Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, травень, 2017/№20
Друкувати

Статутний капітал: відповідаємо на найчастіші запитання

Казанова Марина, податковий експерт, m.kazanova@buhgalter911.com
Внески в статутний капітал грошових коштів або майна — операція специфічна, але на практиці поширена. При цьому в бухгалтера при зіткненні з нею, зазвичай, виникає низка запитань. У цій статті ми зібрали відповіді на найпопулярніші з них.
статутний капітал, внесок майном, інвалютний внесок Засновник збирається зробити внесок у статутний капітал готівкою. Чи можливо це? Чи діють у цьому випадку «готівкові» обмеження?

Готівковий внесок. Якщо підприємство вже пройшло процедуру держреєстрації, то учасник може зробити внесок у статутний капітал готівкою в касу підприємства. Отримання грошових коштів при цьому оформляють прибутковим касовим ордером (форма № КО-1). Ця операція не вимагає застосування РРО.

«Готівкових» обмежень, визначених постановою № 2101, у цьому випадку дотримувати треба. Так, якщо засновником є:

1 Постанова Правління НБУ «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» від 06.06.2013 р. № 210.

— суб’єкт господарювання (юрособа або підприємець) — максимальна сума «готівкового» внеску на день не може бути більше 10000 грн.;

— фізособа — сума внеску на день не може перевищувати 50000 грн. (зараз це обмеження поширюється не лише на розрахунки за товари/послуги, але і на інші види розрахунків).

Зверніть увагу: це обмеження встановлене для операцій однієї особи. У свою чергу, кількість підприємств/фізосіб, з якими проводяться розрахунки впродовж дня, не обмежується (тобто сукупна сума готівкових розрахунків з декількома особами може перевищити вказану межу).

Також врахуйте, що готівка, отримана як внесок у статутний капітал, бере участь у розрахунку ліміту каси.

Засновник вніс у статутний капітал основні засоби. Як відобразити цю операцію в обліку і якими документами оформити?

Внесок основними засобами. Передача основного засобу в статутний капітал оформляється актом приймання-передачі. Він складається в довільній формі (з обов’язковими реквізитами первинного документа), але можна також використати і типовий акт за формою № ОЗ-1. У загальному випадку таке майно передається за вартістю, визначеною в рішенні загальних зборів ( ст. 115 ЦКУ, ст. 13 Закону про господарські товариства2). Оцінку майнового внеску рекомендується оформити актом оцінки.

2 Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. № 1576-XII.

Залучення незалежного оцінювача обов’язкове, якщо майно вноситься в статутний капітал акціонерного товариства (ст. 8 Закону про АТ3) або якщо госптовариство створюється на базі державного або комунального майна (ст. 7 Закону № 26584).

3 Закон України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р. № 514-VI.

4 Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-III.

Що ще важливо! Майно, внесене в статутний капітал підприємства, стає його власністю.

Тому, якщо в статутний капітал вноситься, наприклад, об’єкт нерухомості або автомобіль, право власності на такі об’єкти потрібно переоформити.

Тепер про відображення цієї операції в обліку емітента корпоративних прав.

Бухоблік. Отриманий як внесок у статутний капітал основний засіб потрібно оприбуткувати на баланс. Первісною вартістю буде узгоджена засновниками (учасниками) товариства справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених п. 8 П(С)БО 7 (абз. 2 п. 10 цього стандарту). Вартість основного засобу відображають за дебетом субрахунку 152 у кореспонденції з кредитом рахунку 46. Зазначимо, що, на думку Мінфіну (лист від 17.11.2003 р. № 31-04200-04-5/5570), вартість необоротних активів, внесених у статутний капітал підприємства, за дебетом рахунку 15 не відображається (тобто слід відразу використати рахунок 10). Проте, на наш погляд, для дотримання методології формування їх первісної вартості все-таки краще використовувати рахунок 15.

Податок на прибуток. Операція з отримання основного засобу в статутний капітал ніяк не впливає на «прибутковий» облік (що виходить з порядку відображення операції в бухобліку і відсутності коригувань). Такий вплив з’явиться тільки після того, як отриманий «ОЗ-внесок» почне амортизуватися або буде реалізований.

Також зазначимо, що податківці операцію з внесення основного засобу як внеску в статутний капітал визнають контрольованою (лист ДФСУ від 09.03.2017 р. № 5898/7/99-99-14-01-02-17). Це означає, що якщо основні засоби вносить «контрольований» контрагент (зокрема, пов’язаний нерезидент або нерезидент з низькоподаткової юрисдикції), така операція повинна враховуватися для розрахунку граничних «трансфертних» обсягів операцій (10 млн грн./рік). Якщо ви потрапили під «трансферт» (тобто у вас перевищений обсяг), то доведеться відображати цю операцію у Звіті про контрольовані операції за той період, у якому був отриманий внесок основними засобами.

ПДВ. Якщо основний засіб вносить учасник — платник ПДВ, то для такого учасника ця операція буде постачанням товару ( п.п. 14.1.191 ПКУ).

Значить, на дату передачі такого основного засобу учасник повинен скласти податкову накладну (база обкладення — договірна вартість, тобто узгоджена засновниками, але не нижче балансової вартості об’єкта).

Чи може емітент претендувати на податковий кредит? Якщо на момент внесення основного засобу він уже зареєструвався платником ПДВ, то за наявності зареєстрованої учасником податкової накладної він має право показати податковий кредит (у бухобліку робиться проводка: Дт 641/ПДВ — Кт 46).

Інакше суму ПДВ включають у первісну вартість основного засобу.

Сама ж по собі передача корпоративних прав від емітента інвесторові не є оподатковуваною ПДВ операцією ( п.п. 196.1.1 ПКУ), тому ні учасник, ні емітент ПДВ-наслідків мати не будуть.

У рішенні загальних зборів зазначено, що учасник-нерезидент повинен внести $10000, що прирівнюється до 250000 грн. Нерезидент вніс цю суму, але на дату зарахування грошових коштів курс долара змінився. Що показувати в обліку?

Інвалютні внески: курсові різниці. Перше, що потрібно пам’ятати: сальдо за субрахунком 401 «Статутний капітал» повинно відповідати розміру статутного капіталу, зафіксованому в засновницьких документах ( п. 2.40 Методрекомендацій № 4335).

5 Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджені наказом Мінфіну від 28.03.2013 р. № 433.

Якщо внесок здійснюється в інвалюті, то в засновницьких документах фіксується вартість внеску як в інвалюті, так і в гривні. Причому вартість інвалютного внеску в гривні фіксують за курсом НБУ, що діє на дату підписання засновницьких документів. Тому інвалютний внесок повинен фіксуватися на субрахунку 401 за курсом НБУ на дату підписання засновницьких документів. Це ж виходить і з п. 5 П(С)БО 21.

Важливо, що в подальшому сальдо субрахунку 401 у зв’язку зі зміною курсу іноземних валют не перераховується (це підтверджує і Мінфін у листі від 20.08.2012 р. № 31-08410-07-25/20605).

А ось зобов’язання засновників за внесками (суми, що враховуються за дебетом рахунку 46 «неоплачений капітал») — якщо вони погашатимуться грошовими коштами — є монетарною заборгованістю. За такою заборгованістю доведеться розраховувати курсові різниці як на дату балансу, так і на дату погашення (повного або часткового) ( п. 8 П(С)БО 21).

Причому згідно з п. 8 цього стандарту курсові різниці, що виникають у результаті перерахунку зобов’язань засновників при формуванні статутного капіталу, відображаються не в доходах/витратах, а у складі додаткового капіталу (субрахунок 425). На це звертав увагу і Мінфін у листі від 05.12.2013 р. № 31-08310-06-10/29025.

Приклад. Засновник-нерезидент згідно із засновницькими документами повинен внести в статутний капітал $10000. Курс НБУ на дату підписання складає 25 грн./$. 16.05.2017 р. засновник-нерезидент погасив заборгованість за внеском.

Курс НБУ:

— на дату балансу (31.03.2017 р.) — 26 грн./$;

— на дату погашення заборгованості (16.05.2017 р.) — 25,50 грн./$.

з/п

Зміст господарської операції

Бухоблік

Сума, грн.

дебет

кредит

1

На дату держреєстрації підприємства відображений статутний капітал, зафіксований у засновницьких документах

462

401

$10000

250000

2

30.03.2017 р. Відображена курсова різниця на дату балансу за заборгованістю засновника ($10000 х (26 грн./$ - 25 грн./$))

462

425

10000

3

16.05.2017 р. Надійшли на розподільчий рахунок грошові кошти в інвалюті в погашення заборгованості ($10000 х 25,50 грн./$)*

316

462

$10000

255000

4

Відображена курсова різниця на дату погашення заборгованості нерезидента ($10000 х (25,50 грн./$ - 26 грн./$))

425

462

5000

* Операції з подальшого обов’язкового продажу валюти, а також зарахування залишку валюти на поточний рахунок підприємства не розглядаються.

Учасник виходить з товариства і хоче повернути свою долю основним засобом. Чи обкладається ця операція ПДВ?

Вихід учасника. Якщо з учасником розраховуються майном — продукцією, товарами, основними засобами, іншими необоротними активами або нематеріальними активами — тут у наявності постачання товарів ( п.п. 14.1.191 ПКУ). Адже право власності на таке майно переходить від емітента до колишнього учасника. Тобто ПДВ бути.

Базу обкладення ПДВ при передачі основних засобів визначають за загальними правилами, встановленими п. 188.1 ПКУ, тобто виходячи з договірної вартості (узгодженої сторонами), але не нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася на початок звітного (податкового) періоду, впродовж якого здійснювалася їх передача учасникові.

Не забудьте при цьому скласти і зареєструвати податкову накладну. Датою виникнення податкових зобов’язань за операцією згідно з п. 187.1 ПКУ буде дата передачі майна учасникові.

Про інші нюанси розрахунку з учасником при поверненні йому долі ви можете прочитати в статті «Операція «ліквідація»: розраховуємося із засновниками» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 10).

Прийнято рішення про збільшення статутного капіталу. При цьому в обліку ТОВ значиться заборгованість перед одним учасником. Чи можна взаємозарахувати цю суму в рахунок додаткового внеску цього учасника?

Залік заборгованості в рахунок внеску. У ч. 2 ст. 144 ЦКУ чітко визначено, що не допускається звільнення учасника ТОВ від обов’язку внесення внеску в статутний капітал товариства, у тому числі шляхом заліку вимог до товариства.

Щоправда, на думку Держкомпідприємництва, ця заборона поширюється тільки на первісне формування статутного капіталу. У свою чергу, збільшення статутного капіталу вона вже не стосується (лист від 18.03.2005 р. № 1768).

Судячи з усього, такого ж підходу дотримується і Мінекономіки. Так, у листі від 13.03.2017 р. № 3211-13/7868-03 Міністерство доходить висновку, що «законодавством України не забороняється збільшувати статутний і додатковий капітал, а також інші фонди господарського товариства на суму кредиторської заборгованості такого господарського товариства перед одним із засновників (учасників, акціонерів) цього господарського товариства».

Водночас судова практика із цього питання залишається неоднозначною. Враховуючи це, а також двозначність згаданої норми ч. 2 ст. 144 ЦКУ, щоб уникнути комерційних і податкових ризиків, радимо вам відмовитися від ідеї збільшення статутного капіталу ТОВ шляхом заліку вимог учасника.

Замінити такий залік ви можете, наприклад, якщо за угодою із засновником відобразите в документах однією датою: внесення засновником у касу готівки для поповнення статутного капіталу і видачу йому через касу цієї ж суми в рахунок погашення заборгованості (причому взагалі без фактичного руху коштів). При цьому не забувайте в цій ситуації враховувати обмеження готівкових розрахунків.

Якщо ви все ж припустите залік, то в майбутньому суд може визнати таку угоду недійсною — на тій підставі, що вона суперечить ЦКУ ( ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 цього Кодексу).
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться