Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, червень, 2018/№24
Друкувати

Виплата після звільнення

Филипповских Надежда, заместитель начальника Управления і начальник отдела администрирования налога на доходы физических лиц Управления администрирования налогов и сборов с физических лиц Департамента налогов и сборов с физических лиц ГФСУ
Ситуація. Підприємство в січні 2018 року при проведенні остаточного розрахунку з працівником, що звільняється, помилково не нарахувало йому суму індексації зарплати. Помилку виявили і виправили в червні (індексацію нарахували і виплатили працівникові). Чи потрібно в цьому випадку подавати уточнюючий Податковий розрахунок за 1 квартал із сумою індексації? З якою ознакою доходу відображати таку виплату у формі № 1ДФ? Зараз усе з’ясуємо.

Підпункт 168.1.1 ПКУ зобов’язує податкового агента, що нараховує оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок. Так, податковий агент зобов’язаний сплатити ПДФО до бюджету: — у день виплати доходу — якщо він цей дохід виплачує готівкою, отриманою в банку, або шляхом перерахування на банківський рахунок платника податків (п.п. 168.1.2 ПКУ); — протягом 3 банківських днів з дня, наступного за днем нарахування (виплати, надання) доходу, — при виплаті доходу в негрошовій формі або готівкою з каси, яка не була отримана в банку на зазначені цілі (п.п. 168.1.4 ПКУ); — протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем місяця, в якому нарахований дохід, — у разі, коли оподатковуваний дохід нараховано, але не виплачено фізичній особі (п.п. 168.1.5 ПКУ).

Якщо ж окремі види доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні або виплаті, але не є звільненими від оподаткування, платник податків зобов’язаний самостійно включити суму таких доходів у загальний річний оподатковуваний дохід і подати річну декларацію із цього податку (п.п. 168.1.3 ПКУ).

Як бачите, момент виникнення зобов’язань з ПДФО «прив’язаний» до нарахування (виплати, надання) оподатковуваного доходу. Це ж справедливо і для ВЗ.

Якщо дохід не нараховувався і не виплачувався (не надавався) платникові податку, то й зобов’язання з ПДФО не виникли.

Із запитання випливає, що січнева сума індексації зарплати була фактично нарахована і виплачена фізособі в червні 2018 року. Суму такої індексації і зобов’язань з ПДФО і ВЗ підприємство зобов’язано відобразити у формі № 1ДФ за 2 квартал 2018 року. Оскільки саме в цьому кварталі був нарахований і виплачений такий дохід. Уточнювати 1 квартал 2018 року в цьому випадку не потрібно!

Суму індексації зарплати податковий агент нараховує особі, яка на момент такого нарахування не перебуває з ним у трудових відносинах. Згідно з п. 164.2 ПКУ в загальний оподатковуваний дохід включаються в тому числі й інші доходи, окрім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 ПКУ). Такі інші доходи, оподатковувані на підставі п.п. 164.2.20 ПКУ, відображають у формі № 1ДФ з ознакою доходу «127». Таким чином, суму індексації зарплати, нараховану фізособі після звільнення, колишній роботодавець, будучи податковим агентом, обкладає ПДФО за ставкою 18 % і ВЗ за ставкою 1,5 % та відображає у формі № 1ДФ за той звітний квартал, у якому її фактично нарахував (виплатив, надав). Ознака доходу — «127».

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться