Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, червень, 2018/№25
Друкувати

Літні торговельні майданчики: інструкція для початківців

Децюра Сергей, налоговый эксперт
Щойно потепліло надворі, біля закладів ресторанного господарства, як гриби після дощу, почали з’являтися літні майданчики. Вони, як і лісові гриби, розрізняються за формою та забарвленням, але в них є одна загальна риса: щоб їх установити, суб’єкт господарювання повинен дотримуватися певних правил. Про них читайте в нашій статті.

Хто може відкрити літні майданчики

Розпочнемо з того, що сьогодні поговоримо саме про літні майданчики, які відкривають біля вже діючих закладів ресторанного господарства (на прилеглій до них території за принципом додаткового збільшення посадочних місць). Для цього можуть використовувати внутрішні двори, прилеглу до входу територію тощо. У такому разі літній майданчик, по суті, є частиною (продовженням) території підприємства громадського харчування.

Проте при створенні таких об’єктів потрібно враховувати низку правил.

Перш ніж перейти до них, зазначимо, що можливість створення закладом ресторанного господарства літніх майданчиків (відкритих майданчиків для харчування) передбачена в таблиці 2 «Номенклатура додаткових послуг, які надають заклади ресторанного господарства» Державного стандарту України ДСТУ 4281:2004 «Заклади ресторанного господарства. Класифікація», затвердженого наказом Держспоживстандарту від 31.03.04 р. № 59.

Створити такі майданчики можуть не всі без винятку заклади громадського харчування, а лише ресторани, бари, кафе, закусочні, буфети.

А ось, наприклад, таким закладам ресторанного господарства, як їдальня або кафетерій, відкривати літні майданчики заборонено.

Де їх можна розмістити

Зазвичай територія, яка знаходиться поряд із закладом ресторанного господарства, перебуває в комунальній або державній власності. Тому просто взяти й побудувати біля кафе, ресторану або бару літній майданчик не вдасться. Для цього потрібно отримати дозвіл на таке розміщення в компетентних органів влади. Про те, як саме отримати такий дозвіл, у кожному населеному пункті визначає орган місцевого самоврядування. Так, наприклад, у м. Харкові правила створення літніх майданчиків біля закладів ресторанного господарства прописані в Положенні про тимчасове користування окремими елементами благоустрою комунальної власності для розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного та іншого призначення на території міста Харкова, затвердженому рішенням Харківської міської ради 13 сесії 7 скликання від 21.06.17 р. № 688/17. У ньому визначено, що створити літній майданчик можна, тільки отримавши право тимчасового користування окремим елементом благоустрою комунальної власності, тобто територією біля вашого закладу ресторанного господарства.

Щоб це зробити в м. Харкові, потрібно укласти з органом місцевого самоврядування в особі спеціально визначеного комунального підприємства договір тимчасового користування окремим елементом благоустрою комунальної власності для розміщення тимчасових об’єктів підприємницької та іншої діяльності.

За право встановити літній майданчик заклад ресторанного господарства вносить щомісячну плату. У м. Харкові розмір річної плати встановлюється в розмірі 10 % вартості такого елемента, встановленої за результатами незалежної оцінки, проведеної суб’єктом оціночної діяльності.

До відома! Ми навели приклад отримання дозволу на відкриття літнього майданчика в м. Харкові. Проте слід зауважити, що в кожному населеному пункті свої правила отримання такого дозволу. Тому дізнатися, як саме отримати в користування територію для створення літнього майданчика, ви можете у своєму органі місцевого самоврядування.

Вимоги до літнього майданчика

Отримання дозволу — це лише початок шляху зі створення літнього майданчика. Наступним етапом є його облаштування (спорудження). А саме створення майданчика з урахуванням вимог до нього як до малої архітектурної форми. Так, наприклад, при розміщенні літніх майданчиків, які є малими архітектурними формами, слід дотримуватися вимог Правил № 198*. Так, літні майданчики розміщуються:

* Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджені постановою КМУ від 30.03.94 р. № 198.

1) за межею тротуару, пішохідних доріжок на відстані не менше ніж 1 метр (від тротуару, доріжки, алеї) і не ближче ніж 5 метрів до проїжджої частини доріг і вулиць (п. 27 Правил № 198);

2) на вулицях і дорогах, де існуючі будинки, споруди та огорожа розміщені на відстані менше ніж 5 метрів від проїжджої частини — в одну лінію з фасадами будівель, споруд або огорожі (п. 28 Правил № 198).

Біля кожного такого літнього майданчика має бути зовнішнє штучне освітлення та обладнані урни для сміття.

Також існують місця, де такі майданчики взагалі розміщувати заборонено (п. 35 Правил № 198), а саме: (1) біля фасадів адміністративних і культових будівель, безпосередньо біля пам’ятників, фонтанів, клумб, оглядових і панорамних майданчиків, скульптурних та інших елементів оздоблення будинків і декоративного благоустрою території; (2) ближче ніж за 20 метрів до перехресть вулиць; (3) в охоронних зонах інженерних комунікацій; (4) на зупинці громадського транспорту на відстані ближче ніж 20 метрів в обидва боки по тротуару від установленого дорожнього знака, який позначає цю зупинку; (5) на штучних спорудах (крім випадків, коли розміщення цих споруд передбачено проектом будівництва або реконструкції, погодженим і затвердженим в установленому порядку); (6) ближче ніж за 100 метрів до залізничних переїздів.

При цьому в різних населених пунктах ці вимоги можуть розрізнятися і доповнюватися.

Які вимоги до розміщення літніх майданчиків та їх оформлення діють у вашому населеному пункті, шукайте у відповідних рішеннях органів місцевого самоврядування.

Організаційні вимоги

Режим роботи. Суб’єкт господарювання, який відкриває літній майданчик, повинен самостійно визначитися з режимом його роботи. Зазвичай, режим його роботи збігається з графіком роботи «основного» закладу ресторанного господарства. Проте майданчик може працювати у вечірній і нічний час, тому режим його роботи повинен відповідати вимогам місцевих органів влади, що стосуються роботи в нічний час. Так, зокрема, у м. Харкові діють Правила з питань додержання тиші в громадських місцях у місті Харкові, затверджені рішенням Харківської міської ради 16 сесії 24 скликання від 24.09.03 р. № 177/03 (ср. 025069200). Ними встановлено, що в нічний час (з 22:00 до 8:00) забороняються гучний спів і викрики, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів. Крім того, у м. Харкові забороняється використовувати живу музику і звуковідтворювальну апаратуру, якщо майданчик розміщений у межах житлової забудови міста.

«Куточок покупця». Усі заклади ресторанного господарства зобов’язані мати «куточок покупця». Водночас якщо йдеться про літній майданчик, який відкриває вже діюче кафе, то в цьому випадку створювати «куточок покупця» окремо для нього не потрібно.

Продаж алкоголю

Ліцензування. На літньому майданчику суб’єкти господарювання, зазвичай, окрім продуктів харчування, продають ще й тютюнові вироби та алкогольні напої. Як відомо, роздрібна торгівля такими товарами (окрім столових вин) підлягає ліцензуванню. При цьому якщо ви збираєтеся торгувати алкогольними напоями (окрім столових вин) і тютюновими виробами, вам слід мати ліцензію на роздрібну торгівлю окремо на алкогольні напої й окремо на тютюнові вироби.

Чи потрібно оформляти додаткову ліцензію на торгівлю алкоголем і тютюном на літній майданчик? Якщо алкогольні напої та тютюнові вироби реалізуються на літньому майданчику, який є продовженням закладу ресторанного господарства, то на нього отримувати окремо ліцензію не потрібно, якщо така ліцензія була отримана закладом ресторанного господарства раніше. Річ у тому, що в цьому випадку ви здійснюватимете розрахунки за алкогольні напої і тютюнові вироби через касовий апарат самого кафе, біля якого відкритий такий майданчик.

Якщо ж ліцензії немає, то, щоб торгувати алкоголем і тютюновими виробами в закладі ресторанного господарства і, звісно ж, на літньому майданчику, вам доведеться отримати таку ліцензію.

Оформити її потрібно саме на заклад ресторанного господарства.

Заборона на торгівлю. Реалізовуючи алкогольні напої і тютюнові вироби, ви повинні дотримуватися правил їх продажу, які наведені в ст. 153 Закону № 481. Також варто зазначити, що нещодавно Законом України від 22.03.18 р. № 2376-VIII було надане органам місцевого самоврядування право встановлювати заборону на продаж пива (окрім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб’єктами господарювання (окрім закладів ресторанного господарства) у визначений ними час доби.

У зв’язку із цим виникає запитання: якщо орган місцевого самоврядування встановить заборону на продаж алкогольних напоїв у певний час (швидше за все, нічний), чи буде вона поширюватися на літні майданчики? На наш погляд, така заборона на продаж алкоголю на літніх майданчиках не поширюється. Річ у тому, що вищезгадана заборона на торгівлю алкоголем не може поширюватися на заклади ресторанного господарства. Літні майданчики є продовженням закладу ресторанного господарства, тобто його частиною. А отже, торгувати там алкоголем навіть у «заборонений час» можна.

Розрахунки з клієнтами

Здійснюють такі розрахунки, як і у звичайному кафе, через офіціанта (п. 3.3 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Мінекономіки від 24.07.2002 р. № 219). Тобто офіціант надає покупцеві рахунок для оплати, виписаний на бланку встановленої форми, приймає готівкові грошові кошти, а також видає розрахунковий документ (касовий чек, відривну частину розрахункової квитанції) і здачу. При цьому організовувати окрему касу для розрахунків на літньому майданчику не обов’язково. Річ у тому, що всі розрахунки здійснюються через касу, яка знаходиться в самому закладі ресторанного господарства.

Чи слід при розрахунках використати РРО, залежить від самого закладу ресторанного господарства, біля якого відкритий літній майданчик. Річ у тому, що всі розрахунки проводитимуться в ньому.

Так, якщо він не має РРО-імунітету і здійснює розрахунки з клієнтами в готівковій і безготівковій формах (із застосуванням платіжних карток), то такі розрахунки потрібно здійснювати через РРО.

Водночас є випадки, коли при здійсненні розрахунків заклад ресторанного господарства може не використовувати ні РРО, ні КОРО. Так, без РРО і РК можуть працювати підприємці-єдиноподатники груп 2 і 3 (п. 296.10 ПКУ).

Це можливо за умови, що обсяг доходу єдиноподатника протягом календарного року не перевищує 1 млн грн. і вони не торгують складними побутовими приладами, які підлягають гарантійному ремонту.

Крім того, без РРО, але з РК можуть здійснювати діяльність у сфері торгівлі і громадського харчування суб’єкти господарювання, які потрапили до Переліку № 1336** (ст. 10 Закону про РРО), тобто літні майданчики, розташовані:

** Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою Кабміну від 23.08.2000 р. № 1336.

— на території сіл і селищ міського типу, яким за Законом України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» від 15.02.95 р. № 56/95-ВР надано статус гірських;

— на території села, за умови, що їх відкрили суб’єкти господарювання, віднесені до підприємств споживчої кооперації або вважаються сільськогосподарським товаровиробником, який торгує на такому майданчику продукцією власного виробництва.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться