Але до 23 годин цього дня квитанції про неприйняття податкової накладної не отримали. Згідно з отриманою наступного дня квитанцією податкова накладна виявилася зареєстрованою вже наступним днем, тобто з простроченням. Податкова надіслала податкове повідомлення-рішення на штраф за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної за ст. 1201 ПКУ.

Але ось суд, посилаючись на норму п. 11 Порядку № 1246, дійшов висновку, що оскільки впродовж операційного дня підприємству не прийшла квитанція про неприйняття податкової накладної, податкова накладна вважається зареєстрованою датою її відправки на реєстрацію. Тобто вона зареєстрована вчасно.

Постанова Харківського окружного адмінсуду від 02.02.2017 р. у справі № 820/6330/16.

Але трапляється й інша ситуація. Не отримавши з будь-яких причин квитанцію, що підтверджує реєстрацію податкової накладної, підприємство відправляє податкову накладну на реєстрацію повторно. Але це вже відбувається після закінчення граничних строків реєстрації податкової накладної. У результаті податкова накладна виявляється простроченою.

Чи можна відбитися від штрафу за несвоєчасну реєстрацію в цьому випадку? Можна . Посилаючись усе на ті ж п. 11 Порядку № 1246 і п. 201.10 ПКУ.

Така справа розглядалася в Житомирському апеляційному адмінсуді. Суд визначив, що податкова накладна, яка відправлялася раніше на реєстрацію (і за якою не отримана квитанція), і друга податкова накладна (зареєстрована з простроченням) є ідентичними. Тобто підприємство реєструвало одну і ту ж податкову накладну. З тією лише відмінністю, що при попередній відправці податкової накладної на реєстрацію вона була не зареєстрована з невідомих причин — адже квитанція про неприйняття податкової накладної впродовж операційного дня не прийшла.

Ухвала Житомирського апеляційного адмінсуду від 15.03.2017 р. у справі № 806/2219/16.

Суд дійшов висновку, що датою реєстрації податкової накладної в цьому випадку вважається дата її первісної відправки на реєстрацію (а не дата, по суті, повторної реєстрації).

Блокування договору на електронну звітність

Здавалося б, це неможливо. Адже п. 49.4 ПКУ забороняє контролюючим органам в односторонньому порядку розривати договір про визнання електронних документів . Але, як показує практика, податківці активно знаходять усілякі способи заблокувати подання електронної звітності.

Наприклад, під «приціл» можуть потрапити платники, яким потрібно переукласти договір про визнання електронних документів. При спробі відправити податківцям договір платникові приходить повідомлення про те, що документ не прийнятий. При цьому причини неприйняття незрозумілі. У результаті — потрібно відвідати податкову. А там уже пропонують підписати до «електронного» договору додаткову угоду.

Але і платникам з діючим договором на електронну звітність можуть приходити:

— повідомлення про те, що «можливо, призупинено договір про визнання електронної звітності»;

— чи повідомлення про необхідність терміново з’явитися до податкової для підписання додаткової угоди до договору про визнання електронної звітності.

Якщо раніше таке практикували тільки в Києві, то зараз це поширюється і на інші регіони.

Чим небезпечна ця додаткова угода? А тим, що в ній прописується можливість тимчасового призупинення договору на електронну звітність «у разі виникнення спірних моментів щодо автентичності податкових накладних». Оскільки це формулювання дуже розмите і не конкретизоване, будь-яка, на думку податківців, підозріла податкова накладна надасть їм фактично привід призупинити договір на електронну звітність.

Причому формально це навіть небезпечніше, ніж майбутнє блокування податкових накладних, передбачене п. 201.16 ПКУ. Адже там, принаймні, є чіткі підстави для призупинення реєстрації податкової накладної.

А призупинення договору на електронну звітність може призвести до неможливості реєструвати податкові накладні і подавати звітність в електронному вигляді. Причому, скоріш за все, навіть стосовно звітності скористатися іншими способами її подання, передбаченими п. 49.4 ПКУ, буде неможливо. Адже така можливість надається в разі припинення договору, а ось при призупиненні його дія начебто і не припиняється.

Хоча якщо подивитися судову практику, то будь-які формулювання у квитанціях про можливе припинення/призупинення договору суди розцінюють як одностороннє розірвання податківцями договору про визнання електронних документів.

Загалом, ризики з підписанням додаткових угод є. А ось нав’язування таких додаткових угод незаконне. І податківці в курсі цього. Адже фіскали повинні діяти тільки в межах Інструкції № 233***. А вона, так само як і типовий договір на електронну звітність, не передбачає можливості призупиняти договір.

*** Інструкція з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затверджена наказом ДПАУ від 10.04.2008 р. № 233.

Відповідно, рекомендуємо не підписувати додаткову угоду, адже вона нічим не затверджена і незаконна.

Але як бути, якщо в результаті відмови підписати додаткову угоду податківці блокують договір про визнання електронної звітності?

У цьому випадку можна скаржитися на податківців: у вищий орган, на «пульс податкової» ((044) 284-00-07), у прокуратуру.

Зокрема, слід вимагати визнати протиправною відмову в прийнятті податкової звітності та реєстрації податкових накладних і зобов’язати податківців зареєструвати податкові накладні і прийняти декларацію датою їх фактичного подання (постанова Київського окружного адмінсуду від 28.02.2017 р. у справі № 810/4228/16, постанова ВАСУ від 15.06.2016 р. у справі № 805/1845/15-а).

А щоб довести «дату фактичного подання», навіть якщо ви знаєте, що декларацію / податкову накладну не приймуть, усе одно відправляйте звітність / податкові накладні на реєстрацію і зберігайте квитанції про їх неприйняття.

Так ви доведете, що вжили всіх заходів з подання звітності / реєстрації податкових накладних.
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться