Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, серпень, 2018/№35
Друкувати

ІПК… для усіх, або Роз’яснення щодо водної ренти від фіскалів

Шевчук Михаил, налоговый эксперт
У листі від 14.08.2018 р. № 25068/7/99-99-12-03-04-17 ДФСУ вдалася до незвичайних фінтів: індивідуальні податкові консультації, раніше надані окремим платникам рентної плати за воду, вона надала в користування обласним ГУ ДФС, а також Управлінням податків і зборів з юридичних осіб ОВПП. «Підглянемо» й ми висновки цих ІПК, адже вони знадобляться багатьом первинним водокористувачам.

Напевно, не слід зайвий раз вам нагадувати, що цього року ряди платників рентної плати за спецводокористування помітно порідшали1: у справі залишилися лише (а) первинні водокористувачі; (б) суб’єкти господарювання2, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

1 Детальніше на цю тему ви могли прочитати в статтях «Вторинні водокористувачі: game over!» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 5) і «Дебютна у 2018 році звітність з ренти за спецводокористування» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 15).

2 Юрособи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів і фізичні особи — підприємці.

Ці консультації стосуються саме перших.

Методрекомендації щодо заповнення декларації для підприємств ЖКГ

Але спочатку розглянемо висновки листа ДФСУ від 08.05.2018 р. № 1388/4/99-99-12-02-03-13, в якому головне податкове відомство свого часу навело порядок заповнення декларації з рентної плати3 у разі, якщо вода використовується підприємством ЖКГ одночасно на різні потреби. Причому за кожним із напрямів, на переконання ДФСУ, платник повинен подавати окремі додатки 5. Це такі напрями:

3 Форма якої затверджена наказом Мінфіну «Про затвердження форми податкової декларації з рентної плати» від 17.08.2015 р. № 719.

1) задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (далі — задоволення питних потреб). При цьому обсяги постачань для таких потреб відображають у рядку 8, а в рядку 10.2 проставляють «. Це необхідно для того, щоб не виникло податкове зобов’язання (у рядку 11);

Таким чином податківці погодилися з можливістю зменшувати об’єкт обкладення рентою на обсяг води, використаної на задоволення питних потреб4.

4 Ще недавно вони заявляли, що можливість такого зменшення можлива лише для вторинних водокористувачів — стаття «Первинні водокористувачі теж мають санітарно-гігієнічні потреби!» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 17).

2) постачання споживачам, які не належать до населення (далі — потреби вторинних споживачів). Обсяги постачань таким споживачам слід зазначати в рядку 8 окремого додатка 5, у рядку 10.2 при цьому зазначаючи коефіцієнт «;

3) власні технологічні потреби, включаючи втрати та витрати для забезпечення провадження госпдіяльності з вироблення, створення та/або надання житлово-комунальних послуг (далі — власні технологічні потреби). Такі обсяги також повинні потрапити до рядка 8 окремого додатка 5, у рядку 10.2 якого платник має право зазначити «зменшувальний» коефіцієнт 0,3, передбачений п. 255.7 ПКУ для житлово-комунальних підприємств.

Рекомендації, доведені цим листом, ДФСУ називає методичними, тобто вони є «провідною зорею» для усіх підприємств ЖКГ.

Далі перейдемо до ІПК з листа від 14.08.2018 р. № 25068/7/99-99-12-03-04-17.

Окремі питання

На допомогу обласним ГУ ДФС головне податкове відомство направило дві ІПК, багато в чому схожі одна з одною: № 34155 і 34166. У них містяться конкретні відповіді на запитання, що цікавлять, без перебільшення, більшість первинних водокористувачів.

5 ІПК ДФСУ від 03.08.2018 р. № 3415/6/99-99-12-02-03-15/ІПК.

6 ІПК ДФСУ від 03.08.2018 р. № 3416/6/99-99-12-02-03-15/ІПК.

Що таке підприємство ЖКГ? Третє питання з ІПК № 3416 актуальне насамперед тому, що саме такі підприємства мають право на застосування «зменшувального» коефіцієнта у розмірі 0,3 згідно з п. 255.7 ПКУ.

І саме підприємства ЖКГ повинні керуватися Методрекомендаціями, наведеними ДФСУ в листі від 08.05.2018 р. № 1388/4/99-99-12-02-03-13.

Податківці не здивували, процитувавши визначення підприємств ЖКГ з п.п. 14.1.59 ПКУ. Також вони відзначили, що якщо види економічної діяльності, які проводить водокористувач, ідентифікуються як комунальні послуги, які є складовою житлово-комунальних послуг згідно зі ст. 5 Закону про ЖКП7, то такий водокористувач відповідає поняттю підприємства ЖКГ.

7 Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 р. № 2189-VIII.

Комунальні послуги включають, зокрема, послуги з постачання гарячої води, а також послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Звільнені від ренти обсяги води. Види використання води, за які не стягується рентна плата, зазначені в п. 255.4 ПКУ.

Найбільш затребуваний серед них перший підпункт — задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення8, у тому числі задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юр-, фізосіб-підприємців і платників єдиного податку. До нього й найбільше запитань.

8 Сукупність людей, які перебувають на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, у межах їх житлового фонду та присадибних ділянок.

В обох ІПК, що коментуються, платники цікавилися, чи можна «підвести» під звільнення передачу води окремим категоріям осіб. Ось думка ДФСУ:

№ з/п

Категорія осіб, яким передається вода, умови постачання і напрям використання ними води

Обсяги постачань, які звільняються від обкладення рентною платою

1

Населення (фізичні особи) для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб

2

Юр- і фізособи-підприємці, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення, у тому числі своїх працівників

3

ОСББ, ЖБК, які отриману воду використовують для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення, у тому числі для обслуговування місць загального користування та прибудинкової території

Обсяги води, які НЕ звільняються від обкладення рентною платою

1

Теплопостачальні організації згідно окремого договору, які отриману воду повністю підігрівають та постачають населенню для задоволення їх санітарно-гігієнічних потреб у гарячій воді

2

Теплопостачальні організації згідно окремого договору, які отриману воду повністю використовують для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення в холодній воді, у тому числі своїх робітників

3

Обсяги втрат води в системах водопостачання

Якщо з першою частиною таблиці все, сподіваємося, зрозуміло, то друга половина потребує пояснень. Податківці вказують, що п. 255.4 ПКУ не передбачає звільнення від обкладення рентною платою обсягів води, які реалізовані іншому суб’єкту господарювання, який використовує таку воду в підприємницькій діяльності, наприклад для підігріву для теплопостачання.

І навіть той факт, що, зрештою, вода використовується для задоволення питних та/або санітарно-гігієнічних потреб населення, ролі в цьому випадку, на жаль, не відіграє.

Що ж до обсягів втрат води в системах водопостачання, то «індульгенція» стосовно їх виключення з об’єкта обкладення рентною платою, раніше передбачена п. 255.3 ПКУ, не діє з 01.01.2018 р. Такі зміни передбачені Законом № 17979.

9 Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 р. № 1797-VIII. Про цю зміну і не тільки ви могли прочитати у статті «Вторинні водокористувачі: game over!» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 5).

Викликає побоювання та деякий подив таке твердження ДФСУ. У обох ІПК вона говорить: «термін «фактичний обсяг води, який використовують» визначений тільки в пп. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 Кодексу, як обсяг, що зазначений у дозвільному документі на здійснення спеціального водокористування як ліміт забору води з водного об’єкта (пп. 4 п. 5 Порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 року № 321) без встановлення спеціального порядку обліку таких обсягів забору води».

Що це взагалі таке ? Де фактичний обсяг води, а де ліміт забору води з водного об’єкта? Вважаємо, що в п.п. 255.11.2 ПКУ, на який посилаються податківці, банально поставлена зайва кома. Насправді ж фактичні обсяги використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів — це одне, а встановлені в дозволі на спецводокористування ліміти використання води — зовсім інше.

Але, схоже, що на сьогодні податківці так не вважають .

Особливості декларування податкових зобов’язань. Завершальна частина цих ІПК багато в чому повторює рекомендації з листа від 08.05.2018 р. № 1388/4/99-99-12-02-03-13.

Податківці справедливо вказують, що коефіцієнти в ст. 255 ПКУ (які прямо пропорційно впливають на розрахунок суми податкового зобов’язання) мають ознаки як податкових преференцій, так і фінансових санкцій.

Так, коефіцієнт 0,3 (установлений для підприємств ЖКГ) має ознаки податкових преференцій, а коефіцієнт 5,0 (за понадлімітне використання води) — фінансових санкцій.

Ось тільки треба відрізняти коефіцієнти, встановлені безпосередньо ПКУ, від «штучних» , придуманих ДФСУ для того, щоб відобразити в додатках 5 до декларації з рентної плати розрахунок суми податкового зобов’язання. Коефіцієнти «0» і «1» безпосередньо ПКУ не встановлені!

Податківці вказують, що різниця між об’єктом обкладення рентною платою і його частиною, рентна плата за який не стягується, поділяється на дві частини: технологічну та товарну.

При цьому лише до технологічної частини при нарахуванні податкових зобов’язань підприємства ЖКГ можуть застосовувати коефіцієнт 0,3. До товарної ж — або k 0, або 1.

1. Технологічна частина об’єкта обкладення рентою, у свою чергу, також включає дві складові, що виникають на різних технологічних ступенях формування послуги з централізованого водопостачання.

Перша включає обсяги води, використовувані для належного забезпечення умов водопостачання в частині втрат і технологічних витрат з та приведення обсягів води до нормативів питної води.

Друга складова включає обсяги води, що використані для належного забезпечення умов водопостачання при транспортуванні мережею, зокрема поповнення мережі обсягами води в частині компенсації технологічних втрат з метою підтримки регламентованого робочого тиску мережі для належного забезпечення умов водопостачання при наданні комунальної послуги.

Порядок розрахунку величини технологічної частини об’єкта оподаткування рентною платою встановлений Методикою № 18110.

10 Методика розрахунку технологічних витрат питної води підприємствами, які надають послуги з централізованого водопостачання та/або водовідведення, затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України від 25.06.2014 р. № 181.

2. Товарна ж частина об’єкта обкладення рентною платою включає обсяги води, що використані для надання усім категоріям споживачів послуги з постачання питної води. Ця частина також умовно може бути поділена на 2 складові:

— обсяги води, які п. 255.4 ПКУ звільнені від стягування рентної плати. Це вода, використовувана для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб. Податкові зобов’язання за такими обсягами податківці рекомендують показувати в окремому додатку 5 до декларації з коефіцієнтом 0;

— обсяги води, поставлені іншим категоріям споживачів. Податкові зобов’язання з водної ренти розраховують за такими обсягами в окремому додатку 5 до декларації з коефіцієнтом 1. При цьому витрати згідно з п. 1.6 Порядку № 30211 включаються до тарифу для відшкодування споживачами первинному водокористувачеві його витрат зі сплати рентної плати за таку частину об’єкта оподаткування.

11 Порядок формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затверджене постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 10.03.2016 р. № 302.

Тобто фактично від того, що обов’язок сплачувати ренту покладений на підприємство ЖКГ, зрештою, постраждає споживач, при постачанні води якому застосовується коефіцієнт 1.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться