Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, листопад, 2017/№45
Друкувати

In vino veritas: про торгівлю столовим вином

Мірошниченко Віталіна, податковий експерт, v.miroshnichenko@buhgalter911.com
«П’яниці нам не друзі, але й не вороги». Схожа ситуація й зі столовим вином. Це алкогольний напій, але в законодавстві є низка норм, що «усувають перешкоди» на шляху його поширення. Ним навіть можуть уроздріб торгувати «фізики»-єдиноподатники. Що ж собою являє це вино і які особливості торгівлі ним? Кому можна, а кому не можна? Чи потрібна ліцензія і РРО? Чи обов’язково реєструвати місця зберігання столових вин? Про це і йтиметься в статті.
столове вино, оптова і роздрібна торгівля, ліцензія, РРО, місце зберігання

Що таке столове вино? Сьогодні ми говоритимемо про столові вина. Тому відразу розставимо всі крапки над «і». Як з усього різноманіття вин виокремити саме столові?

Столове вино — це «вино, виготовлене шляхом повного або неповного зброджування сусла. Залежно від вмісту цукру столове вино ділиться на сухе, напівсухе, напівсолодке» (п. 28 ст. 1 Закону № 26621, столовим також «присвячена» ст. 6 цього Закону).

1 Закон України «Про виноград і виноградне вино» від 16.06.2005 р. № 2662-IV.

Від столових вин слід відрізняти кріплені (п. 22 ст. 1 Закону № 2662, ст. 7 Закону № 2662 та ДСТУ 4806:2007 «Вина. Загальні технічні умови»). Вони діляться на: міцні, десертні солодкі і десертні лікерні. Не належать до столових вин також:

вина шампанські, ігристі, газовані (ст. 10 Закону № 2662);

— алкогольні напої винного походження: ароматизовані вина, вермути, коньяки, бренді (ст. 11 Закону № 2662).

Відрізнити столове вино від інших вин можна за написом на етикетці, де обов’язково має бути видова назва вина.

Роз’яснення в підкатегорії 115.05 ЗІР.

Кому можна/не можна? Не кожен, хто побажає, може торгувати столовими винами. Але почнемо, мабуть, не із суб’єктного складу, а із загальних обмежень, які стосуються всіх без винятку. Згідно зі ст. 153 Закону № 4812 заборонений продаж, зокрема, вин столових:

2 Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-BP.

— у приміщеннях та на території навчальних закладів, установ охорони здоров’я, окрім ресторанів, що знаходяться на території санаторіїв;

— у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій;

— у закритих спортивних спорудах;

— з торговельних автоматів;

— у невизначених для цього місцях торгівлі. Наприклад, за бажанням сюди можна «приліпити» торгівлю через дрібнороздрібну торговельну мережу (кіоски, ларі, ларьки, палатки, павільйони, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання, розноски, лотки, столики тощо). Продаж алкогольних напоїв у дрібнороздрібній торговельній мережі заборонено3.

3 Правила роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, затверджені наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 08.07.96 р. № 369.

Тепер суб’єктний склад. У списку «неугодних» можна виділити:

єдиноподатників групи 1. Адже їх «місце існування» — ринки. Причому, на думку податківців, саме дрібнороздрібна торговельна мережа. Податківці давно наполягають на тому, що не може бути платником єдиного податку групи 1 підприємець, що здійснює роздрібний продаж товарів у магазині, розташованому на території ринку. Водночас, як ми з’ясували, через дрібнороздрібну торговельну мережу продавати алкоголь (у тому числі вина столові) не можна;

Див. консультацію в підкатегорії 107.01 ЗІР.

фізосіб-єдиноподатників груп 2 і 3, якщо йдеться про оптову (!) торгівлю столовими винами. Роздрібний же продаж їм дозволений! Нагадуємо, що роздрібна торгівля — це продаж вина громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання, у тому числі на розлив;

юросіб-єдиноподатників групи 3 (ч. 3 п.п. 291.5.1 ПКУ). Єдиноподатникам групи 4 установлено заборону на виробництво підакцизних товарів (до яких належать у тому числі і вина столові) — п.п. 291.51.2 ПКУ;

Чи потрібна ліцензія? Для оптової торгівлі столовими винам ліцензія потрібна обов’язково (ч. 1 ст. 15 Закону № 481)! Якщо ж з «алкоасортименту» ви торгуєте виключно столовими винами, причому вроздріб (у тому числі на розлив), можете працювати без роздрібної алко-ліцензії (ч. 13 ст. 15 Закону № 481)! Із цим згодні і податківці (категорія 115.03 ЗІР) . Потрібно тільки дотримуватися обмежень зі ст. 152 і 153 Закону № 481.

Наприклад, не можна продавати столові вина особам до 18 років тощо.

Але зверніть увагу: якщо столові вина використовуються для приготування коктейлів і подібних напоїв (типу глінтвейну, «гарячого вина» тощо), то податківці вимагають наявності ліцензії (категорія 115.03 ЗІР).

Чи потрібний РРО? У ст. 153 Закону № 481 зазначено, що продавати столові вина можна без РРО, але з використанням Розрахункових книжок і Книг обліку розрахункових операцій. Проте в преамбулі Закону про РРО (який має пріоритет як спеціальний нормативно-правовий акт у сфері РРО) зазначено, що норми про незастосування РРО можуть бути встановлені тільки в ПКУ. А в п. 3 розд. II Закону про РРО сказано, що чинні закони застосовуються в частині, що не суперечить Закону про РРО. Отже, норма зі ст. 153 Закону № 481 зараз «мертва». Тобто жодних особливостей для торговців столовим вином на сьогодні немає!

Тому фізособи-єдиноподатники з річним оборотом не більше 1 млн грн. можуть торгувати столовим вином без РРО, Розрахункових книжок і Книг обліку розрахункових операцій . Але при цьому вони зобов’язані дотримуватися двох умов (п. 296.10 ПКУ, п. 6 ст. 9 Закону про РРО): 1) не продавати пиво4; 2) не торгувати технічно складними побутовими виробами.

4 Деталі знайдете в статті «Продаж алкогольних напоїв: про що слід знати» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 28).

Що ж до підприємців-загальносистемників або юросіб (єдиноподатників і платників податку на прибуток), то, на наш погляд, при продажу столових вин за готівку (картки) вони зобов’язані застосовувати РРО на загальних підставах (як і при торгівлі іншими товарами). Адже звільнення від РРО, встановлене ст. 153 Закону № 481, дуже спірне (про це ми писали вище).

Проте сміливі загальносистемники і юрособи можуть узяти на озброєння ліберальну думку податківців . Дивно, але ДФСУ дозволила таким суб’єктам господарювання продавати столові вина за готівку без РРО, але з використанням Розрахункових книжок і Книг обліку розрахункових операцій (категорія 109.03 ЗІР). Атракціон нечуваної щедрості!

Та все ж покладатися на думку податківців у цьому випадку небезпечно. Якщо бажаєте його дотримувати, обов’язково заручіться письмовою індивідуальною податковою консультацією із цього приводу.

Тоді, навіть якщо думка фіскалів зміниться, вам це буде дарма (п. 53.1 ПКУ).

Місця зберігання алкоголю. Зберігання алкогольних напоїв здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв, внесених у Єдиний реєстр, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання або за заявою кого таке місце зберігання було внесене в Єдиний реєстр (ст. 15 Закону № 481). Тому якщо ви займаєтеся оптовою торгівлею столовими винами, то всі місця торгівлі і зберігання столових мають бути внесені в Єдиний реєстр. Для цього слід подати заяву в ДФСУ (форма заяви наведена в додатку 2 до Порядку № 6705).

5 Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання, затверджений наказом ДПАУ від 28.05.2002 р. № 251.

Врахуйте, що за зберігання алкоголю в незареєстрованому місці штраф складає 100 % від вартості товару, але не менше 17 тис. грн. (ст. 17 Закону № 481).

Якщо ж ідеться про роздрібну торгівлю, то тут усе простіше. Річ у тому, що Закон № 481 за низкою зауважень не поширюється на роздрібну торгівлю столовими винами (абз. 2 преамбули до Закону № 481). Тобто роздрібні продавці столових вин (якщо не продають жодного іншого алкоголю) можуть не вносити в Єдиний реєстр свій пункт торгівлі. Це підтверджують і податківці (лист Міндоходів від 08.05.2014 р. № 2955/Б/99-99-21-02-14).

Але врахуйте: у разі роздрібного продажу коктейлів, глінтвейну, «гарячого вина» тощо продавцеві потрібно оформити роздрібну алко-ліцензію і внести в Єдиний реєстр місця зберігання алкоголю. Щоправда, якщо весь алкоголь зберігається за тією ж адресою, де розташований пункт торгівлі, таке місце зберігання в Єдиний реєстр можна не вносити (ст. 15 Закону № 481).

Інші моменти. Наостанок нагадаємо, що ціни на столове вино, як і на інший алкоголь, регулюються державою6. Крім того, роздрібний продаж вина також потребує сплати роздрібного акцизу7.

6 Про недавнє підвищення цих цін ми писали в статті «Хочеш пити — починай копити, або Чергове підняття мінцін на алкоголь» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 35).

7 Про те, як його порахувати, читайте в статті «Продаж алкогольних напоїв: про що слід знати» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 28).

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться