Сільгосп-єдиноподатники (група 4): звітні нюанси і К°

Документи: важливі моменти. Яким критеріям повинна відповідати юрособа (п.п. 4 п. 291.4, пп. 14.1.234, 14.1.235 ПКУ) і які обмеження видів діяльності передбачені при роботі в групі 4 (п. 291.5¹ ПКУ), ви чудово знаєте*.

* У тому числі зі статті «Єдиний податок групи 4: кому можна?» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 49).

Зараз зосередимо вашу увагу на тому, за допомогою яких документів потрібно підтвердити/отримати статус єдиноподатника цієї групи.

Згідно з п.п. 298.8.1 ПКУ не пізніше понеділка, 19 лютого, подати доведеться:

— загальну податкову декларацію з податку* на 2018 рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок**, — контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

* Форма якої затверджена наказом Мінфіну «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку» від 19.06.2015 р. № 578.

** Сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ).

— звітну податкову декларацію на 2018 рік окремо щодо кожної земельної ділянки — контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки;

— розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва* — контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

* Форма якого затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва» від 26.12.2011 р. № 772.

Розраховувати сільгоспчастку потрібно за результатами роботи минулого року (п.п. 4 п. 291.4 ПКУ). Тобто щоб визначити, чи можна обрати групу 4 у 2018 році, потрібно визначити розмір сільгоспчастки за 2017 рік.

Зверніть увагу: падіння сільгоспчастки до рівня менше 75 % протягом року (в окремих звітних періодах) не впливає на можливість перебування в лавах сільгоспєдиноподатників. Ключове значення має тільки річний показник (має бути не менше 75 %), на що натякає і ДФСУ в ІПК від 20.11.2017 р. № 2668 /ІПК/12-32-12-04-01;

— відомості (довідку) про наявність земельних ділянок — контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У них зазначають дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Цікавий момент: навіть якщо в сільгосптоваровиробника у власності та/або користуванні, у тому числі на умовах оренди, є земельні ділянки, які розташовані в межах території одного органу місцевого самоврядування, і місцезнаходження земельної ділянки збігається з місцезнаходженням платника, то подавати в орган ДФСУ за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку) потрібно і загальну, і звітну податкову декларацію .

Фіскали (підкатегорія 108.02.01 ЗІР) пояснюють це тим, що загальна декларація є підставою для реєстрації платником єдиного податку четвертої групи. Звітна ж, слід розуміти, слугує підставою для нарахування суми податку.

Декларація і розрахунок сільгоспчастки: вперше… Що стосується декларації, то її за оновленою формою подають уперше*. При цьому зміни, що стосуються такої декларації, були, мабуть, найсуттєвішими (якщо порівнювати з формами для платників інших єдиноподатних груп).

* Про оновлення форм ви могли прочитати в статті «До уваги єдиноподатників — upgrade декларації» в журналі «Бухгалтер 911», 2017, № 21.

Полягають вони в тому, що в рядках 1.1 — 1.4 і 2 потрібно вказувати всі земельні ділянки одного типу в межах одного органу місцевого самоврядування (один код за КОАТУУ) з однаковою нормативно-грошовою оцінкою в одному рядку. Якщо ж така оцінка різна, а код за КОАТУУ один і той же, то розраховувати податок потрібно в різних рядках. При цьому земельні ділянки з однаковою НГО повинні знаходитися в одному рядку.

Ця зміна повинна полегшити життя тих платників, у яких багато однотипних ділянок у межах одного органу місцевого самоврядування (наприклад, землі орендовані в жителів одного населеного пункту).

У додатку до декларації тепер потрібно уточнювати дату (тобто наводити конкретне число, а не тільки місяць і рік, — як раніше) оформлення документів і держреєстрації прав на землю (оновилися колонки 4 і 6 відповідно).

Модернізували* і розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва. У ньому тепер указали, що тут відображають сільгоспдоходи у тому числі виробники електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлювальних джерел енергії. Звісно, за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 % доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб’єкта господарювання.

* Зміни у його форму внесені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про внесення зміни до Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва» від 17.05.2017 р. № 245.

* Також цей виняток стосується підприємств первинного виноробства, які виробляють виноматеріали, виноградні (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 — 2204 30) для підприємств вторинного виноробства, що використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції.

Це уточнення — «косметичне» , адже означені платники і раніше декларували свої сільгоспдоходи в розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, хоч безпосередньо у його формі і не було прямої вказівки саме для них.

Про те, що разом з декларацією подаєте додаток 1 і Розрахунок сільгоспчастки, слід указати в самій декларації (у спеціально відведених для цього полях).

Заповнення декларації. Воно зводиться до заповнення (1) площі сільгоспугідь; (2) НГО одиниці такої площі; (3) ставки податку. Розглянемо, де взяти відповідні показники.

1. Площу сільгоспугідь, яку включають до декларації, можна знайти в правоустановлюючих документах на земельну ділянку, тобто державних актах на право власності або договорах оренди. Врахуйте: в розрахунок включають площу лише тих земель, право власності/користування якими належним чином оформлено.

2. НГО сільгоспугідь. Для розрахунку суми податку потрібно знати НГО земель, що належать єдиноподатнику групи 4 або наданих йому в користування:

— для сільгоспугідь — НГО 1 га ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень;

— для земель водного фонду — НГО 1 га ріллі в області.

Для сільгоспугідь НГО була проведена станом на 01.07.1995 р., а тому коефіцієнт індексації слід розраховувати від цієї дати до року розрахунку податкових зобов’язань. Тобто якщо НГО вашої земельної ділянки не проводили із зазначеної дати, то на сьогодні таку оцінку (за загальними правилами) слід індексувати на всі коефіцієнти індексації, визначені за період з 1996 по 2017 роки включно.

Значення таких коефіцієнтів:

Коефіцієнти індексації НГО земельних ділянок (К) для цілей визначення суми єдиного податку (групи 4)

Особливу увагу зверніть на коефіцієнти за 2015 і 2017 роки.

Як ви вже знаєте*, завдяки п. 5 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ індекс споживчих цін за 2017 рік для визначення коефіцієнта індексації НГО застосовують зі значенням 100 %. Така ж ситуація була і з індексом за 2015 рік.

* У тому числі завдяки статті «Новини «другого ешелону» (єдиний податок, плата за землю тощо)» («Бухгалтер 911», 2018, № 1-2).

Відповідно, якщо ви були платником єдиного податку групи 4 у 2017 році, то вам для розрахунку суми податку на 2018 рік достатньо взяти розмір НГО попереднього року з декларації на 2017 рік. Але за умови, що НГО не змінювався у 2017 році або ж після нового року. Оскільки в такому разі в декларації потрібно вказувати вже оновлену оцінку.

Якщо ж ви стали платником єдиного податку групи 4 цього року вперше, то «базову» НГО сільгоспугідь (розраховану станом на 01.07.95 р.) вам потрібно відкоригувати на кумулятивний коефіцієнт індексації, який складає 4,492. Він отриманий шляхом перемножування всіх коефіцієнтів, наведених у таблиці вище.

Але самостійно індексувати НДО доведеться, тільки якщо у вас на руках є довідка лише про «базову» НГО.

Якщо ж у вас є довідка (витяг) про розмір НГО земельної ділянки від місцевого органу Держагентства земельних ресурсів України або з електронного сервісу Держземкадастру «Публічна кадастрова карта України»*, то застосовувати слід лише коефіцієнти, які не враховані (починаючи з року отримання такої інформації).

* Знайдете за посиланням: http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta. Досі цим сервісом слід користуватися дуже уважно, адже Держземкадастр займається виправленням помилок, що містяться в Державному земельному кадастрі.

Важливо. На сьогодні скористатися даними довідки, яка отримана у 2016 або у 2017 році або на початку 2018 року, не можна. Річ у тому, що Держгеокадастр, розраховуючи НГО в таких довідках, для розрахунку використовує коефіцієнти індексації, прописані для розрахунку плати за землю, а не єдиного податку групи 4. Тому НГО для сільськогосподарських угідь за 2015 рік він індексував на коефіцієнт індексації 1,2 (а не 1,0), за 2016 рік — на 1,0 (а не 1,124).

3. Ставки податку. Діючі ставки податку знайдете в п. 293.9 ПКУ. Радує те, що вони не змінилися порівняно з минулим роком. Такі ставки дорівнють:

Ставки єдиного податку групи 4

* Відповідні переліки затверджені постановами КМУ від 11.08.1995 р. № 647 і від 25.12.1998 р. № 2068.

Суму єдиного податку розраховують окремо за кожною земельною ділянкою, яка знаходиться у власності або в користуванні в сільгосптоваровиробника.

Група 4 @ оренда. Якщо орендодавець-єдиноподатник групи 4 надає землі в оренду будь-якому орендареві, то нараховувати, сплачувати і відображати у звітності єдиний податок згідно з п.п. 295.9.6 ПКУ доводиться саме йому. У тому числі якщо орендар — такий же єдиноподатник групи 4.

Такий же вердикт — і для орендатора-єдиноподатника групи 4, якщо його орендодавець не є єдиноподатником групи 4 (п.п. 295.9.7 ПКУ).