Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, січень, 2018/№4
Друкувати

Нова епоха електронної взаємодії: про Електронний кабінет і не тільки…

Товстоп’ят Юрій, податковий експерт, y.tovstopyat@buhgalter911.com
З Нового року відбулося одразу декілька по-справжньому доленос­них подій, які обіцяють підняти взаємодію платників податків і контролюючих органів на якісно новий рівень. Щиро сподіваємося, що практика цього разу не сильно розійдеться з теорією. А задумки, потрібно визнати, прогресивні. Про них і поговоримо!

Новий Електронний кабінет. По-перше, замість електронного сервісу «Електронний кабінет платника», що функціонував у «дослідній експлуатації», запрацювала інформаційно-телекомунікаційна система «Електронний кабінет».

Податківці встигли відзвітувати про її впровадження ще 02.01.2018 р.1. На думку ДФСУ, Електронний кабінет користується великою популярністю серед користувачів. На сьогодні він забезпечує 95 % послуг для більшості категорій платників податків.

1 http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/321665.html.

«Запустити» Електронний кабінет з першого дня нового року від ДФСУ вимагав п. 2 наказу, яким затверджений Порядок № 6372.

2 Порядок функціонування Електронного кабінету, затверджений наказом Мінфіну від 14.07.2017 р. № 637. Ознайомленню із цим документом була присвячена стаття «Електронний кабінет»: «покращення» в дорозі» в журналі «Бухгалтер 911», 2017, № 38.

По-хорошому, новий «Електронний кабінет» повинен забезпечити надання платникові податків послуг, перелік яких передбачений ПКУ (а саме п. 421.2).

Поки швидкість роботи кабінету залишає бажати кращого. З усіх боків чути негативні відгуки про перебої в його роботі, причому звідки саме можуть прийти чергові неприємні сюрпризи, спрогнозувати майже неможливо .

Добре хоч ДФСУ сама усвідомлює ситуацію, пояснюючи, що складності на початку року пов’язані із проблемами з мережевим обладнанням. Тільки платникам від цього не легше.

Податківці тим часом рапортують про нові плани: впровадження спеціалізованих програмних продуктів (мобільних додатків) для доступу до онлайн-сервісів фіскальної служби та профільних продуктів податкового адміністрування для юросіб і фізосіб-платників3.

3 http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/322784.html.

Це, очевидно, данина п.п. 191.1.27 ПКУ, що з’явився з нового року, і зобов’язує контролерів забезпечувати розвиток, упровадження та технічне супроводження інформаційно-телекомунікаційних систем і технологій, автоматизацію процедур, зокрема організацію впровадження електронних сервісів для суб’єктів господарювання.

Запрацювали зміни в ПКУ. По-друге, з нового року набрав чинності цілий ряд норм, які були передбачені ще Законом № 17974 (абз. 2 п 1 розд. ІІ), але чекали свого часу . Головні з них — у пп. 421.5 — 421.11 ПКУ, що регулюють роботу Електронного кабінету. Але є й інші нововведення. Давайте коротко по них пробіжимося.

4 Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 р. № 1797-VIII.

Тепер згідно з п.п. 16.1.14 ПКУ платник податків зобов’язаний використовувати Електронний кабінет для листування з контролюючими органами в електронній формі (1) у разі подання звітності в електронній формі, а також (2) після проходження електронної ідентифікації онлайн в Електронному кабінеті.

Електронна ідентифікація — процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фіз-, юрособу або їх представника (п.п. 14.1.561 ПКУ).

Виняток із цього правила: (а) платники податків, які відмовилися від використання Електронного кабінету в порядку, встановленому ПКУ, і (б) платники, які не визначили спосіб взаємодії із контролюючим органом.

Але листування (яке тепер має бути електронним) — це лише окремий вид взаємодії з контролюючим органом. І, наприклад, відправлення звітності він точно не включає.

Листуванню присвячена ст. 42 ПКУ, також оновлена на початку цього року. При цьому врахуйте: незважаючи на те, що п. 42.4 ПКУ вказує на можливість листування з податківцями в електронній формі, далі він уточнює, що таке листування здійснюється за допомогою Електронного кабінету й альтернатив цьому варіанту не наводить (детальніше про це див. далі). Тому вказівка в п.п. 16.1.14 ПКУ на обов’язок використання Електронного кабінету в разі електронного листування з податківцями (див. вище) актуальна. Утім, оскільки за текстом ПКУ трапляються неоднозначні формулювання щодо права/обов’язку використовувати Електронний кабінет, ми не виключаємо з боку ДФСУ і менш категоричного підходу — про те, що для платників це все ж право, а не обов’язок.

А ось посадові і службові особи контролюючих органів тепер зобов’язані використовувати дані та інформацію, отримані через Електронний кабінет, необхідні для виконання покладених на них функцій (згідно з п.п. 21.1.9 ПКУ).

Зокрема, функцій з адміністрування податків, зборів, митних платежів та реалізації податкової і митної політики (в межах наданих їм повноважень).

Раз уже торкнулися листування з контролерами, зазначимо, що згідно з оновленим п. 42.2 ПКУ документи вважаються належним чином врученими, у тому числі якщо вони надіслані у порядку, визначеному п. 42.4 ПКУ.

Саме останній зазнав суттєвих змін (точніше, доповнень). Означений пункт ПКУ тепер говорить про можливість (знову-таки не обов’язок) платників податків, які пройшли електронну ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті, листуватися з контролюючими органами в електронній формі. Цей пункт також «обріс» важливими подробицями такого листування.

Здійснюватися воно повинне засобами електронного зв’язку в електронній формі шляхом надіслання документа в Електронний кабінет з одночасним відправленням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в Електронний кабінет.

При цьому датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з Електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику.

Якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день.

Якщо ж доставка відбулася у вихідний або святковий день, датою вручення документа платнику вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Якщо контролюючий орган не отримає квитанції про доставку документа в Електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання, такий документ йому доведеться відправити в паперовій формі. На третій робочий день з дня відправлення з Електронного кабінету паперовий аналог повинні направити за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручити платнику податків (його представнику).

При цьому строк доставки документа в Електронний кабінет не зараховується до строку надіслання документів, визначеного ПКУ.

Пошта не може вручити документ платнику податків? Якщо причина цього — відсутність за місцезнаходженням його посадових осіб, їх відмова прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або інші причини, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Як і раніше, отримавши документ в електронній формі, ви можете вимагати в контролюючого органу надати вам такий документ у паперовій формі.

На виконання вашої вимоги податківцям відведені 3 робочих дні з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі).

Також з 01.01.2018 р. з ПКУ зник п. 49.17, що раніше регулював роботу Єдиного вікна подання електронної звітності. Хоча сама система поки що продовжує свою роботу.

Нова форма договору — новий порядок укладення. По-третє, саме з 01.01.2018 р. з’явилася можливість приєднуватися до нового договору про визнання електронних документів. Усе тому, що незважаючи на набрання чинності Порядком № 5575, що по-новому регулює питання електронної взаємодії з контролюючими органами, ще 15.11.2017 р., цю « опцію» ДФСУ відклала до початку нового року6.

5 Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Мінфіну від 06.06.2017 р. № 557. Детальніше про нього ви могли дізнатися в тому числі завдяки статті «Електронне «спілкування» з контролерами: до чого готуватися?» у журналі «Бухгалтер 911», 2017, № 40.

6 Про це йшлося в матеріалі «Новий електронний документообіг з ДФС: хороший початок — половина справи, а поганий…» у журналі «Бухгалтер 911», 2017, № 48.

Ви, очевидно, знаєте, що якщо ваш договір про визнання електронних документів діє, то укладати новий немає жодної необхідності. Це прямо закріплено п. 4 наказу, яким затверджений Порядок № 557 (ср. 025069200).

Але якщо приєднатися до договору про визнання електронних документів усе ж потрібно (настала одна з обставин, перелічених у п. 14 розд. ІІІ Поорядку № 557), то давайте розберемося, як це зробити.

Наприклад, сплив строк чинності посиленого сертифіката ключів керівника.

Ідентифікатор форми — F1392001 — для фізосіб-підприємців і J1392001 — для юросіб. Спершу необхідно створити документ з таким ідентифікатором. Як його заповнити, розповість наступна таблиця.

Заповнюємо заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів

Реквізит заяви

Які дані вносити

Дата і номер заяви

Дата складання документа і порядковий номер заяви (починаючи з «1»). Дані цього поля доведеться продублювати при заповненні заяви ще раз

Дата і номер договору

Дата і номер договору, опублікованого вашою податковою інспекцією. Його можна знайти за адресою: https://cabinet.sfs.gov.ua/contract

код за ЄДРПОУ / реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності), номер паспорта* найменування (або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) для фізичних осіб) автора

Код ЄДРПОУ і найменування вашого підприємства. Фізособи-підприємці зазначають тут реєстраційний номер облікової картки і П. І. Б. Фізособи, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті, зазначають тут номер паспорта. Дані цих полів доведеться продублювати при заповненні заяви ще й внизу документа

прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) підписувача — керівника

П. І. Б. керівника /директора/начальника. Фізособи-підприємці вказують тут свої П. І. Б. Дані цього поля доведеться продублювати при заповненні заяви ще й внизу документа

Документ, на підставі якого діє юр- чи фізособа

Це може бути статут, доручення, положення тощо. Для фізосіб-підприємців цим документом є виписка/витяг з Єдиного державного реєстру або ж свідоцтво про державну реєстрацію (залежно від того, який документ підприємець отримував при його держреєстрації)

код за ЄДРПОУ та найменування контролюючого органу

Дані вашої ДПІ. Їх знайдете в розділі VI «МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ТА РЕКВІЗИТИ» оприлюдненого нею договору. Якщо в договорі такого розділу не помічено (є і такі прецеденти, навіть незважаючи на те, що в додатку 1 до Порядку № 557, де наведена типова форма такого договору, такий розділ є), шукайте відповідні дані внизу договору

адреса субсайта офіційного веб-порталу ДФС

https://cabinet.sfs.gov.ua/contract. Принаймні, заповнювати це поле саме так рекомендують на сайті OPZ (https://opz.org.ua/index.php?name=News&op=article&sid=594)

e-mail Автора

Адреса вашої електронної пошти (е-mail)

З останнім полем заяви, на жаль, не все так просто .

Злощасна електронна адреса. Користувачі порталу buhgalter911.com повідомляють про проблемні ситуації на місцях, коли податківці відмовляються укладати новий договір про визнання електронних документів, якщо е-mail, указаний в заяві, не внесений у ЄДР .

Розпочнемо з того, що користуючись правилом «береженого і Бог береже», ми рекомендували перевірити наявність таких даних у ЄДР7 ще до початку нового року. Тепер же це питання стоїть надзвичайно гостро.

7 Стаття «Новий електронний документообіг з ДФС: хороший початок — половина справи, а поганий…» у журналі «Бухгалтер 911», 2017, № 48.

Чи є в податківців право відмовляти в укладенні нових договорів з означеної причини? Розпочнемо з того, що електронна адреса автора — адреса електронної пошти (e-mail) згідно з п. 2 розд. І Порядку № 557 — це запис, що складається з ідентифікатора, позначки «@» та доменного імені, що ідентифікує поштову скриньку автора, яка використовується автором для листування з контролюючими органами та повідомляється шляхом внесення адреси електронної пошти до облікових даних автора.

Практично аналогічним чином це поняття трактує і п. 3 розд. І Порядку № 637, уточнюючи лише, що вноситься адреса електронної пошти до облікових даних Електронного кабінету.

Очевидно, податківці спираються на п. 9 розд. ІІІ Порядку № 557, згідно з яким однією з підстав для відмови у прийнятті заяви про приєднання до договору (та відповідно у приєднанні до договору) є невідповідність реєстраційних даних автора, зазначених у такій заяві, даним ЄДР8.

8 І даним Державного реєстру фізичних осіб — платників податків — для підприємців.

Але чи означає це, що адреса електронної пошти обов’язково має бути вказана в ЄДР? Зізнаємося, вказане вище формулювання надає податківцям натяки на можливість неприйняття заяви, якщо в ній зазначений е-mail, якого немає в ЄДР . А якихось додаткових вимог e частині обов’язковості його внесення до ЄДР жодним із зазначених Порядків не передбачено.

А що ж Закон № 7559? Він передбачає, що в ЄДР міститься інформація для здійснення зв’язку з особою, в т. ч. адреса електронної пошти. Але про обов’язковість внесення таких даних у ЄДР цей Закон не говорить.

9 Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 р. № 755-IV.

Для юросіб це передбачено п. 18 ч. 2 ст. 9 Закону; для держорганів і органів місцевого самоврядування — п. 9 ч. 3 ст. 9, а для фізосіб-підприємців — п. 8 ч. 4 ст. 9.

А що із цього приводу сказано в ПКУ? Платник податків, який обирає спосіб взаємодії з контролюючим органом засобами електронного зв’язку в електронній формі, згідно з п. 45.3 ПКУ зобов’язаний під час обрання способу взаємодії повідомити контролюючому органу свою електронну адресу (адреси) шляхом внесення цієї інформації до своїх облікових даних через Електронний кабінет. На цьому крапка!

Тому причіпки податківців на місцях, вважаємо, практично не обґрунтовані. Інша справа, що захищати свою правоту доведеться «з боями», втрачаючи при цьому дорогоцінний час…

До речі, зараз на розгляді ВРУ знаходиться урядовий проект № 744310, за допомогою якого планують закріпити за кожним платником офіційну електронну адресу. Саме її, згідно із задумкою, використовуватимуть для офіційного листування в електронному вигляді. Листи та/або повідомлення, надіслані на таку електронну адресу, вважатимуться надісланими офіційно, і не потребуватимуть додаткового документального підтвердження.

10 Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» щодо присвоєння офіційної електронної адреси під час державної реєстрації» від 26.12.2017 р. № 7443.

Але при сприятливому результаті такі задумки наберуть чинності лише з 01.01.2019 р.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться